LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Лексичний та синтаксичний повтор в українській народній творчості (на матеріалі українських народних казок)

купив солі, купив борошна, купивсала – карбованців з п'ять стратив ... („Два брати").

Синтаксичний повтор може починатися з повтору предикатної синтаксеми і нею ж закінчуватися: – Зникла моя наречена! – крізь сльози каже Іван-царевич. – Я задрімав трохи, а вона й зникла! ("Казка про Кощія невмирущого, Івана-царевича та Булата-молодця").

У казковому тексті досить поширеним прийомом є нанизування синтаксичного повтору у цілісній монологічний або діалогічній єдності. У казці оповідач звертається до невизначеного адресата, але створює враження присутності слухача, якому наочно передає перипетії подій: Уночі повів товариш дурня в поле й поніс із собою в'язку дров. Як почав ті дрова розкидати, як почав розкидати, то що кине – то чоловік, що кине – то чоловік! ("Летючий корабель").

Як стилістичний прийом цього жанру використовується повтор простих речень – розповідних, питальних, спонукальних, емоційно-окличних. Поширені конструкції з повтором звертання та реплік-відповідей:

- Кізонько моя мила, кізонько моя люба! Чи ти пила, чи ти їла?

- Ні, дідусю, я й не пила, я й не їла: тільки бігла через місточок та вхопила кленовий листочок, бігла через гребельку та вхопила води крапельку... (Запитання і відповідь у казці "Коза-дереза" повторюються чотири рази). Наявні також повторення складнопідрядних речень з однаковим підрядним: Що розбіжиться змій та вхопить зубами Кирила, то кусок смоли й вирве, що розбіжиться та вхопить, то пучок конопель і вирве ("Кирило Шкуром'яка").

Важливу роль в організації тексту відіграє дистантний синтаксичний повтор. Його відношення будуються на виявленні в тексті домінуючої теми, яка пов'язує розкидані на значній відстані елементи тексту. Дистантний повтор розгортає повідомлюване вглиб і вшир: А мати його задумала злодійське діло – задумала істребить свого мужа князя Гвидона і вийти заміж за Додона...Задумала злодійське діло і написала письмо до князя Додона ("Казка про Бову Королевича").

Дистантний і контактний повтори виявляють неоднаковий ступінь експресивності. У випадку контактного розташування повторюваних одиниць помітно наростає експресивність. Посилення експресії повтору обумовлюється також кратністю повторення мовних одиниць у синтагматичному ряду, яка може бути різною. Загалом переважає повторення двох елементів. Коли ж кратність наростає (три- і чотириразовий повтор), то посилюється й експресія повтору: Купили шкапу, купили пару волів, купили корову з телям, купили віз ("Два брати").

Цілісність тексту і його частин на великій відстані обумовлюється ідентифіційною функцією детермінанта, який, поєднуючи речення, усуває розрив семантичних зв'язків між дистантно розташованими елементами. Дистантний синтаксичний повтор охоплює весь текст, об'єднуючи великі ділянки його, виконує текстотвірну функцію, забезпечує зв'язок з провідною темою твору, а лексичний повтор макроконтексту сприяє виділенню окремої ізольованої частини тексту.

Особливу стилістичну фігуру становить кільцевий повтор – простий (повтор на початку і в кінці твору) або кільце-спіраль (повторюватися може те саме речення (словосполучення), два речення і навіть ціла строфа).

У казці одним з основних варіантів такого кільця є точний або варійований повтор того самого рядка. Завдяки синтаксичній гнучкості видозмінюється і повтор як засіб експресивно-змістової акцентуації, що вводиться в діалогічний контекст з метою індивідуалізації персонажа.

Синтаксичний повтор у структурі казкового тексту взаємодіє з просодичними засобами мови, роль яких полягає у вираженні смислових, експресивно-емоційних, модальних характеристик речень (висловлень) та стилістичного варіювання.

Експресивність у казці завжди пов'язана з фоновим знанням оповідача, системою його ціннісних орієнтацій та актуалізації почуття-ставлення до зображуваного у певному аспекті – "збудженому" мотивом його актуалізації. Найяскравіше експресія виявляється у діалогічних єдностях.

Повтор синтаксем виконує функції, подібні до лексичного повтору-посилення, виділення ключових компонентів змісту, але насамперед синтаксичний повтор виконує роль зв'язності окремих частин речення і частин тексту. Суміжний, дистантний та особливо кільцевий повтор набирає смислової значущості як засіб семантичного зближення початку і кінця оповіді, передаючи її зовнішню лінійну форму у сприйнятті адресатом по вертикалі.

Композиційна роль повтору як засобу організації тексту української народної казки об'єднує цей жанр казки з іншими, у яких ця функція виражається більшою мірою як анафора, епіфора, багатосполучниковість тощо. У казці, крім композиційної ролі, повтор виконує також емоційно-експресивну роль підсилення й увиразнення, виділення певних компонентів або й усього висловлення в цілому, що споріднює казку з просторічним усно-розмовним мовленням. Повтор як граматичний засіб репрезентує також категорійну семантику темпоральності, інтенсивності, зумовлену семантикою дієслова, та модальні смисли, що виражаються частками, вигуками.

До казкової оповіді досить часто вводиться повтор однотипних розповідних конструкцій, який може бути безкінечний, коли вся казка побудована на майже дослівному багаторазовому переказі певної події:

Вилетіла сорока на дерево, сіла та й дивиться, а рак виліз із води та й лізе. От він лізе та й лізе, та й лізе, а сорока дивиться. От вона дивиться та й дивиться, та й дивиться, а рак лізе. От він лізе та й лізе, та й лізе, а сорока дивиться. От вона дивиться та й дивиться, та й дивиться, а рак лізе. От він лізе та й лізе... ("Летіла сорока").

В українській народній творчості велика кількість казок, у яких можуть повторюватися цілі фразеологізовані діалогічні єдності – текстова надкатегорія, де у кожній репліці висловлюється оцінка.Такі казки можна розповідати безкінечно. Вони бувають побудовані також за типом діалогів „питання-відповідь" та „питання-перепитування". Функціональна специфіка відповіді на запитання полягає в тому, що в ній актуалізується насамперед рематичний компонент, що передає найбільш важливі, необхідні, нові елементи смислу, залишаючи невираженими уже вербалізовані в запитанні компоненти. Неповна репліка-відповідь реалізується в структурі речення з опущеним присудком або ще й іншим членом:

- Ми з тобою йшли?

- Йшли!

- Кожух знайшли?

- Знайшли!

- А де ж він?

- Хто?

- Кожух.

- Який. Як який? Ми з тобою йшли? і т.д. ("Ми з тобою йшли").

Досить поширеним в українській народній казці є повтор кількох речень, де в першому йде розповідь, звернена до адресата, який затим виступає в діалозі, у відповідь на почуте повторюються окремі фрагменти-репліки, пропущені через призму психічного стану героя. Наприклад:

- Та прийшла баба Параска з того світу. Вчора заховали, а вона вночі прийшла, сіла в коморі, аж у засіці, ще й лопату в руки взяла, порозкидала по коморі всю пшеницю.

- Всю пшеницю? Всю пшеницю? По коморі? Баба Параска? ("Два брати").

Стилістичну своєрідність казкового тексту становить повтор-звертання. Загальнофольклорні та