LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Лексичні актуалізатори когерентності в заголовках газетних текстів

Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ
67

14. Шопенгауер А. Мир как воля и представление. – С-Петербург, 1897. – 388 с.
15. Якубський Б. Поетична творчість М.Вороного // Життя і революція. –1928. – № 11. – С. 103–110



Лазаренко С.В.
ЛЕКСИЧНІ АКТУАЛІЗАТОРИ КОГЕРЕНТНОСТІ В ЗАГОЛОВКАХ ГАЗЕТНИХ
ТЕКСТІВ

Заголовок як один із структурно-семантичних конституентів тексту вже тривалий час перебуває в
центрі уваги мовознавців (Ю.О.Карпенко, О.М.Траченко, Н.О.Кожина, Л.О.Ставицька, А.К.Мойсієнко,
А.П.Загнітко та ін.). І це не випадково, адже він, виступаючи одним із ключових знаків тексту, є чи не
найбільшзначущим та функціональнонавантаженим елементом, оскільки виконує різноманітні функції та,
на думку Н.Конопленко, виступає експлікатором таких текстових категорій, як інформативність, модаль-
ність, завершеність, проспекція, зв’язність, прагматичність [2, с. 330–337].
В останні роки предметом особливої уваги науковців стали заголовки газетних текстів. На нашу дум-
ку, це зумовлено такими причинами, як: 1) зріст інформації, що подається на сторінках газет, та прямо-
пропорційний цьому зріст значення заголовка як знака, що орієнтує реципієнта в потоці інформації, до-
зволяє вибрати необхідну інформацію без витрати часу на ознайомлення з основним текстом статті; 2) по-
ліфункціональність газетних заголовків; 3) особливості мовної організації газетних текстів, їхня “проник-
ливість” для мовних інновацій.
Не зважаючи на низку наукових праць, присвячених вивченню заголовка як структурно-семантичного
компонента тексту, ця проблема залишається недостатньо висвітленою, а отже, актуальною для дослі-
дження.
Одним із основних питань в межах зазначеної проблеми є питання про взаємодію, взаємозв’язок заго-
ловка та основного тексту статті. Одразу зазначимо, що ці два компоненти знаходяться в надзвичайно
складних структурно-семантичних взаємозв’язках та взаємовідношеннях.
Серед двох різновидів зв’язності (когезії та когерентності) між заголовком та основним текстом пере-
важає когерентність, оскільки семантика заголовка встановлюється лише після сприйняття та усвідомлен-
ня семантики всього тексту. Невипадково А.П.Загнітко визначає заголовок як “дуже сильно спресовану
абревіатуру”, що потребує конкретизації, інтерпретації, якою виступає зміст основного тексту [1].
Під час та після сприйняття та усвідомлення змісту основного тексту статті відбувається трансформа-
ція семантики заголовка. В.О.Лукін вказує на два можливі шляхи цього процесу: 1) заголовок – індексаль-
ний знак (до прочитання тексту) ® заголовок – умовний знак (під час читання тексту) ® заголовок – мо-
тивований умовний знак (після прочитання тексту); 2) заголовок – індексальний та умовний знак (до про-
читання тексту за умов, що заголовок містить умовний знак) ® заголовок – мотивований знак (після про-
читання тексту) [3, с. 60–61].
На наш погляд, перший шлях трансформації репрезентує найбільшу пов’язаність заголовка та основ-
ного тексту. Він є найефективнішим для публіцистичного тексту, оскільки в цьому випадку посилюється
зацікавленість до декодування заголовка в реципієнта, і він змушений прочитати, сприйняти та усвідомити
зміст усієї статті. Отже, в цьому випадку актуалізується когерентність між заголовком та основним текс-
том статті.
Вищезазначене дає нам підстави констатувати наявність актуалізаторів когерентності між основним
текстом та заголовком. Оскільки в тексті реалізуються одиниці усіх рівнів мови, то ми можемо говорити
про лексичні, словотвірні та граматичні (морфологічні та синтаксичні) актуалізатори когерентності. У
статті ми зосередимо увагу на дослідженні лексичних актуалізаторів, як таких, що є найбільш поширени-
ми. Об’єктом дослідження стали тексти газетної публіцистики, предметом безпосереднього вивчення –
лексико-стилістичні актуалізатори когерентності в заголовках газетних текстів.
Метою нашого дослідження є вивчення лексико-стилістичних актуалізаторів когерентності в заголов-
ках газетних текстів.
1. Багатозначність лексеми, вжитої в заголовку.
Наталія Яценко. А чад міцнів... // Дзеркало тижня. – №43 (518). – 23 жовтня 2004. – С. 7.
Лексема “чад” є полісемантичною, тому незрозуміло, яке із значень актуалізовано в заголовку. Незро-
зумілість, невизначеність породжує інтерес реципієнта до пошуку, до декодування тексту статті з метою
адекватної інтерпретації заголовка. Лише після прочитання та усвідомлення семантики всього тексту чи-
тач розуміє, що лексему “чад” вжито у переносному значенні з негативною конотацією – “засліплення, за-
паморочення”. Формально це репрезентовано у такому контексті “...рано чи пізно розвіється чад передви-
борних обіцянок...”. Правильно інтерпретувати заголовок можна лише після сприйняття та усвідомлення
основного тексту статті. Зміст останнього виступає своєрідним тлумаченням до заголовка, експлікатором
його семантики. Отже, ми спостерігаємо тісну взаємодію, взаємозв’язок семантики заголовка та семанти-
ки основного тексту статті. При цьому актуалізатором семантичної зв’язності (когерентності) між ними
виступає полісемантична лексема, вжита в заголовку.
2. Входження до складу заголовка неологізма чи оказіоналізма.
Олександр Кірш. Податковогабонне // Дзеркало тижня. – №43 (518). – 23 жовтня 2004. – С. 7.
Після прочитання заголовка єдине, що може припустити реципієнт, це те, що мова у статті буде йти
про податки. Проте йому зовсім незрозумілим буде значення лексеми “податковогабонне”, що є оказіона-
лізмом. Для того, щоб декодувати цю лексему, реципієнт змушений звернутися до основного тексту стат-
ті. Лише після сприйняття всього змісту статті він здатний правильно інтерпретувати зазначену лексему.
68
Лазаренко С.В.
ЛЕКСИЧНІ АКТУАЛІЗАТОРИ КОГЕРЕНТНОСТІ В ЗАГОЛОВКАХ ГАЗЕТНИХ ТЕКСТІВ

Зміст її зводиться до негативної авторської оцінки нашої системи податків, яку можна порівняти з подат-
ковою системою в Габоні. Експлікацію ж семантики цієї лексеми вміщено в такому контексті: “...як про
ПДВ сьогоднішній, так і про нього ж із гаданими змінами, прозою не скажеш. Душа просить більшого:
Коли є такий закон,
Може, краще у Габон...”.
Отже, лише після сприйняття семантики всієї статті можна декодувати і зрозуміти заголовок, а відтоді
встановити семантичну зв’язність між ним та основним текстом.