LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Лексичні актуалізатори когерентності в заголовках газетних текстів

Маловідомість, а то й зовсім невідомість,
лексеми, вжитої в заголовку, зумовлює необхідність її інтерпретації основним текстом, а отже, виступає
актуалізатором когерентності між ними.
3. Функціонування фразеологізма в складі заголовка.
О.Ф. Своя сорочка ближча до тіла // Поступ. – № 254. – 6–7 листопада 2004. – С. 10.
Значення фразеологізма, вжитого замість заголовка, загальновідоме, тому реципієнт частково може
зрозуміти, про що буде йти мова в статті (певний об’єкт / об’єкти виконують якусь дію, що приносить ко-
ристь в першу чергу йому / їм). Проте для точнішої та повнішої інформації потрібно звернутися до основ-
ного тексту. З нього реципієнт дізнається, що автор розповідає про Кабінет Міністрів України, який, дба-
ючи про добробут різних категорій населення, думає в першу чергу про себе, постійно підвищуючи чино-
вникам заробітну плату, яка і так у них чимала. Таким чином, для адекватної та повної інтерпретації заго-
ловка, до складу якого входить фразеологізм, необхідне сприйняття всієї семантики статті, її цілісний ана-
ліз. Отже, фразеологізми (нехай навіть іноді їхнє значення деякою мірою вказує на зміст основного текс-
ту), виступаючи у складі заголовка, є актуалізаторами когерентності між ним та основним текстом статті.
4. Заголовок містить художні тропи.
1) Метафору.
Микола Вересень. Тромбофлебіт // Дзеркало тижня. – №40. – 41 (515 – 516). – 9 жовтня 2004. – С. 2.
Після прочитання заголовку у свідомості реципієнта одразу актуалізується первинне / словникове зна-
чення слова “тромбофлебіт” – утворення згустків крові – тромбів – у кровоносних судинах живого органі-
зму, що утруднює або припиняє місцевий кровообіг. Проте, розташування статті в рубриці “Влада” одразу
привертає увагу реципієнта, сигналізуючи про те, що лексему “тромбофлебіт” вжито автором не в її слов-
никовому значенні. Це, в свою чергу, зумовлює необхідність звернутися до змісту основного тексту статті
для декодування семантики заголовка. Лише після сприйняття всього змісту статті стає зрозумілим, що
лексема “тромбофлебіт”, введена автором у сполучення “соціальний тромбофлебіт”, загалом зберігаючи
своє первинне значення, переосмислюється, формуючи нове поняття. Інтерпретація цього поняття пода-
ється в таких контекстах: “Виник соціальний тромбофлебіт. Він зазвичай якраз і виникає, коли влада – це
маргінез, а народ – мейнстрім. Влада – тромб, який не пускає молоду, свіжу кров легко й невимушено бі-
гати по судинах, розносячи кисень та інші корисні вітаміни” , “Соціальний тромбофлебіт уже був в іс-
торії Європи в 60-ті роки. Його діагностувала молодь із піснями “Бітлз”, із мініспідницями. Молодь хо-
тіламісця в житті, а місця ці були зайняті людьми менш гідними з гіршою освітою і з застарілими уяв-
леннями про життя. Тобто людьми довоєнними і зникаючими, людьми минулого. Молодь і ті, хто долучи-
вся до неї, були людьми майбутнього, яке не можна побудувати із застарілих матеріалів”. Лише після
сприйняття та усвідомлення семантики всієї статті можна правильно встановити семантику заголовка та
відновити зв’язки між ним та основним текстом статті. При цьому останній виступає інтерпретацією, по-
ясненням заголовка. Між ними встановлюються тісні семантичні зв’язки, актуалізотором яких виступає
метафора, вжита в заголовку.
Окремо розглянемо випадок, коли лексема, вжита в заголовку з метафоричним значенням, входить до
складу атрибутивного словосполучення.
Алла Лазарєва. Ціна політичного аутизму //Дзеркало тижня. – №36 (511). – 11 вересня 2004 р. – С. 6.
Завдяки використанню ад’єктива “політичний” у ролі атрибута до лексеми “аутизм” реципієнт одразу
встановлює її метафоричність та частково може інтерпретувати семантику новоутвореного поняття “полі-
тичний аутизм” (політична замкненість / ізольованість, відсутність політичних контактів). Проте для точ-
нішої та повнішої інтерпретації реципієнтові потрібно звернутися до семантики основного тексту. Так, пі-
сля ознайомлення з ним читач дізнається, що “політичний аутизм” – це втрата політичного темпу, відсут-
ність солідних політичних партнерів, готових пролобіювати та захистити український інтерес, відчування
себе хуторком у степу. Отже, адекватне встановлення семантики заголовка можливе лише на основі сема-
нтики всього тексту статті, що свідчить про їхню тісну семантичну взаємодію, когерентність. Проте, на
відміну від попереднього випадку, в цьому випадку інтенсивність актуалізації когерентності між основ-
ним текстом та заголовком менша завдяки введенню метафори до атрибутивного словосполучення, в яко-
му атрибут частково подає інтерпретацію новоутвореного поняття.
2) Метонімію.
Іван Смішко. Український інтернет порахували // Поступ. – №254. – 6–7 листопада 2004 р. – С. 3.
Після прочитання заголовка в реципієнта цілком закономірно виникає здивованість від того, як можна
порахувати інтернет. Виникає непорозуміння, в якому значенні вжито лексему “інтернет”. Це непорозу-
міння зникає після прочитання та усвідомлення основного тексту статті. З нього читач дізнається, що
йдеться про підрахунок української аудиторії глобальної мережі Уанет. Вжита в заголовку лексема “ін-
тернет” виступає із значенням “українці-користувачі інтернету” та є метонімією. Отже, лише завдяки ос-
новному тексту можна встановити, з яким значенням автор вводить у заголовок лексему “інтернет”. Сема-
нтика основного тексту виступає інтерпретацією метонімічної лексеми, що входить до складу заголовка, а
відтоді і його самого. Між ними встановлюються тісні семантичні зв’язки, актуалізатором яких виступає
метонімія в складі заголовка.
Те саме прослідковуємо в ряді інших випадків.
Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ
69

Сергій Буцевицький. Янукович хоче в телевізор // Поступ. – № 25.7 – 10 листопада 2004. – С. 6.
У статті мається на увазі те, що В.Янукович дав згоду брати участь у теледебатах з В.Ющенком. Отже,
лексема “телевізор”, вжита в заголовку, є метонімією та виступає із значенням “телевізійний ефір”. Зна-
чення ж це зумовлено семантикою основного тексту та встановлюється лише після його сприйняття та ус-
відомлення.
Уляна Івашків. Блер проти жуйки // Поступ. – №254. – 6–7 листопада 2004. – С. 16.
Йдеться про ряд заходів, за допомогою яких англійський уряд вирішив боротися з любителями жува-
льної гумки, точніше з тими, хто кидає її на землю, забруднюючи навколишнє