LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лексичні актуалізатори когерентності в заголовках газетних текстів

середовище. Таким чином,
у заголовку наявні дві метонімії: лексема “Блер”, вжита із значенням “англійський уряд”, та лексема
“жуйка”, вжита із значенням “люди, які кидають жувальні гумки на землю”. В цьому випадку, як і в попе-
редніх, семантика заголовка, до складу якого входить метонімія, зумовлена семантикою основного тексту
та встановлюється лише після його усвідомлення. Це, в свою чергу, вказує на тісні семантичні зв’язки між
заголовком та основним текстом статті, актуалізатором яких виступає метонімія, вжита в заголовку.
3) Перифраз.
Антін Борковський. Таксисти смерті // Поступ. – №256. – 9 литопада 2004. – С. 11.
Перифраз, використаний автором у заголовку, не дає реципієнтові точної та повної інформації, про
кого саме буде розповідатись у статті. Встановити це можна лише після сприйняття її основного змісту.
Так, після прочитання основного тексту стає очевидним, що “таксистами смерті” автор називає сучасну
владу, що вмить “підвезе” на той світ людей, які мають власну думку, яка не влаштовує владу. Таким чи-
ном, семантика заголовка зумовлена семантикою основного тексту статті, що вказує на тісні семантичні
зв’язки між ними. Актуалізатором же цих семантичних зв’язків (когерентності) є перифраз, що входить до
заголовка.
5. Заголовок містить стилістичні фігури мови.
Оксюморон.
Сергій Рахманін. Початок кінця // Дзеркало тижня. – №38 (513). – 25 вересня 2004. – С. 1.
Поєднання в заголовку двох протилежних за значенням слів зумовлює появу такої стилістичної фігу-
ри як оксюморон, а також сигналізує про утворення нового поняття. Семантика новоутвореного поняття є
невідомою, незрозумілою реципієнтові, і тому він змушений звернутися до основного тексту статті. З неї
читач дізнається, що автор розповідає про те, як поводить себе влада та її прихильники під час передвибо-
рчої кампанії, як влада винищує тих, хто діє всупереч їй. Зокрема, в статті порушується питання про отру-
єння одного з кандидатів на пост президента України В.А.Ющенка. Це, за словами автора, є лише почат-
ком дій влади щодо знищення тих, хто чинить їй опір, займаючи опозицію. Так, на основі змісту всього
тексту статті реципієнтові стає зрозуміло, що під поняттям “початок кінця” автор, перш за все, має на ува-
зі беззаконня, яке чинить влада, винищуючи своїх конкурентів під час виборів, і яке поступово призведе
до винищення усіх тих, хто бореться з цим беззаконням, а потім і до винищення народу, перетворення йо-
го на покірливу та мовчазну масу. Таким чином, семантика оксюморона, використаного в заголовку, а від-
тоді й семантика самого заголовка встановлюється лише після усвідомлення семантики основного тексту
статті. А це вказує на тісні семантичні зв’язки, що встановлюються між ними, актуалізатором яких висту-
пає введений до заголовка оксюморон.
Те саме спостерігаємо в інших випадках (Олександр Бойченко. Назад у майбутнє? //Дзеркало тижня. -
№40-41 (515-516). – 9 жовтня 2004. – С. 24; Ігор Фомін. Як узаконити беззаконня // Дзеркало тижня. -
№40-41 (515-516). – 9 жовтня 2004. – С. 7.).
2) Антитезу.
Роман Якель. Свій – чужий “Маслосоюз” // Дзеркало тижня. – №43 (518) – 23 жовтня 2004 р. – С. 21.
Після прочитання заголовка реципієнт може лише зрозуміти, що в статті буде розповідатися про
об’єкт, що має назву “Маслосоюз”. Проте читачеві буде незрозуміло вжите в заголовку поєднання двох
протилежних за значенням слів “свій – чужий”. Зрозуміти це антонімічне сполучення можливо лише за
умов сприйняття та усвідомлення всього змісту статті. Лише після того, як реципієнт зрозуміє, що у статті
мова йде про байдужість владних органів до відродження молочарської кооперації – “Маслосоюзу”, який
було засновано в Галичині в 1904 році, який став міцним економічним підґрунтям західноукраїнським се-
лянам, що перебували під владою Австро-Угорщини, який став відомим не лише в галицьких землях, а да-
леко за їхніми межами, який врятував українців під час Першої та Другої світових війн. Лише після того,
як читач прочитає висновок автора: “Пам’ять нащадків учасників молочарського руху 20-30-х років справ-
ді коротка. Свій “Маслосоюз” став справді чужим”, лише тоді він зможе встановити зв’язок між основ-
ним текстом та заголовком та адекватно та повно інтерпретувати останній. Таким чином, між заголовком
та основним текстом статті простежуються тісні семантичні зв’язки (когерентність), актуалізатором яких є
антитеза, використана автором у заголовку.
3) Антономазію.
Наталія Балюк. Тому що “цицерон” // Високий замок. – 10 листопада 2004. – С. 1.
Одразу зазначимо, що в аналізованому випадку одним із актуалізаторів зв’язності між заголовком та
основним текстом є граматичний (синтаксичний) засіб – парцелят. Проте ми зосередимося на розгляді ле-
ксичного засобу, а саме вжитій у заголовку антономазії “цицерон”.
Після прочитання заголовка реципієнтові не зрозуміло, кого саме має на увазі автор, називаючи цице-
роном. Ця незрозумілість уніфікується після прочитання основного тексту статті. Так, з нього читач дізна-
ється, що мова йде про відмову В.Януковича брати участь у теледебатах з В.Ющенком, оскільки, на думку
автора, боїться за своє красномовство. “А публічні теледебати є архіважливими, щоб потім не кусати лі-
ктів і не червоніти за президента – “цицерона”. Використовуючи лексему “цицерон”, автор мав на увазі
перш за все президента, який, на його думку, має володіти даром красномовства, як свого часу ним воло-
дів Цицерон. Отже, лексема “цицерон” використана автором із значенням “красномовець”. Вживання вла-
сної назви замість загальної зумовлює появу такої фігури мови як антономазія, значення якої можливо
встановити, спираючись на основний текст статті. Крім того, із основного змісту статті стає очевидним,
що лексема “цицерон” вжита автором ще й з антонімічним значенням – В.Янукович відмовився брати
участь у теледебатах, бо не володіє даром красномовства, не є “цицероном”. Таке “подвійне” навантажен-
ня лексеми, використаної в заголовку, робить її значення більш залежним від основного тексту повідом-
70
Лазаренко С.В.
ЛЕКСИЧНІ АКТУАЛІЗАТОРИ КОГЕРЕНТНОСТІ В ЗАГОЛОВКАХ ГАЗЕТНИХ ТЕКСТІВ

лення. Таким чином, зростає її роль як актуалізатора когерентності між заголовком та основним текстом
статті.
Підсумовуючи проведене дослідження, зробимо висновки.
1. Серед двох різновидів зв’язності (когезії та когерентності)