LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Лексичні і контекстуальні синоніми в поетичній творчості поетів-молодомузівців (ономасіологічний і стилістичний аспекти)

відповідно до плану наукової роботи кафедри української мови Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, як складова частина комплексної теми „Теоретичні і лінгводидактичні проблеми граматики і лексикології української мови".

Тему дисертаційного дослідження затверджено Вченою радою Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова (протокол № 11 від 24. 04. 2003 року) та узгоджено з Науковою координаційною радою "Українська мова" Інституту української мови НАН України (протокол № 16 від 12. 06. 2003 року).

Метою дисертаційного дослідження є з'ясування ономасіологічної природи лексичних і контекстуальних синонімів, стилістичних особливостей їхнього функціонування у поетичних текстах поетів "Молодої Музи".

Для досягнення мети було поставлено такі завдання:

- виділити з текстів поетів "Молодої Музи" лексичні синоніми;

- з'ясувати лексико-стилістичну природу синонімії;

- визначити аспекти дослідження синонімії;

- дати характеристику лексичних синонімів в ономасіологічному аспекті;

- виявити й охарактеризувати масив контекстуальних синонімів на матеріалі поетичних текстів поетів-молодомузівців;

  • з'ясувати стилістичні функції синонімів у мовотворчості поетів "Молодої Музи".

Об'єктом дослідженнядисертації є лексичні і контекстуальні синоніми, зафіксовані в текстах поетів "Молодої Музи" як лінгвопоетичні і стилістичні засоби художнього тексту.

Предмет дослідження функціонування синонімів у поетичних текстах митців "Молодої Музи" як знаків лексичної системи української мови та як засобів художньої образності.

Матеріалом для дослідження послужила картотека, створена на основі суцільної вибірки синонімів з творів поетів-молодомузівців (усього 1087 карток). Використано також матеріал Словника української мови (В 11 т. 1970-1980 рр.) та Словника синонімів (В 2т. 1999-2000 рр.).

Методи дослідження. Основними методами, які використовуються у дисертаційному дослідженні, є описовий, функціонально-семантичний та лінгвопоетичний. Принагідно застосовуються елементи компонентного та кількісного аналізу досліджуваних одиниць.

Наукова новизна роботиполягає в тому, що в нійуперше в українському мовознавстві з урахуванням досягнень сучасної лінгвістичної науки здійснено системний аналіз синонімів в ономасіологічному і функціонально-стилістичному аспектах на матеріалі текстів поетів "Молодої Музи", які в такому аспекті до наукового аналізу залучено вперше.

У дисертаційному дослідженні вперше в україніській лінвістиці описано діапазон контекстуальних синонімів, розкрито характер асоціативних процесів у творенні емоційно-експресивних синонімів; виявлено системні зв'язки слів у синонімічних рядах та стилістичні можливості їх реалізацій як особливих засобів образності.

Теоретичне значення роботи полягає у комплексному лексико-семантичному та функціональному аналізі лексичних та індивідуально-авторських синонімів у мовотворчості молодомузівців. Дисертаційна робота містить важливі теоретичні узагальнення про когнітивно-ономасіологічну природу синонімії, репрезентовану у поетичних текстах, як явища лексичного рівня мови та використання слова-образу як засобу художнього мовлення.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що результати роботи можуть бути використані у викладанні курсів української мови в середній і вищій школі, зокрема історії української літературної мови, стилістики української мови, лінгвістичного аналізу тексту та для написання підручників і посібників із цих курсів. Матеріал дисертаційного дослідження послужить для підготовки спецкурсів, спецсемінарів, присвячених дослідженню індивідуально-авторських особливостей письменників, а також у лексикографічній практиці укладання та доповнення словників синонімів та тлумачних словників різних типів.

Апробація та впровадження результатів дослідження. Окремі розділи та дисертація загалом обговорювались на засіданнях кафедри української мови Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова та Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини. Деякі окремі положення дисертаційної роботи були апробовані автором на звітно - наукових конференціях молодих учених Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, на науковому семінарі "Лексика в синхронії і діахронії" (Умань, 2004 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції "Микола Бажан: особистість, творчість, доля" (Умань, 2004 р.), Міжнародній науковій конференції "Філологія в Київському університеті: історія та сучасність", присвяченій 200-річчю від дня народження М. О. Максимовича (Київ, 2004 р.); на IV-й Міжнародній науковій конференції "Актуальні проблеми менталінгвістики" (Черкаси, 2005 р.).

Результати дисертаційного дослідження впроваджені у навчальний процес факультету української філології (ІІ, IV, V курси) Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (довідка № 414/ 01 від 21квітня 2006 року) та дошкільного відділення Уманського державного гуманітарно-педагогічного коледжу імені Тараса Шевченка (довідка № 249 від 10 грудня 2005 року).

Публікації. Основні аспекти проблеми, яка досліджується у дисертаційній роботі, відображено у восьми публікаціях.

Структура дисертації зумовлена метою дослідження. Робота складається зі вступу, трьох розділів, загальних висновків, списку використаної літератури (309 позицій) і джерел дослідження, додатків.


ОСНОВНИЙ ЗМІСТ


У Вступі обґрунтовується вибір теми, її актуальність, визначаються мета й основні завдання дисертаційного дослідження, характеризуються методи дослідження, розкривається наукова новизна роботи, з'ясовуються теоретичне й практичне значення дисертаційного дослідження.

У першому розділі "Синоніми у системі лексичного складу" визначено особливості мови поетичного тексту; трактуються поняття "ідіостиль", "поетична мова" з позицій текстоцентричного підходу до аналізу явищ мови у тексті художнього стилю. Текст розглядається як цілісна естетично завершена система, в якій наявні нетрадиційні, нешаблонні лексичні новоутворення, зорієнтовані на існування лише у контексті.

Перший розділ містить матеріал історії розвитку синонімії як об'єкта лінгвістичних досліджень, наголошено на відсутності єдності поглядів вчених-лінгвістів на природу синонімів, їхнє групування та стилістично-виражальні потенції. Підкреслено, що зацікавленість до синонімів зародилася ще в античні часи і залишалась актуальною в Європі до ХVІІІ ст. Простежено історичні погляди вивчення синонімії як лексичного явища в українському мовознавстві у ХІХ ст.

Охарактеризовано концептуальні ідеї підходів до розуміння й тлумачення поняття "синонім" у науковій літературі. З'ясовуються семантичні й стилістичні ознаки синонімів; розглядаються теоретичні погляди українських та зарубіжних вчених-мовознавців до вивчення синонімічних лексичних одиниць. Аналізуються теоретичні проблеми диференціації синонімів.

Дослідження мови художнього тексту традиційно виокремлювалося у галузь філологічних досліджень, на фоні яких висвітлюється основне поняття – ідіостиль письменника. При творенні ідіостилю (ідіолекту) митця