LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Лексичні і контекстуальні синоніми в поетичній творчості поетів-молодомузівців (ономасіологічний і стилістичний аспекти)

Луцький); холоднанеприступна леді (М. Рудницький); життя безглуздепусте (Б. Лепкий); осінь тихасумовита (С. Чарнецький); простори німіїбезлюднії (П. Карманський); туча гримуча студена (С. Твердохліб).

Прикметникові синоніми виступають або як узвичаєні епітети, або як індивідуально-авторські: І я, як Ви, не люблю ніяких трагедій, Полишимось знайомі. Здержу навіть подив, Що Ви така холодна, неприступна леді, І я, мов ученик, якого прут злагодив (М. Рудницький); Як прийде осінь тиха, сумовита І вбере поле жовтою травою, Земля затужить за леготом літа, – Затужу за тобою.. (С. Чарнецький).

Молодомузівцям притаманні глибокі ностальгічні почуття. У своїх творах письменники завжди звертались до України, її мальовничих картин природи, що наклало відбиток на добір і використання мовних засобів зображення. Палкі патріотичні почуття поетів "Молодої Музи" живили фонд лексичних засобів змалювання довкілля. Емоційність та експресивність вираження української ментальності знаходять вияв в індивідуально-авторських художніх образах і мовних новаціях, створених на основі синонімічних рядів: дорогакожна стежка(М. Рудницький);вічна путь – забуття (С.Чарнецький); тихі риданнямуки(П. Карманський); плач гіркий стони (Б. Лепкий); веселий сміхгріх (С. Твердохліб); божий мирспокій (В. Пачовський).

Особливу виразність репрезентує добір дієслівних синонімів у предикатній функції, коли нагнітання негативних дій подається на основі антитези: Грек прощає князя в церкві: "Буде Олегові горе! Пруть хозари, йдуть мадяри, Цар на сході збурить море, Знявсь на Русі буревій, А вам божий мирспокій!..." (П. Карманський).

Молодомузівці синонімічно зближують на образно-емоційній основі слова, які не вступають у синонімічні відношення у системі мови. Нагромадження синонімів із зростаючою експресією, градацією міри вияву ознаки є вмотивованим стилістичним засобом ампліфікації, досить поширеним у поетичних дискурсах художників слова "Молодої Музи".

Важливим дослідницьким принципом когнітивної ономасіології є принцип етноцентризму як проекції узагальненого антропоцентризму. Сутність етноцентризму творчості поетів-молодомузівців полягає в тому, що всі вони єдналися на спільних підходах до художнього відображення явищ дійсності, реалій, що зумовлює схожі принципи номінування. Етноцентризм проектується як на мислення, так і на мовлення. Митець як носій певної мови є представником окремого народу, його культури, що також впливає на організацію тексту.

Так, у синонімічні відношення вступають ( і утворюють синонімічний ряд) слова української мови, семантика яких базується на певних асоціаціях типу: сонмрія – омана-фантом,гармонія – краса. Наприклад,в О. Луцького: В далекий лине край душа від звуків п'яна, – і сниться їй найкраща з мрій, найкращий сономана (О.Луцький);А нині бачу: туга висить Над моїм сірим домом...Гармонія, красасемрії Все сном було, фантомом(О. Луцький).

Найширше й найрізноманітніше в творах поетів-молодомузівців синоніміка представлена абстрактними іменниками на позначення пригніченого психічного стану особи, спричиненого важким настроєм, переживаннями, душевним неспокоєм. Такі синонімічні ряди властиві для мовотворчості всіх митців "Молодої Музи". Наприклад, Горя збудемося й туги, жаль розвіється в простір. (О. Луцький); Над ним, як мева, жаль літає І біла туга – Була моєму серцю раєм, Не буде друга.(Б. Лепкий); Кругом тебе зболілі сонні очі, А в них безсилля, втома, туга, жаль...(С. Чарнецький ); І хтось од смути і журби поблід, Що діти босі, в лахманах, Що вмерла манна на ланах – І залишився лиш кривавай слід. (М. Рудницький).

Прикметникові синоніми виражають статичні ознаки предметів, явищ або якості людини, об'єднуються переважно за функцією градації міри або ступеня вираження ознаки. У поетичному дискурсі молодомузівців синонімічні ряди цього типу використано найбільш продуктивно: сумний – нещасний; тихий—сумовитий; наболілий – сумний; смутний – невеселий; меланхолійний – сумний; тихий – сумний;сумний – самітній; сумний – нещасливий.

Другу групу прикметникових синонімів становлять лексеми, які різняться відтінками значень. Залучення таких прикметників до складу синонімічного ряду є характерною ознакою мовотворчості митців –молодомузівців, наприклад, добрий – вірний – чистий; невинний – святий – непорочний; чистий – ясний; чистий – благовісний..

Прислівникові синонімічні ряди покликані відобразити ступінь вияву інтенсивності певної ознаки предмета. Молодомузівцям властиве використання прислівникових синонімічних утворень на позначення міри прояву ознаки або дії. Інтеріндивідуальні особливості мовотворчості митців полягають у широкому використанні прислівникових комбінацій, які номінують міру й ступінь вияву внутрішніх якостей людини, ступінь вияву дії. Наприклад, П. Карманський уводить до схожих рядів слова: непомітно – просто; тихо – непримітно; нишком – тихо.

На позначення тих самих природних та душевних станів інтреіндивідуальними є й такий синонімічний ряд: меланхолійно – тужно – сумно; самітньо – сумно; зле – сумно; сумно – нудно.

У називанні дій, процесів, станів дієслівними лексемами помітна закономірність творення в слові поняттєвого змісту твірної основи (іменникової, прикметникової, числівникової, займенникової та ін.). Відповідно, дієслово входить до синонімічного ряду зі словами одного семантичного типу, наприклад, голосити – тужити – квилити – плакати; ридати – стогнати; захлипати – ридати; скорбіти – страждати – тужити; плакати – журитися; страждати – мучитися; горювати – страждати; тужити – ридати – квилити – плакати; стогнати – скиміти; плакати – ридати; тужити – сумувати; ридати – скорбіти; плакати – скорбіти.

Принципи слововживання безпосередньо пов'язані з категорією оцінності, яка є результатом зіставлення предметів, явищ, станів, ознак тощо. Митці "Молодої Музи" уводять у поетичний текст слова з оцінним компонентом, який входить до складу денотативного макрокомпонента, вибудовуючи синонімічні ряди.

Семантика експресем регламентує й регулює відхилення від мовленнєвого штампу, а отже, естетично збагачує художній текст контекстуальними синонімами, викликає адекватну реакцію адресата на висловлювання.

У третьому розділі "Стилістичний аспект синонімії" з'ясовуються специфіка індивідуального стилю митця у лінгвостилістиці, визначається естетична цінність поетичних текстів молодомузівців, аналізуються стилістичні особливості функціонування синонімічних сполук у творах митців "Молодої Музи", з'ясовується співвідношення мовної норми та художнього образу.

Будь-який художній текст необхідно розглядати на основі з'ясування не лише індивідуальної творчої манери письменника, а й з урахуванням психології його творчості, тобто виявляти причини певних асоціативних зв'язків, а відтак простежувати вмотивоване порушення митцем мовної норми.

Рушійною силою еволюції художньої мови є внутрішня норма ідіостилю