LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Лексичні і контекстуальні синоніми в поетичній творчості поетів-молодомузівців (ономасіологічний і стилістичний аспекти)

поета, адже добираючи слова, він уводить в текст такі лексеми, які притаманні певній історичній епосі з властивими їй соціокультурними чинниками. Таке осмислення естетичної функції слів і зумовлює розвиток індивідуально-авторської мовотворчості, яка, проте, базується на глибинних засадах системи мовної норми, тому що винайдений образ поза системою художньої мови не є естетичним феноменом. Незважаючи на можливу наявність у поетичному тексті готових мовленнєвих штампів, естетичного знецінення не відбудеться, але відсутність у поетичному дискурсі лексичних новацій гальмує розвиток образного словника лексичного фонду тексту. Саме тому в одному художньому тексті традиційних норм слововживання з нетиповими, введення в один контекст звичних моделей з фонду слів-образів та нестандартних образних сполучень слів є підвалиною художнього осмислення творцем дійсності. Використання лише мовленнєвих шаблонів, так званих штампів, завжди естетично збіднює художню мову, наслідком чого є спрощення образного словника національної художньої мови й деестетизація мови художнього тексту.

Поява індивідуально-авторських образів неможлива без новацій лексичних полів мови, так само як нештамповані інваріанти, деякий час перебуваючи на естетичній периферії, живлять фонд лексичних образів і творять нову норму поетичного слововживання.

Будь-який поетичний текст молодомузівців можна розглядати як семіотичну систему зі своєю метамовою. Резерви художньої образності закладені в самій мові, зокрема і в лексичній синоніміці, а тому митці художнього слова шукали нові образи через нестандартні асоціативні паралелі, зокрема трансформуючи несинонімічні одиниці в синоніми, а іноді й в адеквати та еквіваленти. Саме синоніми є невичерпним джерелом стилістичної виразності художніх образів поетів "Молодої Музи".

Процес творення нових значень слів, витлумачування народжених образів є безперервним, адже кожна глибинна сема лексико-семантичного рівня слова перебуває в стані прихованої здатності активізувати свої можливості утворювати лексичні новації. Вибір слова в зумовлений багатьма чинниками і може виявити задум поета.

У поетичній тканині творів митців "Молодої Музи" великий шар синонімів становлять різностильові синоніми. Інтеріндивідуальна мовотворчість молодомузівців спрямовується на народно-розмовне мовлення, яке виступає невичерпним джерелом синонімії: ждучекаю, святопразник(П. Карманський), тяжко-важко трудно, самотняодинока(Б. Лепкий), бистро нестримно(С. Чарнецький). І помсти ждучекаю чуда; Сьогодні в мене превелике свято: Сьогодні я привіт од тебе мав. І я радію, мов у небо взятий, Нехай лютує штормами зима! Сьогодні в мене празник і весілля, Сьогодні в мене в серці чар весни, І я щасливий, сповнений похмілля, Виспівую: засни, журбо, засни! (П. Карманський); Ой як тужить за дощами Тая каня, Отак мені тяжко-важко без кохання. Отак мені без кохання Жити трудно (Б.Лепкий); Мандрує вічно, ніч і день, Самотня, одинока... І слези жгучі, як огень, На землю кануть з ока; З далеких гір летиш в долину Бистро, нестримно...(С. Чарнецький).

Характерною для молодомузівців є побудова синонімічного ряду з лексем стилістично нейтральних з метою увиразнення ознаки, дії чи стану. Наприклад, добрегарно любопоетично (П. Карманський); благовіснийчистий (Б. Лепкий); говоришщебечеш (В. Пачовський); божественнедалеке (О. Луцький); безсилийтихимблідий (С. Чарнецький ): Так добре в тім грузькім багні, Так гарно тут, так поетично! (П. Карманський); Не на моїй вежі зависне він, Той благовісний, чистий дзвін.(Б. Лепкий); Смієшся до мене, говориш до мене, щебечеш так любо про щось – не знаю,чого моє серце шалене так дуже боялось чогось...(В. Пачовський); Твої кохані очі фіалкові, як марево божественне, далеке...(О. Луцький); На пусте поле сонце кладеться Лучем безсилим, тихим, блідим...(С. Чарнецький).

Інтеріндивідуальною рисою творчості поетів-молодомузівців є використання в поетичних текстах прийому ампліфікації, причому іноді буває важко виявити, у якому з синонімів ознака виражена найбільшою мірою, оскільки градація її йде не за ступенем вияву, а за смисловими відтінками почуттєвої сфери.

Одним із джерел поповнення синонімічних рядів у текстах поетів "Молодої Музи" є підбір слів із синонімічним словосполученням або ж синонімізація окремих словосполучень, іноді фразеологічних або метафоричне фразотворення: гіркі – мережані тоскоюнапоєні слізьми(пісні), плач – пекучі сльози (П. Карманський); плакала – сумно грала (скрипка), сяєграє огнецвітом (храм), пригорнутись до грудіслухатисерце (В. Пачовський); не забувають – пам'ять мають(люди), забута – заросла зеламиногою людською не ткнута( доріжка), горять – займаються огнем(Б.Лепкий); жаль – невиплакані сльози(О. Луцький); вдаль – у світ за очі (С.Чарнецький); умирає – збавляється сил(земля), самотня – одинока – Богом позабута (сосна), ридати – плакати – вмиватися сльозою(С. Твердохліб); пуста – безжурна – смішками щаслива(дама) (М. Рудницький) та ін.

Індивідуально-авторську палітру поетів-молодомузівців збагачують фразеологічні синонімічні звороти, що виступають переважно еквівалентами до слів-синонімів з негативним емоційним забарвленням. Фразеологічні звороти відрізняються від відповідних їм нейтральних слів насамперед експресивністю, властивою усному розмовному мовленню.

До лінгвостилістичних особливостей дискурсу молодомузівців належать використання як засобу синонімізації цілих речень. Наприклад, у С. Твердохліба: Ще двадцять два роки мені не минуло, Ніщо не вчинив ще я, люди, Не жив я, а гасне життя мені в грудях І серце не б'ється...Мене мов не було – Ще двадцять два роки мені не минуло. Валиться туга і блискають громи, Кривавляться небо, і гори, і лан, І смерть скаженіє – гудуть хмароломи, Вже всесвіт сповився в смертельний саван! Чую, в темряві смута літає, Сто невидимих тягнеться рук... Ляк прошибає, дух завмирає, Глуша діймає, тихо, ні згук! (С. Твердохліб); У П. Карманського синонімами виступають односкладні речення:Цить! Не жалуй, не плач, Дармо сліз не теряй, Бо судьби не умолиш ніколи, Лиш часом навесні твого друга згадай І забудь мене згодом – поволи (П. Карманський).



У Висновках подано основні результати проведеного дослідження.

Мовно-естетичні інтенції в поетичних дискурсах митців розглянуто з погляду співвідношення апріорного та апосторіорного образного слововживання, а також традиційного та функціонально-стилістичного, що дозволяє зробити ряд висновків щодо використання засобів синонімії у поетичних текстах молодомузівців.

Мова поетичного тексту є своєрідним центром функціонування образного слова художньої мови, адже поезія є продуцентом лексично-образних засобів невичерпних ресурсів мови. Поетичній мові молодомузівців властиве багатство стилістичних образних