LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лексичні і контекстуальні синоніми в поетичній творчості поетів-молодомузівців (ономасіологічний і стилістичний аспекти)

уявлень, зосереджених у рецепції сприйняття поетичного тексту та відповідній реакції читача, і отже, орієнтоване на співтворчість з автором.

Принципи слововживання в поетичному дискурсі окреслюють розвиток семантично наснаженого символічного слова Головним чинником розвитку мови художнього тексту, а особливо поетичного, є внутрішня еволюція слова, переосмислення його значення, що зумовлює додаткові семантичні нашарування.

Мовна картина світу поетів-молодомузівців у контексті історичної епохи, з її політичними, суспільними та соціокультурними особливостями справляла вплив на розвиток української літератури, української літературної мови і, зокрема художньої. Кожний період історії національної художньої мови має свій фонд словесно-символічних засобів з притаманними йому можливостями розбудови лексичної системи. Метамовні образи-символи, побудовані на основі широкого використання лексичних синонімів української мови, відображають тяжіння до традиційних прийомів розширення значень слів. Проте мовна картина світу молодомузівців реалізується також у структурі тексту і в засобах оказіоналізмів, які становлять основу метафоричних контекстів, індивідуально-авторських слововживань, що базуються на асоціативних зв'язках.

Найбільшу питому вагу в поетичних дискурсах становлять синоніми ідеографічного типу, що різняться відтінками значення. Своєрідність виявляють синоніми, використані на позначення внутрішнього світу людини з властивими їй почуттями, настроями, переживаннями, вболіваннями. Мовна палітра поезій у концептуальній структурі кожного поета-молодомузівця відображає індивідуально-авторське бачення світу і водночас базується на інтеріндивідуальних асоціативних відношеннях до його сприйняття.

Відповідно до граматичної семантики різні частини мови виявляють неоднакову здатність до контекстуальної синонімії.

Специфіка прикметника і його функція означення зумовлюють активну синонімізацію слів цієї частини мови у поетичному тексті. Найвищий ступінь експресем виявляють якісні прикметники.

Контекстуальні дієслівні синоніми переважно актуалізують основну сему дієслівної лексеми на основі градації ступеня вияву дії, процесу, стану.

У поетичних творах молодомузівців контекстуальні прислівникові синонімічні ряди, які характеризують міру вияву ознаки та вказують на просторово-часові характеристики дії, стану.

Аналіз синонімів як засобів художньої образності підтверджує, що стійкі асоціативні комплексні сполуки засвоюються національною мовою певної культурно-історичної епохи у готовому вигляді лише вибірково. Важливим чинником переходу нового у традицію виступає синонімія. Елементи синонімічного ряду демонструють той самий денотат із необхідними лексичними й стилістичними нюансами первинної номінації. Нові образно-символічні структури творяться на основі ґенетичних асоціативно-образних уявлень і є органічними у системі художньої мови, що засвідчила, зокрема і мовно-поетична творчість митців "Молодої Музи" на конкретному етапі розвитку української літературної мови.


Основні положення дисертації викладено в таких публікаціях:

1.Діц В.О. Критерії виділення і класифікації синонімів // Проблеми граматики і лексикології української мови. Збірник наукових праць. НПУ імені М. П. Драгоманова / Відп. редактор А. П. Грищенко. – К.: НПУ, 2004. – С. 136-140.

2.Діц В.О. Стилістико-виражальні можливості синонімічних конструкцій (на матеріалі поетичних творів Петра Карманського) // Система і структура східнослов'янських мов: До 60-річчя наукової і педагогічної діяльності професора М.Я. Брицина: Зб. наук. праць ( Редкол.: В. І. Гончаров (відп. ред.) та ін. – К.: Знання України, 2004. – С. 305-310.

3. Діц В.О. Естетика мови Богдана Лепкого: лексична і контекстуальна синоніміка // Мовні і концептуальні картини світу: Збірник наукових праць. – Випуск 14. Книга 1. – К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2004. – С. 116-120.

4. Діц В.О. Інтерпретація синонімів як реалізації їх контекстуальних конотацій // Актуальні проблеми менталінгвістики: Збірник наукових статей за матеріалами ІV Міжнародної наукової конференції. – Черкаси: Черкаський національний університет ім. Б.Хмельницького, 2005. – С. 205-208.

5. Діц В.О. Ономасіологічний аспект синонімії ( на матеріалі поезії Остапа Луцького) // Система і структура східнослов'янських мов: Зб. наук. праць (Редкол.: В. І. Гончаров (відп. ред.) та ін. – К.: Знання України, 2005. – С. 183-186.

6. Діц В.О. Контекстуальні синоніми у поетичному тексті Михайла Рудницького та Степана Чарнецького ( ономасіологічний аспект) // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 10. Проблеми граматики і лексикології української мови: Збірник наукових праць / Відп. редактор А. П. Грищенко. – К.: НПУ імені М. П. Драгоманова, 2005. – Випуск 1. – С. 129-135.

7. Діц В.О. Оцінний компонент конотації структури емоційно - експресивних синонімів (на матеріалі поетичних текстів молодомузівців) // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія „Лінгвістика". – Херсон, 2006. – Випуск 3. – С. 154-158.

8. Діц В.О. Стилістико-виражальні можливості синонімічних конструкцій (на матеріалі поетичних творів Василя Пачовського) // Вісник Уманського педуніверситету. Філологія (мовознавство): Зб-к наук. праць / В. Г. Кузь (гол. ред.) та ін. – К.: Знання України, 2004. – С. 58-66.


АНОТАЦІЯ

Діц В. О. Лексичні і контекстуальні синоніми в поетичній творчості поетів-молодомузівців ( ономасіологічний і стилістичний аспекти). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.01 – українська мова. – Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, Київ, 2006.

У дисертації здійснено комплексне дослідження лексичних і контекстуальних синонімів у поетичних дискурсах митців "Молодої Музи". Предметом розгляду є синоніми та інтегральні риси досі не досліджених поетичних творів з погляду особливостей їхньої мовотворчості, відображеної авторами оригінальної концептуальної картини світу, що репрезентує національно-культурні цінності українського народу. У роботі розглянуто історію вчення синонімії як явища прямої і вторинної номінації у вітчизняному та зарубіжному мовознавстві; з'ясовано особливості функціонування контекстуальних синонімів у поетичних текстах; проаналізовано з ономасіологічного погляду лексичні синоніми, які різняться найтоншими відтінками значень; простежено оцінний та прагматичний компоненти у синонімічних рядах слів, які належать до основних частин мови (іменника, прикметника, дієслова та прислівника); виявлено особливості формальної і семантичної організації синонімічних рядів і характерні індивідуально-авторські прийоми текстуальної синонімізації слів у процесі вторинної номінації, що відображає поетичну функцію мови. Дисертацію супроводжує реєстр контекстуальних синонімів.

Ключові слова: синонім, синонімічні відношення, ономасіологія, когніція, інваріант, ідіостиль, мовотворчість, слова-образи, поетичний дискурс, стилістичний аспект, оказіоналізми.


АННОТАЦИЯ

Диц В.О. Лексические и контекстуальные синонимы в поэтическом творчестве поэтов-молодомузовцев (ономасиологический и стилистический аспекты). –