LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Лексичні інновації іншомовного походження в сучасній російській мові (на матеріалі мови ЗМІ останнього десятиріччя ХХ - початку ХХІ ст.)


НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ МОВОЗНАВСТВА ім. О.О.ПОТЕБНІ






ПОЛЯКОВАТетяна Михайлівна



УДК 811.161.1'373.43/'45







ЛЕКСИЧНІ ІННОВАЦІЇ ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ

В СУЧАСНІЙ РОСІЙСЬКІЙ МОВІ

(на матеріалі мови ЗМІ останнього десятиріччя ХХ – початку ХХІ ст.)




10.02.02 – російська мова








АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук










Київ – 2004


Дисертацією є рукопис.


Роботу виконано у відділі російської мови Інституту мовознавства імені О.О.Потебні НАН України.



Науковий керівник:

доктор філологічних наук, професор

ОзероваНіна Григорівна,

Інститут мовознавства ім.О.О.Потебні

НАН України, завідувач відділу російської мови.



Офіційні опоненти:

доктор філологічних наук, професор

КудрявцеваЛюдмила Олексіївна,

Київський національний університет

імені Тараса Шевченка,

професор кафедри російської мови;




кандидат філологічних наук, доцент

СлободянюкТаміла Вікторівна,

Національний педагогічний університет

імені М.П.Драгоманова,

доцент кафедри російської мови.


Провідна установа:

Черкаський національний університет

імені Богдана Хмельницького,

кафедра загального та російського мовознавства,

Міністерство освіти і науки України,

м. Черкаси.



Захист відбудеться 27 квітня 2004 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.172.01 для захисту докторських (кандидатських) дисертацій при Інституті мовознавства ім. О.О.Потебні НАН України за адресою: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 4.


Із дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Інституту мовознавства ім.О.О.Потебні НАН України (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 4).



Автореферат розіслано 24 березня 2004 року.



Учений секретар спеціалізованої вченої ради

доктор філологічних наук, професорН.Г.Озерова


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Корінні зміни в житті пострадянського соціуму на зламі ХХ – ХХI століть значною мірою вплинули на сучасну мовну ситуацію, відбилися в нестабільності, "рухливості" російської мовної системи. Предметом дослідження сучасних лінгвістів стають такі мовні процеси, як активізація словотворення, актуалізація різноманітних лексичних груп, деідеологізація лексики, семантична неологізація, поповнення словникового складу російської мови шляхом запозичень (С.І.Алаторцева, О.П.Єрмакова, О.А.Земська, О.В.Какоріна, В.Г.Костомаров, В.В.Кочетков, Л.П.Крисін, О.В.Мілованова, Т.Л.Містюк, І.А.Нефляшева, О.А.Семенюк, О.В.Сенько, Н.П.Тропіна та ін.).

Як відомо, лексична система мови є найбільш чутливою до впливу соціальних факторів, а процес мовного запозичення на окремих історичних етапах розвитку суспільства завжди належав до її основних динамічних явищ і поступався лише словотворенню та семантичним змінам питомої лексики.

Проблемі лексичного запозичення – одній із загальнолінгвістичних проблем, що має важливе значення для з'ясування взаємодії мов, присвячена велика кількість вітчизняних та зарубіжних досліджень. Вивчення питань, пов'язаних із іншомовною лексикою, бере свій початок у працях Р.Ф.Брандта, Р.А.Будагова, Я.К.Грота, Є.Ф.Карського, Є.Д.Поливанова, О.О.Потебні, Е.Ріхтер, О.М.Селищева, О.І.Соболєвського, М.Р.Фасмера, В.Христиані. Протягом останнього десятиріччя ХХ ст. теорія лексичного запозичення збагачувалася численними розробками, які торкалися як загальних, так і специфічних її аспектів. Про актуалізацію проблеми запозичень у російській мові наприкінці ХХ – початку ХХI століть свідчать дисертаційні дослідження О.В.Бикової, Ву Чжон Хі, К.В.Михайлової, Г.В.Павленко, С.В.Подчасової, І.В.Рябової, В.М.Феоклістової, Чайбок Ільдико, М.М.Черкасової. Автори сучасних робіт фіксують нову хвилю іншомовних інновацій у різноманітних комунікативних сферах, досліджують інтенсивну адаптацію неологізмів, вивчають активізацію функціонування слів, запозичених до 90-х років ХХ століття. Залучення великої кількості іншомовних лексичних елементів у розглядуваний період мовознавці визначають як "неологічний бум" і порівнюють сучасне становище російської мови (відносно цього явища) з мовною ситуацією Петрівської доби (О.Д.Васильєв, О.С.Хлинова), із французькою "повінню" ХVIII століття (В.Г.Костомаров). Вживання іншомовної лексики в сучасній російській мові (і, насамперед, адаптація в ній англо-американізмів) є характерною ознакою "мовного смаку" та викликає дискусію на сторінках періодики і в лінгвістичних колах. На думку деяких мовознавців, результатом "необмеженого" залучення іншомовних слів у мову-реципієнт на зрізі сучасної доби є підміна понять як нормативних, так і контекстуальних, що затверджує мовну та соціокультурну експансію, "лексичний" космополітизм, що нівелює національну самобутність (Ю.Т.Лістрова-Правда, О.Г.Ревзіна, В.І.Шаховський). Інші лінгвісти вважають, що потік іншомовних інновацій не порушує основи, стабільності російської мовної системи, що запозичення відбувається переважно на рівні корпоративного функціонування і свідчить лише про відсутність мовної культури у носіїв мови-реципієнта (В.Г.Костомаров, Л.П.Крисін, Г.М.Скляревська). Сам процес запозичення має об'єктивний характер, а значна кількість неологізмів, що відбивають "дух часу", дістає серйозні шанси на засвоєння в російській мові.

Актуальність реферованого дисертаційного дослідження визначається необхідністю вивчення процесів лексичного запозичення наприкінці ХХ століття, лінгвістичного аналізу та оцінки новітньої іншомовної лексики, яка віддзеркалює не тільки новий етап у розвитку сучасної російської мови, але й сучасні процеси суспільного життя її носіїв. Актуальність роботи зумовлена і тим, що виявлення структурно-семантичної взаємодії двох (або декількох мов) є важливим для сучасної компаративної лінгвістики.

Зв'язок роботи з науковими планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане в контексті опрацьовуваної у відділі російської мови Інституту мовознавства