LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лексичні інновації іншомовного походження в сучасній російській мові (на матеріалі мови ЗМІ останнього десятиріччя ХХ - початку ХХІ ст.)

ім.О.О.Потебні НАН України теми "Інокультурний лінгвальний компонент в історії російської літературної мови (ХVIII – ХХ ст.)", яка передбачає зокрема вивчення лексики сучасної літературної мови, джерел її поповнення та функцій у різних мовних стилях.

Об'єктом дисертаційної роботи обрані лексичні (у ряді випадків, семантичні) неологізми іншомовного походження різноманітних сфер діяльності, які зафіксовані в друкованих та електронних текстах ЗМІ в 90-ті роки ХХ – на поч. ХХІ століття.

Предметом дослідження є процеси лексичного запозичення в сучасній російській мові.

Мета дисертації – здійснити комплексний аналіз характерних особливостей функціонування іншомовних інновацій у сучасній російській мові.

Реалізація поставленої мети передбачає розв'язання таких завдань:

1) встановити провідні екстра- та лінгвальні чинники лексичного запозичення, їх взаємодію;

2) з'ясувати склад запозичень і визначити специфіку функціонування типів іншомовної лексики;

3) схарактеризувати основні особливості адаптації іншомовних одиниць на різних рівнях російської мовної системи.

Методи дослідження. У процесі роботи використовуються: метод лінгвістичного опису із залученням елементів типологічного та етимологічного аналізу, дослідницьких методик узагальнення та класифікації; контекстологічний аналіз, який дає можливість виявити нові лексичні значення іншомовних інновацій; метод компонентного аналізу (на підставі лексикографічних даних і контекстуального оточення іншомовних одиниць), який сприяє осмисленню формування семантичної структури запозичених слів; зіставний аналіз із метою визначення специфіки семантичних та словотвірних процесів у колі лексичних запозичень.

Джерельною базоюдослідження є тексти періодичних видань (центральних російських газет "Аргументы и факты", "Известия", "Комсомольская правда", "Московский комсомолец"; російськомовної преси України "День", "Киевские ведомости", "Кіевскій телеграфъ", "Наша газета", "Сегодня", "Факты"; тижневика "Телекурьер"), тексти електронних ЗМІ за період 1991 – 2003 рр. Картотека дослідження нараховує близько 3000 контекстів. У роботі використовуються дані сучасних тлумачних словників російської, німецької, французької та англійської мов (в останньому випадку враховуються електронні лексикографічні варіанти), словники іншомовних слів у російській мові, тлумачні словники термінів ринкової економіки, банківсько-біржевої лексики та лексики інформаційних технологій. Для аналізу трансформації лексичної семантики слів, які були запозичені до 90-х років ХХ ст., залучаються лексикографічні праці, видані в різні роки останнього століття, у тому числі Словники нових слів і значень 70 – 80-х рр.

Наукова новизна роботи полягає в цілісному лінгвістичному аналізі живого процесу оновлення словникового складу російської мови, у вияві лексико-семантичної, словотвірної та функціональної специфіки іншомовних неологізмів на зламі двох епох. Виявлено особливості функціонування неозапозичень у таких малодосліджуваних мовленнєвих сферах, як творча діяльність пострадянського соціуму та галузь політтехнологій, визначено динамічні процеси серед типів іншомовної лексики. Досліджувані інновації розглядаються як рухливий лексичний простір.

Теоретичне значення дисертації. Дослідження дає можливість, по-перше, осмислити нові мовні процеси лексичного та словотвірного рівнів у російській мові, по-друге, розширити та збагатити існуючі наукові уявлення про лексико-семантичні, словотвірні та граматичні зміни в мікросистемі лексичних запозичень. Одержані результати мають значення для подальшого вивчення факторів взаємовпливу мови й суспільства.

Практична цінність одержаних результатів. Матеріали дослідження можуть бути використані в лексикографічній практиці (при укладанні загальних тлумачних словників російської мови та спеціальних словників іншомовної лексики, словників нових слів і значень, при уточнюванні словникових статей в існуючих працях), при підготовці теоретичних праць із неології, лексикології, а також у практиці вищої школи, зокрема при розробленні курсів лексикології, семасіології, словотвору, морфології, у проведенні різних спецкурсів та спецсемінарів ("Стилістика та культура мови"; "Мова засобів масової інформації").

Апробація результатів роботи. Основні положення дисертаційного дослідження було обговорено на засіданні відділу російської мови Інституту мовознавства ім.О.О.Потебні НАН України. Висновки роботи, окремі положення викладено у доповідях, представлених на 1) Міжнародних наукових конференціях "Проблеми зіставної семантики" (Київ, 27-29 вересня 2001 р.; Київ, 25-27 вересня 2003 р.); 2) Х Міжнародній науковій конференції з актуальних проблем семантичних досліджень, присвяченій 190-річчю ХДПУ (Харків, 25-26 квітня 2001 р.); 3) Міжнародній науково-практичній конференції "Російська мова і література: проблеми вивчення та викладання" (Київ, 19-20 вересня 2002 р.); 4) Всеукраїнській науковій конференції "Сучасні тенденції розвитку слов'янських мов", присвяченій пам'яті проф. М.М.Пилинського (Київ, 18-19 грудня 2002 р.); 5) Міжнародній науковій конференції "Актуальні проблеми вербальної комунікації: мова та суспільство", присвяченій 110-річчю з дня народження проф.Б.О.Ларіна (Київ, 8-10 квітня 2003 р.); 6) ХII Міжнародній науковій конференції "Мова і культура" ім. проф. С.Бураго (Київ, 23-27 червня 2003 р.).

Публікації. Основні положення роботи висвітлено у 8 статтях, 7 з яких надруковано у провідних фахових наукових виданнях України.

Структура та обсяг роботи. Дисертація загальним обсягом 246 сторінок складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (до списку наукової літератури включено 216 найменувань), переліку умовних скорочень та додатку, в якому подано покажчики іншомовних елементів та їх словотвірних дериватів.



ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ


У вступі обґрунтовується актуальність обраної теми, визначається мета, основні завдання та методи дослідження, подаються відомості про джерела матеріалу та апробацію роботи, вказується на наукову новизну, теоретичне і практичне значення дисертації.

У першому розділі – "Лексичні запозичення як об'єкт вивчення в мовознавстві" – здійснюється огляд теоретичних здобутків у сфері мовного запозичення. Увага звертається на такі головні аспекти цієї проблеми, як доцільність/недоцільність лексичних запозичень (аспект, який розвинувся в наукову теорію встановлення умов, причин запозичення та їх взаємодію); визначення особливостей адаптації іншомовних неологізмів у мові-реципієнті та встановлення її етапів; розробка теорії класифікації запозичень за видами і типами; трактування термінів у межах теорії "мовного запозичення". Висвітлені в першому розділі питання визначають підхід до практичного дослідження