LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лексичні інновації іншомовного походження в сучасній російській мові (на матеріалі мови ЗМІ останнього десятиріччя ХХ - початку ХХІ ст.)

лексичного значення (наприклад, розширення одного із запозичених ЛСВ одиниці дилер – "агент по продаже любого товара" та становлення іншого самостійного лексико-семантичного варіанта – "биржевой агент по купле/продаже ценных бумаг, валюты, драгоценных металлов");

4) вживання лексем у переносному значенні (киллер – "информационный, идейный, агитационный, бумажный"; шоумен – "политический шоумен"; "политический вуайерист").

У третьому розділі – "Функціональна характеристика типів іншомовної лексики" – здійснюється аналіз таких типів іншомовних одиниць, як екзотизми та вкраплення. Зважаючи на складність і неоднозначність інтерпретації зазначених типів, у кожному з підрозділів визначаються суттєві ознаки іншомовних лексичних елементів певного типу (зокрема аналізується зв'язок різних типів із системою мови-реципієнта та їх співвідношення між собою), подається історія появи відповідної загальної номінації для кожного з типів та визначається початкове наповнення її змісту, висвітлюється підхід сучасних лінгвістів до класифікації запозичень за типами та вибору термінів.

Базовою при дослідженні сучасних лексичних запозичень вирізняється наступна типологічна характеристика. Екзотизми та іншомовні вкраплення, на відміну від власне запозичених лексем, знаходяться на початковому етапі свого засвоєння у мові-реципієнті. Екзотизми позначають реалії, які є притаманними інокультурній дійсності (традиційна зовнішньосистемна ознака). Лексеми цієї групи завжди оформлені графікою мови-реципієнта, засвоєні фонетично, можуть належати до певних граматичних категорій. Номінативний спектр іншомовних вкраплень необмежений (це можуть бути іншомовні номінації відомих реалій, яким неважко, за умов знання іноземної мови, підібрати відповідні російські еквіваленти); одиницям цього типу притаманне оформлення не тільки латиною, але й графікою мови-реципієнта (в останньому випадку можливе нормативно закріплене граматичне оформлення узуальних вкраплень). І вкраплення, і екзотизми не мають зв'язків із мовою-реципієнтом на лексико-семантичному та словотвірному рівнях. Відповідно до наведеного принципу визначення екзотизмів та іншомовних вкраплень досліджуються особливості функціонування цих типів на сучасному етапі розвитку російської мови.

У першому підрозділі "Екзотизми романо-германського походження" аналізується перехід екзотизмів (та їх різновиду – екзонімів) у групу запозичених лексем, який безпосередньо пов'язаний із впливом екстралінгвальних чинників. Так, в останнє десятиріччя ХХ – на поч. ХХІ ст. ряд іншомовних слів, запозичених до 90-х років ХХ ст. (спикер, мэр, мэрия, парламент, истеблишмент, брифинг, мафия, мафиози, стриптиз, комикс, топлесс, хэппенинг, паркинг, эскепизм, чизбургер, гастарбайтер, культуртрегер та ін.), використовується для позначання реалій пострадянської дійсності. Тобто із затвердженням на пострадянському просторі західної суспільно-політичної, економічної моделі, з бажанням прилучитися здебільшого до західної культури численні "чужоземні" явища та предмети стають набутком російськомовного суспільства, втрачаючи свою національно-територіальну закріпленість і відповідно характер екзотичності. Остаточне засвоєння їх номінацій на лексико-семантичному рівні російської мови призводить до повної деекзотизації іншомовних одиниць, що розглядається деякими лінгвістами в рамках процесу деідеологізації лексики (О.П.Єрмакова, О.А.Семенюк).

Деекзотизація іншомовних лексем нерідко супроводжується значними змінами в семантиці слова: як змінами в денотативному значенні, так і заміною негативної конотації на нейтральну. Яскравим прикладом такого процесу є запозичення культуртрегер, яке у 50 – 80-ті рр. ХХ ст. позначало "імперіаліста-колонізатора", головною метою якого є "поневолення інших народів" та заява якого про "розповсюдження культури" розцінюється як "фальшиве прикриття" подібних дій (Словник іншомовних слів російської мови, 1964; 1986). Сучасне вживання іншомовної лексеми у мові ЗМІ свідчить про інше змістове наповнення номінації, а також про відсутність негативної оцінки в її значенні: "носій культури" або "людина, яка розповсюджує культуру", наприклад: "Гельман – культуртрегер, идейный демиург и креативный продюсер" ("Изв.", 4.09.99).

Як наслідок актуальності понять для пострадянської дійсності, спостерігається адаптація деяких запозичень-екзотизмів на словотвірному рівні: культуртрегерский, культуртрегерство, мафиозный, мафиозность, мафиеподобный, наркомафия, дискомафия, кибермафия, диггерский, брифинговый, парковаться, парковка та ін.

На зламі ХХ – ХХІ століть у результаті трансформації основних складових функціонування російськомовного соціуму та сучасного світового інформаційно-технічного розвитку іншомовні слова – потенційні екзотизми – входять у російську мову як "звичайні" запозичення: мерчандайзинг, франчайзинг, ритейл, овернайт, роуминг, фостеринг, трак-триал, дрэг-рейсинг, биеннале, боди-арт, заппинг, бигборд, хэллоуин, папарацци, рейвер, реппер та ін. І якщо подібні неозапозичення (номінації реалій різноманітних макросфер) є недостатньо частотними та зрозумілими для середнього інтелігентного носія російської мови, це свідчить лише про тимчасову "екзотичність" іншомовних лексем ("незасвоєння" чи "недоосвоєння" на лексико-семантичному, словотвірному, комунікативному рівнях), тимчасову нерозповсюджуваність позначуваних ними явищ. Наприклад: "Сам термин "мерчандайзинг" появился в нашем обиходе недавно и пока еще не успел настолько прижиться, как ставшие почти русскими "дилер", "пиар", "провайдер"..." ("Изв.", 23.09.98); "Это трудное слово – ритейл... Розничный бизнес, как его принято понимать в развитых странах, у нас пока являет собой непаханое поле. Не многие российские банки спешат заняться тем, что называется ритейлом, а проще – работой с индивидуальными клиентами.., многих сдерживают кредитные риски" ("Изв.", 19.11.02).

Аналіз іншомовних інновацій за традиційною зовнішньосистемною ознакою дає змогу виділити лише незначну кількість слів-екзотизмів, які характеризуються достатньою частотністю в сучасній російській мові (сомелье, яппи, хилер, мадоннари, джакеризм, артекшн, азюль, хостел і деякі ін.), та сформулювати основний критерій визначення екзотичної лексики у зв'язку із специфічними екстралінгвальними факторами, окреслити сукупність чинників, що зумовлюють звуження групи екзотизмів у мові-реципієнті.

У другому підрозділі "Іншомовні вкраплення" наводиться класифікація вказаного типу іншомовної лексики згідно з тематикою, структурою, способом вкраплення та способом графічного оформлення. Встановлюються причини необмеженого використання неасимільованих іншомовних елементів у сучасній російській мові, виявляються особливості функціонування іншомовних вкраплень у досліджуваний період.

Виділяються такі групи вкраплень: 1) номінації компаній, фірм, корпорацій.., а також назви їх продукції (Blue Factory, Gas de France, De Beers, Net Result, Television