LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лексичні інновації іншомовного походження в сучасній російській мові (на матеріалі мови ЗМІ останнього десятиріччя ХХ - початку ХХІ ст.)

Sиiss Romande, Reynolds Metals, Erucsson; Nina Ricci, Enrico Coveri, Torrente, Lanvin; Ford Transit, Fittness Walking, Ladies boots...). Використання оригінальних назв такого типу пояснюється інтернаціоналізацією (міжнародним рівнем) відповідних брендів; 2) найменування теле- і радіопрограм, періодичних видань, різноманітних конкурсів (Euro News, IDEEA-Studio, K.I.S.S.; Файнэншл Таймс, Нэшнл джиографик, Y.C. ньюс энд Уорлд рипорт, Globe and Mail; Teen Globe...). Залучення вкраплень у цьому випадку пов'язано із провідними екстралінгвальними чинниками: демократизацією суспільства, "відкритістю" кордонів, що призводить до розширення огляду іноземної періодики, активізації міжкультурних взаємин; 3) номінації рекорд-компаній, музичних груп, їх композицій, продуктів кінематографа, оригінальні універсальні терміни відповідних мовленнєвих сфер (De-Phazr, Unmixed, Remixed, The Clash, The Kinks, Ich bin Kunst; grovy, sound, easy listening, пост-продакшн, love-seats...), використання яких зумовлено розповсюдженням західної кіно- та музичної культури, прилученням російськомовних діячів вказаних галузей до міжнародної термінології ("мови" професіоналів); 4) іншомовні вкраплення, що відбивають реалії повсякденної практики (hands free, handmade, coffee-table, prepaid, co-branding, Hall Sale Grocery, self-made-man, трэвел, микст, change...). Функціонування номінацій такого типу пов'язане з початковим етапом засвоєння лексичних запозичень, із реалізацією прагматичних функцій, із "модою" на вживання іншомовної лексики; 5) латинські сентенції, які є інтернаціональними для всіх культурних мов, та їх обігрування (etc, Pro et Contra, Nota benе, Модус вивенди; "Homo internetus", "Украина-Incognita", "Терра политика"...). Активне використання подібних виразів пояснюється посиленою експресивною функцією мови ЗМІ; 6) гібридні номінації, складовою частиною яких є іншомовні вкраплення (няня-club, центр-plus, crash-курсы, night-клуб, internet-кафе, dancе-класс, косуха-party, Дибров-party, high-класс, head-лайнер, unplugged-альбом, Linux-сервер, java-разработчик, фильм-action, light-аналитика, арт-review...) та активізація яких пов'язана з необмеженим залученням іншомовних лексем у сучасний період (соціально-психологічний фактор); 7) внутрішньослівні іншомовні вкраплення (КлипSA, Oбozz-шоу, "кartина мира", "Sветская хроника", "SARSкая Водка", "яркие инDиVиDы", "команда Lюк", "MUZыкальные Хитовочки", Глюк'Оzа, Zемфира, "с Анной Курникоff", "Илья Стогоff"...), що реалізують експресивну та семантичну функції.

Окрім наведених основних груп іншомовних вкраплень фіксується вживання в оригінальній графіці іншомовних лексем із достатнім рівнем адаптації в сучасній російській мові (soundtrаck/саундтрек, remake/римейк, remiх/ремикс, millennium/миллениум, second-hand/секонд-хэнд, glamour/гламур, notebook/ноутбук, monitoring/мониторинг, message/месседж, off-shore/офф-шор, fast food/фаст-фуд та ін.), участь у словозмінних та словотвірних процесах мови-реципієнта графічно неасимільованих лексичних елементів (PR-ом, VIP'овский, VIPы, VIPов, second-hand'ом, e-mail'ов, hard-rock'овский, new-wave'вский...). Ступінь морфологічного засвоєння оригінальних одиниць перш за все визначається їх структурою. Інновації, які закінчуються на приголосний, стрімкіше асимілюються до російської граматичної системи, хоча при цьому можуть залишатися належністю макаронічного мовлення: сейл(-ы), спот(-ы), гэг(-и), мидл(-а), лузер(-а), лайфстайл(-а), кэтч(-а), продакшн(-а), трэш(-ем), никнейм(-ом), анфан-терибл(-ем) та ін. Вказані явища яскраво ілюструють відсутність чіткої межі між різними типами іншомовних слів у російській мові наприкінці ХХ століття.

Окремо аналізується атрактивна функція іншомовних вкраплень у російськомовних ЗМІ, способи та можливості її реалізації.

Так, зіставлення в реченні співзвучних лексем (іншомовних або іншомовної і російської) прагматично скеровано на створення комічного ефекту (спостерігається явище парономазії): "Увидав слова "Тайм-шер" – береги карман, мон шер" ("КП", 21.01.99). Такий тип мовної гри нерідко базується на виділенні омоформ (вкраплення передається кирилицею та збігається у своєму написанні з однією із граматичних форм російської лексеми): "Где взять "мани" для тети Мани" ("КП", 13.02.94). Набувають комічності вирази з використанням "зворотної транслітерації" (термін В.М.Феоклістової, 1999), при якій виявляється гра міжмовних омонімів: "Deneg.Net" ("Изв.", 17.10.02).



ВИСНОВКИ


Комплексний аналіз іншомовних інновацій у провідних мовленнєвих сферах пострадянського соціуму дозволяє зробити загальні висновки.

Головним чинником сучасного лексичного запозичення є взаємодія декількох факторів: демократизація суспільства, орієнтація на західну соціально-політичну модель (провідні екстралінгвальні чинники) та уточнення, деталізація існуючих у мові-реципієнті номінацій, короткість позначення зі спеціалізацією поняття конкретної сфери (внутрішні, мовні чинники). Залучення іншомовних інновацій (у тому числі іншомовних вкраплень) відбувається за умови, яка є характерною для розглядуваного історичного періоду: належному рівні володіння іноземними мовами в журналістів пострадянських мас-медіа та осіб певної професійної діяльності.

Адаптація іншомовних лексичних елементів найбільш яскраво та широко відбувається на лексико-семантичному та словотвірному рівнях мови-реципієнта. Перш за все відмічаються різноманітні види семантичної трансформації інновацій та їх словотвірних дериватів: зміни в змістовій структурі одиниць, які виявляються у звуженні загального значення запозичення та скороченні питомої семи запозиченого ЛСВ, набутті додаткових сем або специфічних конотацій, появі на російському тлі нових ЛСВ у результаті а) контекстуального/переносного вживання слів; б) запозичення слів (або їх моделювання з іншомовних елементів у мові-реципієнті) із одночасним наданням інноваціям нового, непритаманного їм значення в мові-джерелі, узагальненні різного роду в семантичній структурі запозичень, що призводить до розширення об'єму номінації та свідчить про генералізацію позначуваного поняття.

Спостерігається значна активність словотвірної деривації (неафіксальної та афіксальної, в останньому випадку з використанням великої групи російських словотвірних формантів). Фіксуються такі структурні явища, як словотвірне/морфологічне дооформлення одиниць. Результатом вказаних процесів є значний ступінь словотвірної інтеграції іншомовних елементів – формування розгалужених словотвірних парадигм, ланцюжків та гнізд.

Іншомовні Nomina Agentis комплектують значну групу неозапозичень, до якої входять і словотвірні похідні найменування осіб (мотивовані іншомовними іменниками), що відповідає загальній тенденції появи нових професій та занять, які формують інтереси їх учасників.

Засвоєння іншомовної лексики на семантичному рівні зумовлює розвиток лексичних парадигм російської