LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лексичні одиниці мікросистеми "Рослини" в українських фольклорних текстах


Львівський національний університет імені Івана Франка





Галайчук Володимир Васильович





УДК 81'371




ЛЕКСИЧНІ ОДИНИЦІ МІКРОСИСТЕМИ "РОСЛИНИ"

В УКРАЇНСЬКИХ ФОЛЬКЛОРНИХ ТЕКСТАХ




10. 02. 01 – Українська мова






Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук





Львів – 2004

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі української мови Львівського національного університету імені Івана Франка Міністерства освіти і науки України


Науковий керівник:

Космеда Тетяна Анатоліївна, доктор філологічних наук, професор кафедри мовної підготовки Львівського інституту внутрішніх справ при НА ВС України

Офіційні опоненти:

Ґрещук Василь Васильович, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри української мови Прикарпатського університету ім. В. Стефаника


Хобзей Наталія Василівна, кандидат філологічних наук,

старший науковий співробітник відділу української мови Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України


Провідна установа:

Харківський державний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди Міністерства освіти і науки України, кафедра української мови


Захист відбудеться 15 червня 2004 р. о 10 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.051.06 для захисту дисертацій у Львівському національному університеті імені Івана Франка за адресою: 79001 м. Львів, вул. Університетська, 1.


З дисертацією можна ознайомитись у Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка за адресою: 79005 м. Львів, вул. Драгоманова, 5.


Автореферат розісланий 14 травня 2004 року



Учений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат філологічних наук, доцент В.В. Будний

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність теми дослідження. Неминучий розвиток лінгвістичної науки та удосконалення адекватного методологічного інструментарію потребує поступового розширення її аспектів, і тому на сучасному етапі особливої актуальності набувають дослідження міждисциплінарного характеру. Прикладами є, зокрема, поява таких субдисциплін, як етнолінгвістика та лінгвофольклористика, перед якими вивчення відповідних явищ традиційної народної культури із застосуванням лінгвістичних методів відкрило нові широкі перспективи.

Етнолінгвістика, витоки якої починаються у XIX столітті, набула значного розвитку, хоча й залишається ще неоднорідною, подекуди коливаючись з максимальною амплітудою від "етно-" до "лінгвістики". Прикладами успішних результатів на етапі її становлення на слов'янських теренах є початкові томи словників "Слов'янські старожитності" (Росія) та "Словник народних стереотипів і символів" (Польща), створені висококваліфікованими науковими колективами. Водночас лінгвофольклористика, початки якої також можна простежити з ХІХ століття, не пішла далі публікацій окремих авторів. Зразками лінгвофольклористичних досліджень можуть бути праці А. Євгеньєвої, Є. Артьоменко, А. Хроленко, С. Єрмоленко, І. Оссовецького та ін. Учені, з одного боку, розглядають мову фольклору як цілісне явище зі своїми особливостями, з іншого – її певні мікросистеми. Найширшу з них, на наш погляд, становлять назви рослин. Почасти її скрупульозно розглядали І. Оссовецький, А. Хроленко, Н. Молотаєва, Л. Дяченко, І. Клімас.

Питання лексичної семантики ще надовго залишатимуться для лінгвістики одними з основоположних і не вповні з'ясованими. Вивчення мови фольклору необхідне і для розв'язання низки проблем традиційної культури народу, і для осмислення сучасних тенденцій її розвитку. Зокрема, нині маємо чи не унікальну можливість і перейняти найкращі здобутки сучасних європейсько-американських шкіл у сферах культурної та соціальної антропології, і водночас записати на власних теренах і проаналізувати окрушини реліктових звичаїв та обрядів, утрачених на більшості ареалів їх первісного побутування.

Знати свою мову, свої етнічні особливості – це детермінована історією необхідність. У зв'язку з цим актуальність поданого дослідження зумовлюється і потребою вивчення мови фольклору, і тим, щоб у контексті національного з'ясувати, яке значення має у ній окрема мікросистема, які типи вона охоплює, які чинники вплинули на становлення цих типів тощо.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна тема "Лексичні одиниці мікросистеми "Рослини" в українських фольклорних текстах" є складовою комплексного дослідження з проблем семантики, прагматики, лінгвофольклористики та лінгвістики тексту, що входить до планів наукової роботи кафедри української мови Львівського національного університету імені Івана Франка у рамках темарію "Структура української мови в діахронії та синхронії".

Мета роботи – лінгвокультурологічний опис і аналіз фольклоризмів-фітонімів (на основі семантичного інваріанта), визначення і встановлення причин їх лінгвістичних особливостей. Для її досягнення поставлено такі завдання:

  • визначити лінгвістичний статус лексичних фольклоризмів та розробити їх типологію;

  • комплексно розглянути мікросистему "Рослини" у межах одного із фольклорних жанрів (у текстах замовлянь), а найбільш частотні й виразні фітоніми (осика, дуб, калина) – у системі фольклорних жанрів;

  • окреслити ономасіологічні й семасіологічні особливості фітонімної системи фольклору;

  • з погляду на лінгвокультурологію встановити залежність семантико-прагматичного потенціалу фітонімів від ментальнісних властивостей творців фольклору.

Об'єктомдослідження є фольклоризми лексико-тематичної мікросистеми "Рослини" (джерельною базою стали словники, насамперед В. Даля, Б. Грінченка та енциклопедичний словник "Лікарські рослини" за редакцією акад. А. Гродзінського, фольклористична, етнографічна та ботанічна література. Значну частину матеріалу почерпнуто з польових записів, які автор зібрав у фольклорно-етнографічних експедиціях, що були організовані Інститутом народознавства НАН України під егідою Мінчорнобиля України (тепер – Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи) "Комплексне фольклорно-етнографічне дослідження радіоактивно забруднених зон Київського та Житомирського Полісся").

Предметдослідження – лінгвістичний статус лексичних фольклоризмів, народнотворча мотивація назв рослин, семантика фітонімів у фольклорних текстах, їх парадигматичні й синтагматичні зв'язки.

Основним методом дослідження є описовий, що полягає в узагальненні та класифікації лексичних фольклоризмів мікросистеми "Рослини". Разом з тим використовуються методи компонентного аналізу (стосовно структури ЛЗ окремих фольклоризмів-фітонімів), кількісний (щодо визначення реєстру фітонімів, частотності окремих із них у фольклорних текстах) та зіставний. Застосування зіставного методу, зокрема, сприяє виявленню окремих спільних закономірностей розвитку та функціонування мовних засобів одного порядку, що аранжують фольклорні