LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Лексичні одиниці мікросистеми "Рослини" в українських фольклорних текстах

наприклад, у професійній сфері: мисливстві, рибальстві, ба навіть у злодійстві тощо); надають чарівних властивостей у сфері духовного (наприклад, роблять всезнаючим, щасливим, дають владу над іншими людьми, допомагають "привернути" коханого або "відвернути" нелюба) або фізичного (невидимість, влада над стихіями); відбирають певні властивості; оберігають людину від "усього злого" чи навертають її на зло; мають властивість чарівних ліків або ж отрути; 2) зберегли у своїй семантиці сліди анімізму (численні випадки "оживлення" рослин: Калина, Терен тощо); 3) рослини з міфологічним значенням: космогонічним (Світове дерево) та етіологічним (походження бур'янів, колючих рослин, злаків і т. д.). Подекуди та чи інша чарівна властивість, якою наділяють рослину, відображається у її назві, науковій чи діалектній (наприклад, любка як "приворотне" зілля, ключ-зілля як таке, що відмикає будь-які замки тощо), проте у переважній більшості випадків такого зв'язку немає або його вже важко простежити.

При сучасному лінгвофольклористичному аналізі до уваги традиційно береться чинник жанру. Це й зрозуміло, адже різні фольклорні жанри мають автентичне, властиве тільки їм комунікативне спрямування, зумовлене певним смисловим навантаженням. Водночас їх зміст детермінують причини, тобто доцільність виникнення. Це, звичайно, не може не відобразитися на структурних текстових одиницях, зокрема, – не вплинути на семантику та прагматику лексичних одиниць.

Свідомість того, що текст належить до певного жанру, автоматично відкриває у пам'яті реципієнта цього тексту необхідні "комірки", налаштовує його на певне сприйняття. Тим самим активізуються не всі ознаки, притаманні тій чи іншій лексичній одиниці, а лише ті, що не виходять за межі даного, тобто актуального сприйняття.

Об'єктом для дослідження у третьому підрозділі третього розділу "Значення й функції фітонімів у текстах замовлянь" вибрано тексти замовлянь. Без заглиблення в аналіз поняття "вербальна магія", увагу в основному зосереджено тільки на семантичних особливостях фітонімів, що функціонують у замовляннях як у текстах, що покликані предметно змінити дійсність і відображають цю зміну.

У процесі аналізу більше шестиста текстів замовлянь виявлено 47 фітонімів – назв дерев, кущів, зілля та злаків (враховано лише кореневі лексеми, закріплені за одним денотатом чи псевдоденотатом). Крім того, у текстах замовлянь частотні найменування, з рослинами безпосередньо пов'язані. Це партитивні фітоніми, із значенням частинності (листок, гілка); із значенням узагальненості, родові назви (дерево, кущ); із значенням локативності (ліс, луг). Усього виявлено 25 таких одиниць.

Біологічний поділ фітонімів у замовляннях визнається доцільним тільки щодо семантичних опозицій "злаки – ("польові – лісові")" і "зілля – дерева", бо інші опозиції семантика рослин у текстах замовлянь, як правило, ігнорує як неадекватні сприйняттю первісної людини: "світовим деревом" можуть бути калина і терен, а вони у біології класифікуються і як дерево, і як кущ; вишите на рушниках-божниках та вирізьблене на сволоках світове дерево часто має навіть форму трав'янистої рослини з цвітом. Такі текстові суперечності, чи алогізми, мають ґрунтовну мотивацію: сигніфікат у цьому випадку передбачає наявність псевдоденотата, котрий апелює до фантазії. Зрима ж форма прояву буває досить відмінною від вербальної.

На підставі семантичного аналізу в мікросистемі фітонімів у текстах замовлянь визначено сім функціонально зумовлених типів значень (відповідно, функція зумовлена значенням, а отже, один фітонім може належати й до різних типів): міфологічне магічно-локативне (світове дерево); міфологічне магічно-анімістичне (персоніфікація); магічно-анімітичне (чарівне зілля); міфологічно-локативне (дуб як символ флори і т. д.); магічно-метафоричне (у кліше із законом аналогії в основі); локативне, наближене до утилітарного (локативи "чужого" світу, що мають суто "фонове" функціональне навантаження); утилітарне (локативи "свого" світу, об'єкти замовлянь, матеріал для артефактів).

Крім очевидного впливу чинника жанру, на значення фітонімів у замовляннях має вплив і їх контекстуальне оточення, як вербальне, так і екстралінгвістичне. Ці чинники також враховано при визначенні того чи іншого функціонально-семантичного типу фітонімів. Наприклад, у текстах ніколи не вживається термін "світове дерево", яким в українських замовляннях можуть бути дуб, верба (найчастіше), а також груша, яблуня, калина, терен, "хвоя" (ялина чи сосна), граб, явір і липа (зовсім рідко як світове дерево у замовляннях фігурують пень та колода). Проте можемо ідентифікувати його за топонімікою та аксесуарами. Воно розміщене на семох потоках, на морі, на лукоморї, на морських плитах, на окіані, на острові на Дияні / Буяні, у полі, на степі, під сонцем під жорстоким і під лісом під чорним, за городом, на Сіянських горах, на синьому / білому камені. Під ним / на ньому / у ньому: камінь Олтар / Алатир, престол, гніздо, дупло. На вершині світового дерева сидять: сокіл / 12 соколів на 12 дубах, сизокрилий орел / три орли, чорний ворон. На першому та другому "ярусах" світового дерева відповідно розміщені: дівчина, три сестри (іноді це три сестри – змії: Черняха, Зубаха і Васька), дід бородатий, царенко, цариця Яриця, цариця Шевела, цариця Ханиця, три або тричі по девять цариць, царі Хан, Їв, Савул, черепаха, Хоха-Яроха, Олена-змія, – тобто переважно хтонічні істоти – повелителі змій або різних болячок. У пізніших чи деформованих текстах ці старовинні образи часто замінюють Ісус Христос, Пресвята Богородиця, християнські святі. Світове дерево може бути на семи / семистах (тобто на багатьох) коренях, із семистами гілок, таке високе, що цвіту з нього – не дістати. Дерев може бути два, дванадцять. Фітоніми, що позначають світове дерево, практично не вживаються без додаткових означень: дуб – розложистий, золотокорий, дубнястий, дупленатий; груша – колюча, яблуня – золота і т. д. Безпосереднім є зв'язок світового дерева із символами нищення – сокирою, лопатою, вогнем тощо.

З екстралінгвістичних факторів характерний приклад, коли "замовляють" біль зубів, стоячи на камені. Водночас у замовляннях болю зубів, як правило, фігурує і фітонім дуб. Отож, визначивши спільну ознаку, яка єднає зуб, камінь та дуб, можна з упевненістю констатувати, що у тексті йдеться про міцність, твердість.



У четвертому розділі – "Комплексна функціонально-семантична та прагматична характеристика фітонімів осика, дуб та калина в українських фольклорних текстах" – послідовно, у межах відповідних підрозділів, виокремлюються значення осики, дуба та калини у пареміях, поетичних та прозових текстах українського фольклору, тобто вказані фітоніми комплексно розглядаються як форманти фольклорної картинки світу. Подається типологія їх значень. Для фольклоризму калина робиться і компонентний семний аналіз ЛЗ та аналіз складу прагматичного складника ЛЗ. Вказуються причини, що так чи інакше вплинули на формування значення вказаних фітонімів, визначаються їх синтагматично-парадигматичні зв'язки. Простежується вплив концептуальної картини світу на мовну, з'ясовується, які денотативні семи мотивують вживання того чи іншого фітоніма у фольклорних текстах та яка мотивація виникнення інваріантних значень. Розглядається вплив конситуації на предметно-логічні зв'язки окремих значень.

Аналіз фольклоризмів осика, дуб та калина у текстах українського фольклору провадиться із залученням прикладів і