LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лексичні одиниці мікросистеми "Рослини" в українських фольклорних текстах

з російського фольклору, що дозволяє водночас і впевнитися у дієвості тієї чи іншої мотиваційної моделі, і виявити суттєві розбіжності, насамперед у ментальнісній сфері, яка безпосередньо впливає на специфіку мови кожного народу.

Як засвідчили результати попереднього розділу, вузький жанровий підхід щодо аналізу фітонімної системи у сенсі проекції на загальну картину функціонування фітонімів-фольклоризмів є досить результативним. З іншого ж боку, хоча семантико-прагматичні особливості залежать від жанрової специфіки тексту, загалом вони корелюються, тобто й лірична пісня, і оповідка тощо зазвичай є джерелами однополюсної інформації.

Людина передусім осмислює зовнішню форму, а вже потім надає осмисленим об'єктам значення символу, прагматичних особливостей тощо. Тож закономірною є теза про залежність семантики лексичної одиниці від денотативних особливостей концепта. Якщо дерево дуб – високе, міцне, кремезне і т. п., то суголосно й лексема дуб має відповідні символічні та ін. значення, що з'явились унаслідок абсолютизації певних денотативних ознак. Ці значення універсальні щодо фольклорних текстів різних жанрів, у т. ч. й щодо малих жанрів фольклору.


ВИСНОВКИ


У підсумково-теоретичному узагальненні викладено концепцію нового вирішення наукової проблеми лінгвістичної ідентифікації одиниць лексико-тематичної мікросистеми "Рослини" у контексті поняття "фольклоризм" у мовознавчому розумінні його. У такому аспекті лінгвокультурологічної парадигми з'ясовуються семасіо-ономасіологічні особливості фітонімів-фольклоризмів на матеріалі текстів українського фольклору.

Лінгвістична типологія лексичних фольклоризмів, представлена у першому розділі, постає одним із результатів аналізу одиниць мікросистеми "Рослини". Фітоніми у фольклорних текстах мають широкий діапазон значень і виконують функції міфологем: Світове дерево як міфологічна модель світу, Калина, Малина, Шипшина як міфологічні персонажі, переліт-трава, нечуй-вітер як безденотатні назви "рослин"; етноміфологем: у фольклорних текстах знаходимо численні приклади антропоморфічної та анімічної персоніфікації рослин: перетворення у рослини, "оживлення" рослин (осика як зрадлива дочка, калина як дівчина тощо); фольклорнихслів – асемантизовані рефрени чи їх складники ("Каліно-маліно!", "Чирвона. Чирвона яблонь чирвоних яблок зродила!").

Міфологеми та етноміфологеми, згідно з нашою класифікацією, входять до розряду фольклорем, які, у свою чергу, становлять різновид фольклоризмів.

Фітоніми часто фігурують у фольклорних текстах і як символи, що не мають у складі ЛЗ сем міфологічності або магічності, тобто найменших неподільних одиниць значення, зумовлених участю денотата в опозиції "реальне – фантастичне" або наявністю "псевдоденотата": рута як символ вірності, калина як символ кохання, краси тощо.

Народнотворча основа мотивації рослинних назв у багатьох випадках виявляється й поза фольклорним текстом, оскільки про існування такого тексту можемо лише здогадуватись. Мова йде про походження назв рослин на зразок адамове ребро, чортова борода тощо. Завдяки специфічності семантики або форми фольклоризми можна ідентифікувати вже безпосередньо у системі мови.

Мова, зокрема й мова фольклору, спроможна обмеженою кількістю засобів передавати максимальну інформацію. Цьому значно сприяє явище полісемантичності. Залежно від контекстуального оточення, від конситуації, від функціонального навантаження той самий фітонім може мати різні значення. Не останнім чинником у цьому переліку є й вплив жанрової специфіки тексту, бо кожному жанрові притаманні як особливий реєстр назв рослин, так і специфічна система їх значень.

Істотний вплив на синтагматично-парадигматичні та семантично-прагматичні особливості лексичних фольклоризмів має національний колорит, чи етнографічний чинник, який можна виділити і в окрему сему ЛЗ як "етнографічний (етнічний) маркер". Схожість символіки у фітонімних системах різних народів пояснюється не її спільністю, а однаковими мотиваційними моделями, територіальною суміжністю або спільними джерелами запозичення.

Також варто зазначити, що стосовно фольклоризмів-фітонімів денотативні ознаки, як правило, є лише відправною точкою для інтерпретації на рівні духовного сприйняття. Іншими словами, рослину як ботанічний вид і цю ж рослину з фольклорного тексту (точніше, те уявлення про неї, яке пропонує нам фольклорний твір) іноді майже не єднає нічого, крім назви.



Список опублікованих праць за темою дисертації


  • Галайчук В. Рослинна символіка в народних піснях: на польових матеріалах з Київського Полісся // Народознавчі Зошити. – Львів, 1996. – № 2. – С. 125 129.

  • Галайчук В. Календарно-обрядовий фольклор Овруччини: огляд мотивів та образів // Полісся України: матеріали історико-етнографічного дослідження. – Львів: Ін т народознавства НАН України, 1999. – Вип. 2. Овруччина. 1995. – С. 245 272.

  • Галайчук В. Функціонування і семантичні особливості фітонімів в українських та російських текстах замовлянь // Вісник Львівського університету. Серія філологічна. 1999. – Львів: ЛДУ ім. Івана Франка, 1999. – Вип. 27. Українська фольклористика. – С. 87 97.

  • Галайчук В. Особливості побутування і прикметні структурно-семантичні риси середньополіських замовлянь хвороб (на матеріалі текстів з Олевського району Житомирської області) // Вісник Львівського університету. Серія філологічна. 2003. – Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2003. – Вип. 31. Українська фольклористика. – С. 113 131.

  • Галайчук В. Фітонім дуб як формант фольклорної "картинки світу": семантика, прагматика, синтагматичні та парадигматичні зв'язки // Вісник Львівського університету. Серія філологічна. 2003. – Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2003. – Вип. 30. Українська мова. – С. 182-196.

  • Галайчук В. До питання про специфіку експресії лексико-семантичних фольклоризмів // Мат. V Міжнар. наук. конф. "Семантика мови і тексту". – Івано-Франківськ: Плай, 1996. – С. 44 45.

  • Галайчук В. Мікросистема "рослини" як етнолінгвістичне ономасіологічне відображення реалій світу та міфологічних уявлень народу // Тези Всеукр. наук. конф. "Провідні лінгвістичні концепції кінця ХХ століття". – Львів: ЛДУ,
    1996. – С. 57 58.

  • Галайчук В. Функціонування лексичних фольклоризмів у текстах художньої літератури (На матеріалі творів М.В. Гоголя) // Мат. ІІІ Междунар. конф. по функциональной лингвистике "Функциональная лингвистика: принципы организации текста". – Симферополь: CLC, 1996. – С. 25 27.

  • Галайчук В. Міфологічна "картина світу" як відображення ментальності народу (На матеріалі мікросистеми "рослини") // Мат. Междунар. науч. конф. "Язык. Культура. Взаимопонимание". – Львов: ЛГУ, 1997. – С. 84 88.

  • Галайчук В. Полисемантические фольклоризмы: соотношение значений в формировании языковой картины мира (На материале микросистемы фитонимов) // Тезисы Междунар. науч. конф., посв. 200 летию университета "Языковая семантика и образ мира". – Казань: Изд во Казанского ун та, 1997. – Кн. 1. – С. 108-109.

  • Галайчук В. Статус фольклоризму в концепції О.Потебні // Мат. наук. читань "Львівська Потебніана". – Львів: Світ, 1997. – С. 155 161.

  • Галайчук В. Особливості функціонування українських фольклоризмів у повісті М.В. Гоголя "Сорочинський ярмарок" // Російське слово в українському тексті. Українське слово в російському


  •