LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Лингвистические характеристики рекламных текстов и способы их перевода

производителя со своей целевой аудиторией. Вербальный компонент рекламы чаще всего преоб-
ладает или, по крайней мере, являет собой неотъемлемую часть комплекса средств воздействия на потре-
бителя.
Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ
51

Таким образом, внимание к вопросам языка вообще и рекламного языка в частности поможет повы-
сить коммуникативную ценность рекламы. Именно динамичность, необходимость постоянного совершен-
ствования языка рекламы делает необходимым углубленно продолжать исследования этой части речевой
активности. Перспективы дальнейшего анализа этого аспекта не ограничены и составляют сферу деятель-
ности дальнейшей научной работы.

Источники и литература:

1. Ерогова А.М. Теория и практика перевода экономических текстов с английского языка на русский. –
М.: Международные отношения, 1974. – 192 с.
2. Вейзе А.А., Киреев Н.Б., Мирончиков И.К. Перевод технической литературы с английского на рус-
ский. – Мн.: Н.Б.Киреев, 1997. – 112 с.
3. Латышев Л.К. Курс перевода. – М.: Международные отношения, 1981. – 248 с.
4. Лилова А. Введение в общую теорию перевода. – М.:Высшая школа,1995. – 256 с.
5. Флорин С. Муки переводческие. – М.: Высшая школа,1983. – 184 с.
6. Abbs Brian, Freedbairn Ingrid Blueprint two - Pearson Education Limited,2000. – 142 р.
7. Evans David Powerhouse.- Pearson Education Limited,2001.–160 c.
8. Harding Keith, Henderson Paul High Season. – Oxford University Press,1997. – 176 р.
9. Hawkins Del I., Best Roger J., Coney Kenneth A. Consumer behaviour. – Richard Irwin Inc, 1995. – 650 р.
10. Hollett Vicki Business Opportunities. – Oxford University Press,1997. – 192 р.
11. Tullis Graham, Trappe Toney New Insights Into Business. Student’s Book.- Pearson Education Limited,2000.
– 176 р.
12. Tullis Graham, Trappe Toney New Insights Into Business. Work Book. – Pearson Education Limited,2000. –
84 р.
13. The Oxford Advanced Learner’s Dictionary. – Oxford University Press,1995. – 1428 р.
14. The Oxford Dictionary For The Business World. – Oxford University Press,1993. – 998 р.

Павленко І.Я.
ОСОБЛИВОСТІ ТРАНСМІСІЇ ФОЛЬКЛОРНОЇ ТРАДИЦІЇ НА ТЕРЕНАХ
КОЛИШНЬОГО ЗАПОРОЖЖЯ


В рецензії на збірку історичних пісень з Катеринославщини Ф.Колесса відзначив краще збереження в
цьому регіоні фольклорної історичної пам‘яті: ”Народ співає там пісні з більшим розумінням та живішою
пам‘яттю давніх подій історичних, як в других місцевостях України” [1, с. 381]. Записи, зроблені на Ниж-
ній Наддніпрянщині впродовж 19-20 ст., засвідчують правоту цього висновку та, звичайно, викликають
питання про те, чому в цій місцевості, попри всі несприятливі умови, так довго зберігалася духовна спад-
щина Запорожжя та фольклорна пам‘ять про нього. Ще у першій третині 18 ст., коли Січ перебувала на
турецькій території, починається колонізація краю, яка активізувалася під час отамування Петра Кални-
шевського. Після остаточного руйнування Січі значна частина спільноти покинула терени колишніх запо-
розьких вольностей, а за державною програмою колонізації краю сюди перевозили не лише українців, на-
давали землі німцям, болгарам, сербам та представникам інших етносів. Але регіональна фольклорна тра-
диція існувала та займала домінуюче положення у духовній культурі краю. Причина цього парадоксу час-
тково криється в регіональних особливостях трансмісії фольклору. “Трансмісія – це про те ”що” і “як”, за
яких обставин передається через століття”[2, 3]. Мета пропонованої розвідки – на матеріалі численних
фольклорних записів, зроблених в різний час на теренах Нижньої Наддніпрянщини, проаналізувати генде-
рні та часопросторові особливості передачі фольклорної традиції духовної традиції на теренах колишньо-
го Запорожжя. Розв‘язання цієї проблеми поглибить знання про регіональні особливості функціонування
народної словесної культури, сприятиме кращому вивченню механізмів фольклорної трансмісії.
Висуваючи тезу про регіональну специфіку фольклорної трансмісії Нижньої Наддніпрянщини вихо-
димо з таких чинників:
1. Основи регіональної фольклорної традиції закладено суто чоловічою українською військовою спіль-
нотою, запис та вивчення фольклору якої та про яку розпочинається після її руйнування та розпоро-
шення;
2. Територія колишніх вольностей запорозьких заселяються інакше, ніж інші українські землі, оскільки
тут цілеспрямовано оселяли поряд представників різних етносів. Значна частина населення цього краю
складалася з українців, але частка колишніх запорожців серед них була незначною. Враховуючи, що
традиційно запорозька спільнота була “безжонною” і традиція ця порушувалася вже в часи існування
Нової Січі, А.Скальковський ще в першій треті 19 ст. відзначив, що “нащадки Запорожжя серед маси
українського народонаселення донині складають невелике козацьке товариство” [3, с. 210];
3. Під час розпорошення спільноти значна частка фольклорного репертуару Запорожжя опинилася та
продовжила своє існування на інших українських землях та за межами України;
4. Нащадки запорожців та “пришле” населення краю добре знали історичні пісні, легенди та перекази,
що побутували в запорозькому середовищі, та довгий час активно продукували твори про запорожців;
5. Історичні та козацькі пісні, легенди та топонімічні хронікати про Запорожжя та запорожців побутують
в регіоні й до сьогодні.
Перші систематичні записи фольклору з колишніх вольностей запорозьких, зроблені у Павлоградсь-
кому повіті Катеринославської губернії, лягли в основу відомого альманаху І. Срезневського із симптома-
тичною назвою – “Запорожская старина”. Попри характерне для того часу досить вільне ставлення до тек-
стів, їх правку та редагування, альманах дає уявлення про те, твори яких жанрів побутували і як відбива-
лося в них ставлення до славного минулого. Першу узагальнену характеристику стану фольклорної тради-