LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Лингвостатистические характеристики антонимов пространственно-временного континуума в текстах художественной прозы (на материале существительных и наречий современного английского языка)

групи "Руху". Середню силу синтагматичного зв'язку мають прислівники back та always з дієсловами "Руху", прислівник there з дієсловами тематичних груп "Посесивності" та "Процесу", прислівники always, never з дієсловами "Розумової та психічної діяльності", прислівник early з тематичною

групою дієслів "Фізіологічного стану". Характерною особливістю сполучень досліджуваних прислівників з дієсловами в текстах художньої прози є те, що основна більшість їх має низьку силу (К < 0,10) та від'ємний знак.

Проведене зіставлення сполучуваності членів антонімічних пар дає підстави зробити висновок, що збіг сполучуваності досліджуваних антонімів притаманний не окремим словам, а тематичним групам.

Розбіжності в сполучуваності антонімів просторово-часового континууму визначаються асиметрією їх лексичних значень та фразеологічною зв'язаністю компонентів словосполучення, а також тим, що кожний із антонімів має й індивідуальну сполучуваність.

Все це дозволяє зробити висновок, що якісний склад членів типових моделей, з якими поєднуються антоніми просторово-часового континууму, визначається законом семантичного узгодження: два слова семантично узгоджуються за умови наявності окрім специфічних сем у їх семантичній структурі загальної семи чи відсутності несумісних сем взагалі.

Загальні висновки. В системі мови проведений аналіз словникових дефініцій показав, що досліджувані іменники та прислівники характеризуються стійкою характеристикою в аналізованих словниках: найбільша кількість як досліджуваних іменників, так і прислівників відносяться до зони максимального ступеня усталеності частки сем темпоральності та простору.

За коефіцієнтом попарної близькості слова, відібрані нами для аналізу, протиставляються певними компонентами значень цих слів.

У мовленні члени антонімічної пари з "активною", "позитивною", "сильною" у психологічному аспекті характеристикою мають у переважній більшості вищу частоту, ніж елементи пари, що мають "пасивну", "негативну", "слабку" характеристику.

Типовими моделями для іменників-антонімів просторово-часового континууму є моделі dN, prpN, NprpN', VprpN, та модель VD для аналізованих прислівників-антонімів. Моделі, характерні лише для одного досліджуваного антоніма, вважаються індивідуалізуючими.

Дослідження функціонування антонімів просторово-часового континууму підтвердило дію закону переваги, суть якого полягає в тому, що у мовленні переважає невелика кількість моделей граматичного зв'язку, які мають високу частоту й несуть максимум функціонального навантаження. Ядро моделей (75% досліджуваного матеріалу) складають лише 9 моделей (з 93) для іменників: dN, prp N, V prp N, N prp N', AN; N'prpN; VN; N'N; NN' та 3 моделі (з 58) для прислівників: VD, DD', D prp N.

Сукупності моделей сполучуваності антонімів просторово-часового континууму схожі за рахунок ядерних моделей і відрізняються моделями, які знаходяться на периферії: коефіцієнт подібності граматичної сполучуваності моделей членів антонімічних пар у ядрі значно перевищує коефіцієнт подібності периферійних наборів моделей.

Антоніми-іменники та антоніми-прислівники просторово-часового континууму мають подібну, але не еквівалентну лексичну сполучуваність, що є результатом їх семантичної подібності, з одного боку, й семантичних розбіжностей, з другого.

Результати роботи дають підстави вважати доцільним подальше вивчення функціонування антонімів, зокрема, порівняння сполучува-ності низькочастотних моделей граматичного зв'язку, а також дослідження функціонування протилежних за семантикою інших частин мови, що відносяться до просторово-часового континууму.


Основні положення дисертації відбито в таких публікаціях:

1. Лексико-граматична сполучуваність антонімічних прислівників та іменників у творах Голсуорсі // Науковий вісник ВДУ. Журнал Волинського державного університету ім. Лесі Українки: Філологічні науки. – 1996. - № 1. – С.10-14.

2. Лінгвостатистичні характеристики іменників тріадного ряду future – present – past // Молодіжний науковий вісник Волинського державного університету ім. Лесі Українки. Філологічні науки (романо-германська філологія). – 1998. - №2. – С. 28-32.

3. Ізоморфні та відмінні риси граматичної й лексичної сполучуваності антонімічних прислівників // Науковий вісник ВДУ. Журнал Волинського державного університету імені Лесі Українки: Філологічні науки (романо-германська філологія). – 1998. - № 3. – С.44-46.

4. Критерії визначення антонімів // Науковий вісник ВДУ. Журнал Волинського державного університету імені Лесі Українки: Філологічні науки (романо-германська філологія). – 1999. - № 3. – С.7-8.

5. Частота як основа визначення лінгвостатистичних закономірностей антонімів // Наукові записки Кіровоградського державного педуніверситету імені В. Винниченка: Філологічні науки (мовознавство). – 2000. - Випуск 22. - С. 32-41.

6. Лінгвостатистичні характеристики прислівника early в текстах різних стилів // Матеріали XLI наукової конференції професорсько-викладацького складу і студентів Волинського державного університету імені Лесі Українки. Частина 1. - Луцьк: Вежа, 1995. - С.205-206.

7. Проблема визначення антонімів у сучасній лінгвістиці // Матеріали XLII наукової конференції професорсько-викладацького складу і студентів Волинського державного університету імені Лесі Українки. Частина 3. - Луцьк: Вежа, 1996. - С.6.

8. Лінгвостатистичні характеристики антонімів top-bottom // Тези доповідей 3-ї Міжнародної конференції "Комп'ютерна лінгвістика та викладання чужоземних мов у вищих навчальних закладах" (Львів, 27-30 квітня, 1998). – Львів: Львівська Політехніка, 1998. – С.49-50.


АНОТАЦІЯ /RESUME/


Бєлова С. В. Лінгвостатистичні характеристики антонімів просторово-часового континууму в текстах художньої прози (на матеріалі іменників і прислівників сучасної англійської мови). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 – германські мови. – Київський державний лінгвістичний університет, Київ, 2000.

Дисертація присвячена аналізу антонімічних англійських темпоральних та просторових іменників і прислівників, який базується на парадигматичних та синтагматичних принципах дослідження. Мета дослідження реалізується за допомогою статистичних методів. Об'єктом спостережень є слова, що увійшли до 1-ї тисячі найчастотніших слів сучасної англійської мови: антонімічні іменники day - night, morning - evening, top - bottom, east - west, south - north, summer - winter, future – present - past та антонімічні прислівники now - then, always - never, here – there, close - far, forward - back, early - late, tomorrow – today - yesterday.

У парадигматичному аспекті дослідження уточнено семантичну структуру аналізованих слів, визначено коефіцієнт попарної близькості членів антонімічних пар.

Основними параметрами дослідження в синтагматичному аспекті є частота, поширеність, сполучуваність. Доведено, що основним чинником, який розмежовує функціональні характеристики антонімів,

є їх частота. Граматична сполучуваність аналізованих