LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Ліна Костенко: філософія бунту й "філософія серця"

дисертаційної роботи є з'ясування взаємовпливів екзистенціалізму та кордоцентризму в творчості Ліни Костенко, відбиття їх характеристичних ознак у структурній тканині творів великої та малої форми, органічне перетворення в філософську універсалію, яка відображає основні риси "типового українця" і витворює історичну перспективу буття української нації, її державобудівничі потенції, духовну та культурну спроможність у сучасному світі.

Реалізація поставленої мети передбачає розв'язання таких, зокрема, конкретних завдань:

— порівняти життєвий і творчий шлях авторки з творчо-світоглядною еволюцією провідних поетів-шістдесятників, окреслити обрії художньої правди, які відкриваються при аналізі поетичного доробку так званих дисидентів та офіційно визнаних митців, з'ясувати основні етико-естетичні відмінності протестної та конформістської течій в українській поезії останньої третини ХХ ст.;

— висвітлити параметри освоєння поетесою історичної дійсності через призматику екзистенціалізму в творах великої форми, показати їх ідейно-художні взаємозв'язки;

— дослідити співвідношення історичного й природного в ліриці Ліни Костенко, виявити в ній кордоцентричні вектори, прослідкувати їх розвиток у зв'язках з "поточною", сучасною поетесі дійсністю та з духовно-художніми надбаннями української поетичної класики;

— з'ясувати складові художньої концепції Ліни Костенко і на їх основі здійснити синтетичний аналіз творчості поетеси, виокремивши найбільш виразні тематичні масиви та дослідивши символічну й образно-метафоричну структуру, міфопоетичне підґрунтя її поезій;

— визначити роль і місце Ліни Костенко в духовно-культурних та художньо-стильових координатах шістдесятництва, показати її вплив на літературний та суспільний процеси в Україні, схарактеризувати презентативну якість української духовності й культури в сучасному світі через оцінку творчості поетеси.

Наукова новизна роботи полягає в спробі синтезувати дві світоглядні засади творчості Ліни Костенко — філософію екзистенціалістського бунту й традиційну українську "філософію серця", показати не тільки їхні розбіжності, а й глибинну близькість, яка особливо переконливо відбивається в усьому "протестному" напрямку нашої літератури, починаючи з доби середньовічної підколоніальності й закінчуючи 80-ми роками ХХ століття, властиво і в творчому доробку самої Ліни Костенко, одного з найяскравіших українських митців сучасності. Поетеса послідовно й безкомпромісно розширює своїм художнім словом межі свободи людини, бореться проти її приреченості на ідеологічну обмеженість і онтологічну самоту, дає читачеві не просто екзистенціалістський "міраж" надії, а й властиво надію реальну, вкорінену в ґрунт історичної потуги українства нашого часу. Ця потуга живиться водночас і глибокою національно-буттєвою традицією погляду на світ, тобто погляду крізь призматику "філософії серця", яка нехай і не повною, але великою мірою може "заспокоїти людину" в сьогоднішньому світі, дати відповіді на істотні питання буття.

Теоретичне значення дослідження. Узагальнення й висновки роботи мають значення для теоретичного осмислення філософських та художніх засад творчості Ліни Костенко й ширше — творчості провідних поетів-шістдесятників, для оцінки наслідків тоталітарного тиску на митця, можливостей художнього освоєння дійсності за умови застосування митцем методу соцрелізму і, навпаки, як у випадку з Ліною Костенко, за умови нехтування, свідомого його відкидання та орієнтації на класичні вітчизняні й світові поетичні зразки, на поступ новітньої загальнолюдської філософської думки й багатовікову українську духовно-культурну традицію. Матеріали дисертації можуть бути використані при подальшому дослідженні творчості Ліни Костенко та окремих поетів-шістдесятників, їх внеску у вітчизняний і світовий літературний процес, при створенні цілісної концепції особистості поета світового рівня, виявленні філософських універсалій, якими він оперує, загалом при розгляді духовного чину нашої доби, яка характеризується складною діалектикою національного визволення й економічно-культурної глобалізації.

Практичне значення дисертації зумовлене можливістю використання одержаних у ній результатів при створенні відповідних розділів підручників з історії української літератури ХХ ст., посібників для вчителів-філологів і студентів, а також під час проведення лекційних занять, спецкурсів, спецсемінарів з вивчення творчості Ліни Костенко та деяких інших поетів-шістдесятників, наприклад Івана Драча, Бориса Олійника, Дмитра Павличка.

Об'єкт дослідження — художні твори Ліни Костенко, її теоретико-літературознавчі та публіцистичні праці, частково — твори Івана Драча, Бориса Олійника, Дмитра Павличка.

Методологічною основою дослідження є ідейно-естетичний аналіз, використовуються також історико-порівняльний, інтерпретаційний принципи, елементи описового і структурного методів, що зумовлено багатством залученого до дослідження матеріалу, його літературною й історичною неоднорідністю, котрі в свою чергу покликані були слугувати досягненню якомога глибшого розкриття теми.

Джерелами дослідження є літературні твори Ліни Костенко, які оприлюднювалися в окремих книжках поетеси, починаючи з першої — "Проміння землі" (1957) і закінчуючи романом у віршах "Берестечко" (1999), а також друкувалися в періодиці. В роботі використано широкий літературно-критичний матеріал, присвячений аналізу творчості Ліни Костенко та деяких інших шістдесятників, зокрема праці В. Брюховецького, О. Тарнавського, Г. Клочека, І. Дзюби, А. Корнієнко, М. Ільницького, О. Пахльовської, О. Забужко, М. Жулинського, інших.

Використовувались також фундаментальні філософські та літературно-художні праці Ж.-П. Сартра, А. Камю, Г. Сковороди, П. Юркевича,
П. Куліша, М. Драгоманова, О. Потебні, Ф. Ніцше, Х. Ортеги-і-Гассета,
К. Леві-Строса, інших.

Бралися до уваги журнальна й газетна хроніка, архівні джерела.

Апробація результатів дисертації. Дисертаційне дослідження обговорювалося на засіданнях кафедри української та світової літератури Харківського державного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди, окремі аспекти дисертаційного дослідження викладалися на науково-практичних конференціях "Література в посттоталітарному суспільстві" (Харків, 1999) і "Цінності культури: горизонти творчості" (Харків, 2001).

Публікації. За темою дисертації опубліковано три статті, що відбивають основний її зміст (у фаховому часописі "Слобожанщина"), й монографію "Ліна Костенко: філософія бунту й"філософія серця"" (Харків: Прапор, 2001.—176 с.).

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків та списку використаної літератури (126 найменувань). Загальний обсяг дисертаційного дослідження — 176 стор.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІІ

У "Вступі" обґрунтовується актуальність і доцільність дослідження, характеризується стан вивчення проблеми, формулюються мета й завдання, визначається наукова новизна, окреслюється теоретична й практична цінність одержаних результатів, можливості їх використання.

У першому розділі "Ліна Костенко в контексті шістдесятництва" підкреслюється, що дослідження творчості Ліни Костенко не може бути достатньо ґрунтовним без аналізу такої проблеми в шістдесятництві, як стосунки поета і влади, вплив загальної атмосфери тоталітарного і ко-лоніального суспільства на творчий і життєвий вибір митця, на пріоритети й структуру його