LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лінгвальні аспекти неправди як когнітивно-комунікативного утворення (на матеріалі сучасної англійської мови)

мовна форма наділяється семіотичною значущістю лише тоді, коли вона тлумачиться як знак (Н.Лав, М.В.Нікітін, У.Еко, Ю.С.Степанов, G.Deleuze, F.Guattari).

У роботі використана комплексна методика дослідження, яка передбачає застосування методів лінгвосемантики і прагматики, когнітивної і комунікативної лінгвістики та дискурсного аналізу, у кожному разі обраних з урахуванням поставлених завдань і досліджуваного матеріалу. Встановлення епідигматичної структури лексеми lie для виявлення обсягу вербалізованого у сучасній англійській мові концепту неправда здійснено за допомогою дефініційного аналізу. Конститутивні ознаки концепту неправда розкрито шляхом компонентного аналізу основного значення лексеми lie. Метод опису сполучувальних властивостей слова lie уможливив з'ясування його семантичної комбінаторики і доповнення
у такий спосіб переліку сутнісних ознак концепту неправда периферійними. Базові положення фреймової і прототипної семантики та теорії концептуальної метафори слугували підґрунтям при конструюванні фреймової і прототипної моделей концепту неправда. Метод моделювання категорій за радіальним принципом застосовано при з'ясуванні організації поняттєвої категорії неправди. Прийом конфігурування як спосіб синтезування різнопредметних знань про об'єкт (В.О.Лефевр) надав можливість побудувати конфігураційну модель НВ
і на цій підставі здійснити системний опис НВ в англомовному дискурсі. Внутрішню форму НВ розглянуто за допомогою опозиційного, пресупозиційного
й інференційного аналізів, які застосовано при виявленні особливостей мовленнєвого подання хибної інформації. Когнітивний зміст НВ висвітлено методами пропозиційного аналізу і фреймового моделювання, використання котрих уможливило диференціацію НВ відповідно до того, яке місце посідає хибна пропозиція у глибинній семантичній структурі того або іншого НВ. Застосування методів контекстуального аналізу дозволило встановити, які контекстні параметри НВ можуть піддаватися викривленню та у який спосіб це здійснюється. Специфіку складників ситуації неправди розкрито методами пресупозиційного і контекстуального аналізів. Метод ризомного моделювання (G.Deleuze, F.Guattari) було використано при з'ясуванні особливостей організації дискурсних реалізацій неправди. Елементи кількісного аналізу застосовано при виявленні ступеню репрезентованості концептів, що входять до складу поняттєвої категорії неправди, лексикою різної частиномовної належності та фразеологізмами.

Наукова новизна дослідження пов'язана з тим, що в ньому доведено,
що неправда є когнітивно-комунікативним утворенням, яке формується
у діалогічній взаємодії суб'єктів. У роботі вперше запропоновано інтегративний підхід до розгляду номінативного і дискурсивного планів лінгвального втілення неправди. Для цього розроблена нова, комплексна методика аналізу властивостей номінацій неправди й НВ сучасної англійської мови. Новим є визначення одиниці дискурсної реалізації неправди – дискурсеми неправди – та встановлення її формальних і змістових характеристик. Новизною відзначене моделювання концепту неправда як єдності функціональних модусів: статичних (класифікаційного і структураційного) та динамічного (ідентифікаційного). Започатковано новий підхід до структурування поняттєвої категорії неправди, зорганізованої концептом неправда. Уперше побудовано фазову модель розвитку ситуації неправди та конфігураційну модель НВ. На підставі останньої вперше виявлено особливості внутрішньої форми НВ, його когнітивного і комунікативного змісту в англомовному дискурсі. Уперше виокремлено і схарактеризовано складники ситуації неправди, учасниками якої
є носії англійської мови. Новим є моделювання дискурсних реалізацій неправди
за принципом ризоми.

Теоретичне значення дисертаційної роботи зумовлене тим, що розгляд неправди як когнітивно-комунікативного утворення є внеском у розв'язання низки стрижневих проблем когнітивної і комунікативної лінгвістики, семантики
і прагматики природної мови та дискурсного аналізу. Інтегративний опис лінгвальних аспектів неправди сприяє розбудові когнітивно-дискурсивного підходу до мови. Уточнення трактування терміна "концепт" та опис концепту неправда в єдності його функціональних модусів дозволяє виявити множинне
і водночас цілісне уявлення носіїв сучасної англійської мови про неправду,
що поглиблює теоретичні підвалини когнітивної лінгвістики. Уведення поняття дискурсеми неправди надає дослідникові можливість визначити висловлення
як неправдиве, зважаючи на погляд суб'єкта рефлексії. Ця евристика вдосконалює інструментарій дискурсного аналізу. Застосування фазової моделі при з'ясуванні динаміки ситуації неправди й конфігураційної моделі при систематизації різнорідних ознак НВ сучасної англійської мови є внеском у розвиток комунікативної лінгвістики. Моделювання неправди в її дискурсивній іпостасі
у вигляді ризоми розширює сферу когнітивних досліджень мови шляхом залучення до розгляду когнітивно-комунікативних утворень.

Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості їх використання в курсах лексикології (розділи "Слово, його структура і мотивація", "Фразеологія", "Семасіологія"), теоретичної граматики англійської мови (розділи "Іменник", "Дієслово", "Прикметник", "Прислівник", "Семантичний синтаксис", "Прагматичний синтаксис"), загального мовознавства (розділи "Мова і мовлення", "Мова і мислення", "Мова і комунікація"), курсах за вибором із когнітивної семантики, комунікативної лінгвістики та лінгвістичного аналізу дискурсу,
а також при укладанні навчальних посібників і підручників. Результати дослідження використовуються в науково-дослідницькій роботі студентів та аспірантів факультету іноземних мов Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна, що виконується під керівництвом автора. Вони також можуть бути застосовані в розробці експертних систем розпізнавання неправди.

Особистий внесок дисертанта полягає у тлумаченні неправди
як когнітивно-комунікативного утворення. Автором було введено поняття дискурсеми неправди, виявлено і схарактеризовано її різновиди у сучасній англійській мові, а також визначено зміст та обсяг концепту неправда, котрий розглянуто як сукупність функціональних модусів. Детальний опис засобів вербалізації концепту неправда у сучасній англійській мові дозволив автору побудувати фреймову і прототипну моделі цього концепту та структурувати поняттєву категорію неправди. Особистим внеском дисертанта є розробка конфігураційної моделі НВ та її застосування при виявленні когнітивних, комунікативних і формальних властивостей НВ в англомовному дискурсі,
а також виокремлення складників ситуації неправди (телеологічного, соціокультурного і психоемотивного) та висвітлення їх специфіки. Автором побудована фазова модель розвитку ситуації неправди та встановлена ризоморфна організація дискурсних реалізацій неправди. Розробка комплексної методики аналізу номінативного й дискурсивного просторів неправди є також особистим внеском дисертанта.

Апробація роботи відбулася на 36