LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лінгвальні засоби актуалізації авторських моделей світу в романах сестер Бронте

автори. Необхідно зважати на те, що повноцінний аналіз авторських моделей світу потребує адекватного прочитання власне тексту твору. Процес перцепції художнього твору та пізнання авторської моделі світу, репрезентованої в ньому, можна представити у вигляді так званого "герменевтичного трикутника" (де А – автор тексту, Ч – читач, а Т – безпосередньо текст):

Рисунок 1.

Герменевтичний трикутник

Т

АОшибка: источник перекрестной ссылки не найденЧ

Наведений рисунок демонструє, що текст виступає корелятивною ланкою у процесі опосередкованої комунікативної інтеракції автора та читача, а процеси творення і розуміння тексту становить відносно замкнену систему, компоненти якої – автор, текст, читач – перебувають у взаємозворотному зв'язку. Автор репрезентує результати свого світосприйняття у вигляді тексту, при цьому прогнозований образ читача обов'язково наявний у свідомості автора. Читач, у свою чергу, інтерпретує (декодує) інформацію, запрограмовану автором, відповідно до свого сприйняття дійсності. Таким чином, реалізується ресипрокальна взаємодія автора і читача.

Повноцінне розуміння тексту відбувається за умов адекватного сприйняття мовно оформленого сегмента текстової інформації та виконання принципу пресупозиції. І лише за таких обставин може бути втіленою реконструкція авторської моделі світу та, разом із цим, часткове пізнання індивідуальної картини світу автора та концептуальної картини світу відповідного етносу.

Засобом матеріальної актуалізації авторських моделей світу в текстах творів виступає мова, що зумовлює необхідність лінгвістичного підходу до інтерпретації художніх текстів. Для передавання змісту, тобто – для створення певної моделі світу, автор свідомо добирає відповідні лексичні, граматичні та стилістичні засоби, що відбивають мовну картину автора як індивіда та детермінованого особливостями хронотопу представника певного етносу. І що змістовніша концептуальна модель твору, то різноманітніша її мовна репрезентація. Індивідуальна картина світу автора знаходить лише часткове відображення в тексті твору, адже авторська модель світу – це не пряме, а опосередковане відбиття певної картини світу.

Використання методів лінгвокогнітивного аналізу сприяє пізнанню всіх ментальних процесів, що зумовлюють світосприйняття людини, формуючи її як особистість, представника певного соціуму та суб'єкта часопростору. Тому через дослідження мовної складової тексту можна певною мірою встановити характер мислення народу та його культурну специфіку.

У другому розділі "Лінгвоконцептуальний аналіз художнього тексту" проаналізовано особливості тексту як об'єкта лінгвістичного аналізу; розглянуто основні аспекти лінгвоконцептуального аналізу художнього тексту, зокрема визначено термін "концепт", його структуру та визначальні характеристики; окреслено методологію лінгвоконцептуального аналізу англомовного текстопростору сестер Бронте.

Текст як одиниця макрорівня мовної системи (основними характеристиками якої є інтегративність, завершеність, інформативність та модальність) являє собою оптимальний шлях передавання розумового змісту за допомогою мовних одиниць. Будучи продуктом авторської свідомості, текст передає специфіку мислення автора та індивідуальні особливості його мовної картини світу. Характеристика авторської моделі світу як результату свідомої інтерпретації дійсності автором тексту зумовлює відбір саме тих елементів, що за своїми властивостями є найефективнішими для відображення авторського світобачення, а також для реалізації прагматичних настанов тексту та досягнення комунікативної мети, поставленої письменником.

Матеріалом аналізу в нашому дослідженні є романи сестер Бронте – "Shirley" Шарлоти Бронте, "Wuthering Heights" Емілі Бронте та "The Tenant of Wildfell Hall" Енн Бронте. Цей вибір пояснюється подібністю параметрів, за якими характеризують художні твори (жанр та естетична традиція), та спільністю екстралінгвальних умов творчості письменниць (національно-культурна належність, хронотоп, походження, соціальний статус, рівень освіти, ціннісні категорії). Головним фактором, що спричиняє відмінність творів, є суб'єктивність погляду на світ, властива автору як індивіду. Вищезазначене доводить можливість виявлення інтегративних і диференційних характеристик авторських моделей світу сестер Бронте.

Наше дослідження свідчить, що найефективнішим способом аналізу авторських моделей світу, представлених у художніх творах, є концептуальний аналіз – процес вияву концептуальних характеристик через значення мовних одиниць, що репрезентують певний концепт, їх словникові тлумачення та контексти. Концептуальний аналіз творів сестер Бронте містить елементи лінгвосеміотичного, семантичного, стилістичного аналізів, що уможливлює максимально точну характеристику концептів, які складають базу індивідуальних лінгвоконцептосфер сестер Бронте.

В дисертаційній роботі концепт розуміємо як уявлення про фрагмент світу чи частину такого фрагменту, що має складну структуру, виражену різними групами ознак, реалізованих різноманітними мовними засобами. Концепти, що існують у свідомості певного індивіда чи притаманні цілому колективу, за тематичною ознакою можна поєднувати в концептополя, які складаються з гіперконцептів, макроконцептів, концептів та гіпоконцептів. Зазначені конституенти перебувають в інтегративних, ієрархічних відносинах, що забезпечує тісний зв'язок між ними і загальну концептуальну цілісність текстів, у яких вони функціонують. Концептополя, у свою чергу, формують концептосферу окремого тексту, індивіда чи всієї нації. Під концептосферою розуміють "концептуальний простір, що має певну мережу концептів, котрі можна тлумачити як згущення смислів, домінантних для людства, для тієї чи іншої спільноти або для окремого індивіда, як піки в концептуальній картині світу чи вузли в тій моделі" (О.П.Воробйова).

Концептуальний аналіз мовної складової тексту уможливлює виявлення концептуальних домінант – одиниць, що формують лінгвоконцептосферу твору. При визначенні ключових концептів враховується частотність та специфіка їхньої активізації в певній семантичній сфері, ідіоматичних висловах та стилістичних засобах. Одиницями виміру в підрахунках частотності активації певного концепту в межах роботи служать ті елементи лексичного рівня мови, які за семантикою можна віднести до активаторів концепту. Крім того, важливим є дослідження функцій вербалізації концепту як способу виявлення взаємодії концептуальних одиниць не лише в межах окремого концептополя, а й на рівні тексту в цілому.

У третьому розділі "Природнича складова лінгвоконцептосфери романів сестер Бронте" досліджено параметри конструювання елементів природничого концептополя романів, визначено особливості їх вербалізації та функціонування в лінгвоконцептосферах письменниць.

Розкриття семантичного наповнення авторських моделей світу сестер Бронте на матеріалі творів письменниць уможливлює визначення структури їх лінгвоконцептосфер. Так, лінгвоконцептосфера кожного роману, проаналізованого в роботі, складається з таких концептополів, як природниче, соматичне та психологічне. Подібний розподіл авторської лінгвоконцептосфери на тематичні ділянки та їх подальший аналіз зумовлює встановлення ролі та функцій конституентів зазначених концептополів у відповідному тексті.

Проведений аналіз конституентів природничого