LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лінгвальні засоби актуалізації авторських моделей світу в романах сестер Бронте

антропологічну основу концептосфери романів – гіперконцепт "MAN" ("PERSON"); окреслено принцип визначення конституентів указаних концептополів, особливості їх вербалізації, специфіку функціонування в текстах творів.

Гіперконцепт "MAN" ("PERSON") разом із гіперконцептом "NATURE" складають основу авторських моделей світу сестер Бронте (її антропологічну та природничу складові відповідно), утворюючи координати текстових лінгвоконцептосфер. Зважаючи на антропоцентричний характер будь-якого твору, роль концепту "MAN" ("PERSON") у процесі конструювання лінгвоконцептосфери є визначною, що було підтверджено і в результаті дослідження. Адекватне сприйняття конституентів соматичного та психологічного концептополів, що формують гіперконцепт "MAN" ("PERSON"), як ключових одиниць лінгвоконцептосфер письменниць доводиться квантитативним аналізом частотності використання лексем-активізаторів цих концептів, їхньою номінативною густиною та стилістичною багатофункціональністю.

Складники соматичного концептополя виконують у текстах романів такі функції:

– опис зовнішності (fine eyes, dumpy figure, long neck, graceful fingers);

– характеристика персонажів авторками та власне героями романів (her wasted face, practiced hand, cold faces);

– передавання почуттів героїв (her eyes sparkled joyfully; my temples throbbed; her pale lips quivered; her cheeks burned and her whole frame trembled);

– позначення особистості через номінацію певної частини тіла (familiar to every ear; you've wiser heads to think of you; the child fell wholly into my hands).

Окрім того, конституенти зазначеного концептополя активно використовуються письменницями при конструюванні різноманітних стилістичних прийомів та експресивних засобів, наприклад, метафор (the face of the earth, her heart leaped), метонімій (the surface of her face), синекдох (the eyesdidn't notice me), епітетів (heartfelt admiration), порівнянь (she met my eyes as unflinchingly as if her bosom had been steeled with conscious innocence), антитез (what he grasps with one hand he flings away with the other).

Лексеми-активізатори конституентів психологічного концептополя імплементовано здебільшого для виконання функцій зображення емоційного стану героїв творів та активізації відповідних емоцій у читача. Проте враховуючи важливість цих функцій у художньому творі, можна стверджувати, що це концептополе відіграє чи не найвагомішу роль у побудові кожної авторської моделі світу в художньому тексті, адже саме емоційно-смислова домінанта твору є тим центром, який організує та детермінує його семантичні, морфологічні, синтаксичні та стильові параметри. За активністю функціонування в побудові різноманітних стилістичних засобів одиниці психологічного концептополя в цілому відповідають активності концептів інших тематичних концептополів досліджуваних романів.

Специфіка активації концептів психологічного концептополя конституентами інших тематичних концептополів є визначальною для демонстрації феномену перетину концептополів у межах авторських моделей світу сестер Бронте. Так, у процесі аналізу було зафіксовано активацію психологічного концептополя лінгвальними одиницями, що співвідносяться із соматичним (his eyes laughed, to put her out of her head), а також активацію психологічного концептополя лінгвальними одиницями, що співвідносяться з природничим (stormy thoughts, the walls of impenetrable ice).

Поясненням тому може слугувати концептуальна близькість конституентів соматичного та психологічного концептополів (вони уособлюють макроконцепти, що конструюють гіперконцепт "MAN" ("PERSON"), а також індивідуально-авторська стилістична специфіка активації та функціонування концептів природничого концептополя. Наявність точок перетину концептополів у творах свідчить про інтегративність аналізованих текстопросторів, тобто про їх зовнішню та внутрішню єдність.

Результати аналізу демонструють подібність методу побудови авторських моделей світу в романах сестер Бронте. У всіх трьох авторок спостерігається загальна схема конструювання лінгвоконцептосфери творів, її розподіл на тематичні концептополя та їх наповнення. Це зумовлено, у першу чергу, спільністю культурно-побутових умов та методологічних параметрів їх творчості. Проте суб'єктивність індивідуальних картин світу письменниць та специфіка їх відбиття в авторських моделях світу зумовлюють і певні диференційні ознаки, що виявляються при квантитативному аналізі, результати якого подані в Таблиці 2.

Таблиця 2.

Відносна частотність активації тематичних концептополів

(Fr)


Роман

Природниче концептополе

(Fr)

Соматичне концептополе

(Fr)

Психологічне концептополе

(Fr)

"Shirley"

267,5

388,0

395,1

"The Tenant of Wildfell Hall"

255,8

513,6

746,6

"Wuthering Heights"

367,8

576,0

630,8


Наведена таблиця демонструє, що при порівнянні активності вербалізації конституентів тематичних концептополів в авторських моделях світу сестер Бронте перевага природничого (Fr/відносна частотність/ = 367,8) та соматичного (Fr= 576,0) концептополів відзначається в межах лінгвоконцептосфери роману Емілі Бронте "Wuthering Heights", у той час як психологічне концептополе має найбільше концептуальне навантаження в тексті роману Енн Бронте "The Tenant of Wildfell Hall" (Fr= 746,6). Роман Шарлоти Бронте "Shirley" можна визначити як концептуально рівномірний з огляду на співвідношення функціонування конституентів трьох досліджуваних концептополів, адже різкої асиметрії між активністю кожного концептополя в романі не спостерігається.

ВИСНОВКИ


Авторська модель світу, представлена в художньому тексті, є певною реалізацією індивідуальної картини світу письменника, модифікованої згідно із задумом творця. Розгляд тексту як оперативної одиниці макрорівня мовної системи зумовлює пріоритет саме лінгвістичних методів його дослідження. Проте авторська модель світу – це насамперед когнітивна структура, вивчення якої передбачає розгляд особливостей категоризації та концептуалізації світу автором. Результатом такого синтезу є дослідження авторської лінгвоконцептосфери. Лінгвокогнітивний аналіз уможливлює пізнання ментальних процесів, що формують автора – представника певного соціуму й особистість, тобто зумовлюють його світосприйняття.

Необхідно розрізняти поняття "картина світу" – "модель світу", "національна / індивідуальна картини світу" – "авторська модель світу". Національну картину світу слід вважати системною, універсальною єдністю наукових, релігійних, естетичних, художніх, моральних уявлень про світ, притаманних певному соціуму та епсі, а індивідуальна картина світу являє собою відносно суб'єктивний образ об'єктивної реальності.

Індивідуальна картина світу, властива особистості автора, не тотожна авторській моделі світу. Індивідуальна картина світу не може також повністю дорівнювати і національній картині світу. Об'єктивний світ та загальна картина світу, що йому відповідає, – це сутності, що вичерпно пізнати неможливо (так звана