LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лінгвістична компетенція як фактор мовної гри

непоміченими, оскільки експресивність таких явищ усвідомлюється поза сферою їх функціонування. Проникнення в мову відкриває перед людиною парадокси, які не помічаються при автоматизованому, усталеному вживанні мовних одиниць, й ті помилки, котрі "порушають усталену точку зору на речі, допомагають нам побачити ці речі в новому світлі, воскресити живе сприйняття слова, яке померло в процесі багатовікової лінгвістичної практики" [9:127]. Але тільки навмисна установка на вихід за рамки мовного стандарту характеризує правила мовної гри, які визначають реально запрограмований експресивний гумористичний ефект ігрових інновацій.

Таким чином, мовна гра, яка виникає як свідоме парадоксальне вживання мовної одиниці, знаходить свої витоки в деавтоматизованому характері мовленнєвої діяльності, що звільняє мовотворчі здібності мовної особистості. Нестандартність ігрових інновацій визначається специфікою фрейму асоціативного сприйняття поля мовної одиниці в свідомості мовної особистості. У випадках, коли вживання або утворення мовних одиниць супроводжується установкою на мовну гру, асоціативний контекст її сприйняття відображує відповідний рівень розвитку лінгвістичної компетенції особистості. Прояв творчого потенціалу мовної особистості зумовлюється здатністю до асоціативного мислення і асоціативного впливу на адресата в мовленнєвій діяльності.

Слід відзначити, що реалізація всього діапазону вживання мовного знака відбувається з урахуванням його асоціативної інтерпретації репипієнтами повідомлення. Ця інтерпретація може бути як стереотипною, так і нестереотипною. Стереотипна асоціативна інтерпретація не виходить за рамки парадигматичних системних параметрів. Нестандартна асоціативна інтерпретація мовної одиниці може розглядатися як актуалізація значення, яка враховує нестереотипні суб'єктивні асоціації.

Нестандарнта актуалізація значення зумовлює можливість варіювання параметрів фрейму асоціативного сприйняття знака, однак, на нашу думку, творчі можливості мовця в інтерпретації значення знака як передумова мовної гри знаходять свій прояв лише у випадку свідомого відходу від стереотипної інтерпретації. За відсутності такої спрямованості на руйнування стереотипу, нестандартний характер актуалізації значення може пояснюватися і недостатнім рівнем лінгвістичної компетенції мовця, і ситуативними факторами, хоча не можна виключати і фактор креативності, зумовлений індивідуальними здібностями особистості до мовотворчості, що проявлюються автоматично, спонтанно в її мовленнєвій практиці, наприклад, нестандартність, парадоксальність слововживання може бути невід'ємною рисою особистості з асоціативним типом мислення. Так, зокрема, мова дітей може часом вражати своєю нестандартністю і образністю висловлювань:

Why do women wear evening gowns to nightclubs? Shouldn't they be wearing night gowns?

Why is the man who invests all your money called a broker?

"I am " is reportedly the shortest sentence in the English language. Could it be that "I do " is the longest sentence?

If you take an Oriental person and spin him around several times, does he become disoriented?

If people from Poland are called "Poles," why aren't people from Holland called "Holes?" (Internet).

Нестандартна актуалізація смислу базується зазвичай на досить віддалених і, певною мірою, суб'єктивних асоціаціях, наприклад: All children should be taken at phase value; Come in and have your faith lifted [10:72]. Це також досить часто використовується в мові реклами і слоганах, спрямованих на ігровий ефект, наприклад: "Mugnificent" (реклама кружок); "It's dime to save" (реклама банківських послуг компанії 'State Dime Savings'), "More smiles per gallon" (реклама мотоциклів фірми Кавасакі), "Built to last a lawn time" (реклама газонокосилок); "We never stop drying" (реклама джину Gilbey's), "Don't be fuelish!" (лозунг у відповідь на підвищення цін на пальне), "Chop lifters will be prosecuted" (табличка в м'ясному відділі) і т.п. [10:77]. Процес подібної асоціативної інтерпретації мовної одиниці у свідомості носіїв мови є нерозчленованим і прихованим від безпосереднього спостереження, а відтак, дозволяє розглядати результат нестандартної реалізації смислу тільки в ретроспективному аспекті.

Фактор креативності, зумовлений індивідуальними здібностями мовної особистості, якій притаманні образний, асоціативний тип мислення, прагнення до творчості, створює основу для вживання в мовленні нестандартних ігрових висловів – фактів мовної гри.

Фрейм асоціативного сприйняття мовного знака дозволяє прогнозувати потенційні асоціативні зв'язки й напрямки як нормативної, так і ненормативної актуалізації мовної одиниці. З іншого боку, декодуючи нестереотипно реалізований потенціал знака, цей фрейм є фактором, що визначає варіювання системних асоціативних зв'язків.

Отже, як ми з'ясували, реалізація фрейму асоціативного сприйняття мовного знака в мовленні залежить від способу його мовленнєвої актуалізації, а також від спрямування комунікативного акту й лінгвістичної компетенції комунікантів. У сукупності ці фактори сприяють породженню різноманітних мовних форм і мовленнєвих смислів на основі лінгвістичного досвіду мовців.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  • Арутюнова Н.Д., Падучева Е.В. Истоки, проблемы и категории прагматики // НЗЛ. Вып.16.Лингвистическая прагматика. - М.:Прогресс, 1985. - С.3-43.

  • Маковский М.М. Системность и асистемность в языке. Опыт иследования антиномий в языке в лексике и семантике. - М., 1988. - 210с.

  • Верещагин Е.М., Костомаров В.Г. Лингвострановедческая теория слова. - М.:Русский язык, 1980. – 247с.

  • Словарь ассоциативных норм русского языка. - М.:Просвещение, 1977.

  • Partridge E., Beale P. A Dictionary of Slang and Unconventional English (Colloquialisms and Catch-phrases, Solecisms and Catachresses, Nicknames and Vulgarisms) , 8th edition. - N.Y.: Macmillan Publishing Company, 1984. – 1400p.

  • Laughs Parade. - M.:Воениздат, 1967. – 390p.

  • Караулов Ю.Н. Русский язык и языковая личность. - М., 1987. - 263с.

  • Беляева Т. М., Хомяков В.А. Нестандартная лексика английского языка. - Л.:Изд-во ЛГУ, 1985. – 135с.

  • Pocheptsov G.G. Language and Humour. – Kiev, 1974. – 318p.

  • Nilsen D.L.F., Nilsen A.P. Language Play: An Introduction to Linguistics. – Massachusets: Newbury House, 1978. - 249p.


    Матеріал надійшов до редакції 18.01.2001 р.

    Сниховская И.Э. Лингвистическая компетенция как фактор языковой игры.

    В статье рассматривается значение лингвистической компетенции коммуникантов в текстах, содержащих языковую игру. Анализируются условия образной ассоциативной интерпретации языкового знака в процессах коммуникации, направленных на достижение юмористического эффекта.

    Snikhovska I.E. Linguistic Competence As Speech Play-Acting Factor.

    The article considers the meaning of the linguistic competence of the speakers in а discourse with elements of speech play-acting. The author analyses the conditions of figurative associative interpretation of a linguistic sign in interpersonal communication directed at the achievement of a humoristic effect.


  •