LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лінгвістична концепція арабо-мусульманського філолога 10 століття Ахмада Ібн Фариса на матеріалі його трактату "Фікг ал-луга ва сунан ал-араб фі каламіга"

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ СХОДОЗНАВСТВА ім.А. КРИМСЬКОГО




ХАССУНЕХ Мохаммед Мохаммед Муса Абдель - Фаттах



УДК 801.8: 809.272 09


Лінгвістична концепція арабо-мусульманського філолога 10 століття Ахмада Ібн Фариса на матеріалі його трактату "Фікг ал-луга ва сунан ал-араб фі каламіга "


Спеціальність — 10.02.13


Мови зарубіжних народів Азії і Африки, аборигенів Америки та Австралії



АВТОРЕФЕРАТ


дисертації на здобуття наукового ступеня


кандидата філологічних наук




Київ — 1999

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Відділі Близького та Середнього Сходу Інституту сходознавства ім. А.Кримського Національної Академії Наук України.

Науковий керівник - Богомолов Олександр Вікторович, кандидат філологічних наук, науковий співробітник відділу Близького та Середнього Сходу Інституту сходознавства ім. Агатангела Кримського НАН України.

Офіційні опоненти:

Мішкуров Едуард Миколайович - доктор філологічних наук, професор кафедри Близькосхідних мов Військового Університету МВС Російської Федерації.

Петрова Лідія Арієвна - кандидат філологічних наук, старший викладач кафедри мов та цивілізацій Близького Сходу Інституту Схід - Захід Київського Державного Лінгвістичного Університету.

Провідна установа - Національний Педагогічний Університет

ім. М.Драгоманова.


Захист відбудеться "__10__" _березня______ 1999 року о __10___ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.174.01. по захисту дисертацій у Інституті сходознавства ім. А.Кримського НАН України.

Адреса: 252001, Київ - 1, вул. М. Грушевського, 4.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту сходознавства ім.А.Кримського НАН України.

Адреса: 252001, Київ - 1, вул. М.Грушевського, 4.

Автореферат розісланий "__2__" _лютого_________ 1999 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

доктор історичних наук

Л.В. Матвєєва

Загальна характеристика роботи

В умовах інтенсифікації процесу навчання іноземних і, зокрема, східних мов в Україні нагальною є потреба якісної підготовки кваліфікованих спеціалістів, зокрема, з арабської мови. Постає питання щодо розуміння джерел і загальнолінгвістичних закономірностей побудови структури побудови арабської мови, неоціненний внесок у формування якої вносить текстологічний аналіз трактату Ахмада Ібн Фариса, видатного філолога і правознавця 10 століття, що один з перших з'ясував і виклав основи арабського мовознавства в цілому і мав визначальне значення для процесу їх подальшого розвитку до моменту формування поняттєвого апарату сучасної арабської культури.

Знайомство з різними і відмінними від європейського підходами до наукового знання не лише має збагатити вітчизняну науку, але і в контексті процесів інформаційної глобалізації відіграє роль додаткового фактору перекодування й синкретизації загальноцивілізаційних цінностей в морально-етичному плані.

Предмет та об'єкт дослідження

Предметом дисертаційного дослідження обрано лінгвістичну концепцію видатного середньовічного арабо-мусульманського філолога, граматиста, юриста, факіха, поета і літератора Абу-л-Хусейна Ахмада Ібн Фариса (918-1005). Об'єкт дослідження - матеріал тексту його основного трактату з мовознавства "Фікг ал-луга ва сунан ал-араб фі каламіга" ("Закони та звичаї арабів у їх мовленні").

Актуальність теми.

Актуальність теми дослідження визначає нагальна потреба введення у науковий обіг значного за кількістю матеріалу, що його було накопичено на протязі багатьох століть у працях арабських лінгвістів, важливого не лише як факт історії світової лінгвістики, але і актуального з точки зору сучасного арабського і загального мовознавства, історії та теорії культури.

Необхідно зауважити, що концепції автора трактату, повз те, що вона лишалась співзвучною своїй епосі і випереджала її в деяких моментах, був властивий синкретичний підхід до згаданого матеріалу, що уможливило співставлення досліджуваного трактату з тенденціями інтегративних розв'язань проблем у сучасній західній лінгвістиці, розширення інтермовного контексту і розгляд вузькоспеціальних питань у якомога ширшому культурологічному й філософському ключі. Відтак, у контексті сучасної актуалізації зв'язків Сходу і Заходу, розвитку сходознавства в Україні вивчення творчості Ахмада Ібн Фариса набуває неабиякого значення.


Мета дослідження


Пропоноване дослідження вперше здійснює детальний текстологічний аналіз трактату Ібн Фариса на підставі співставлення ісламського фікгу і фікг ал-луга (мовознавча доктрина фікгу) і висуває тезу про типологічну спорідненість і єдність цих двох взаємопов'язаних систем.

Диссертаційне дослідження побудоване на детальному аналізі змісту основної праці Ахмада Ібн Фариса з метою з'ясування і пояснення поглядів вченого на наступні проблеми:

  • мова-норма, граматика, походження мовлення людини, місце арабської мови в культурі арабів, окремі питання граматичного опису;

  • науковий метод і взаємовідносини науки про мову з іншими науками і культурою в цілому;

  • мовні аспекти розв'язання питань релігійної доктрини.

Відтак, можна виділити наступні основні завдання дисертаційного дослідження:

  • нове прочитання класичного для арабського мовознавства трактату "Фікг ал-луга ва сунан ал-араб фі каламіга" в контексті сучасної науки про мову;

  • співставлення поглядів Ібн Фариса на пропоновані питання з сучасними йому теоріями;

  • виявлення об'єму самостійного внеску Ібн Фариса в арабське мовознавство і, зокрема, в методику науки;

  • виявлення і співставлення основ і методів, що їх застосовують у роботах з ісламського фікгу і в науці фікг ал-луга.


Метод дослідження


Дисертант розглядає матеріал джерела згідно комплексного методу текстологічного співставлення, властивого для класичної арабської традиції, і водночас використовує метод інтерпретації структури тексту, властивий для сучасної лінгвістики, що дозволяє визначити цінність ідей Ахмада Ібн Фариса в контексті світової науки і культури.

Пропонований метод зумовлює і наступну структуру роботи. В якості теоретичної основи застосовується текстологічне співставлення і здійснюється аналіз, що грунтується на термінологічному і методологічному апараті, що його було розроблено дослідженнями Ібн Джинні "ал-Хасаїс", в 3 ч., Ібн ан-Надима "Фігрист", аш-Шаукані "Іршад ал-фухул", ас-Саалібі "Фікг ал-луга ва сірр ал-арабійа", ал-Каттана "Мабахис фі улум ал-Кур'ан", Сібавайга "ал-Кітаб", в 2 ч., Ібн ал-Анбарі "Нузгат ал-алба", ас-Суйуті "ал-Музгир", в 2 ч., "Бугйат ал-вуат" в 2 ч., "ал-Іткан", в 2 ч. та ін.


Наукова новизна одержаних результатів


Не дивлячись на особливе місце, що його посідають праці Ібн Фариса в арабській науці, і