LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Лінгвістична концепція арабо-мусульманського філолога 10 століття Ахмада Ібн Фариса на матеріалі його трактату "Фікг ал-луга ва сунан ал-араб фі каламіга"

І.М.Фільштинського "Словесне мистецтво арабів в давнину і раннє середньовіччя", С.Майзеля "Шляхи розвитку кореневого фонду семітських мов", В.Е.Шагаля "Мовний аспект національних процесів у арабських країнах".

Встановлено, що здійснюване дослідження передбачає аналіз наукової концепції арабського дослідника теолога, філософа, мовознавця-граматиста, юриста, факіга, поета і літератора ал-Казвіні ар-Разі Абу ал-Хусейна Ахмада б. Фариса б. Закарія б. Мухаммада б. Хабіба, відомого як Ібн Фарис, в контексті багатовікової арабської граматичної традиції (АГТ), що справила вирішальний вплив на процес формування сучасної арабської літературної мови (АЛМ, рос. АЛЯ) і створила основу для усталених на даний момент в арабському світі норм и методів її опису і викладання, однак, парадоксально, лише останнім часом стала предметом уважного аналізу у світовому мовознавстві. АГТ становить природньо обумовлену зацікавленість для арабістів, оскільки жодна з граматик арабської мови, створених західними вченими, не може допоки бути порівняною з арабськими середньовічними і сучасними, що мають своїм витоком АГТ, аналогами за широтою охоплення мовного матеріалу. Не менш цікавим здається вивчення АГТ і для історії і методики світової науки в цілому. Успішне вивчення АГТ передбачає переінтерпретування або пояснення її змісту і концептуального апарату в зрозумілих для вітчизняного дослідника термінах західної науки. Основні проблеми адекватної інтерпретації змісту АГТ як в цілому, так і в її окремих деталях (наприклад, проблеми синтаксису чи морфології арабської мови) пов'язані ймовірно з тим, що АГТ виникла і сформувалась в умовах окремої, іншої, відмінної від європейської, культурної традиції, в якій наукове знання в цілому займало інше місце і виконувало цілком іншу функцію. Тому для адекватного прочитання арабського лінгвістичного тексту більшістю недостатньо залишатись в межах одного лише мовознавства, необхідно звернутись до широкого контексту всієї мусульманської культури.


Глава 1.Основи і методика мусульманського права (фікг ал-ісламі).

1.1. Виникнення і розвиток ісламського фікга, його теорії і методології (усул ал-фікг).

Перша глава дисертації визначає, щоз появою найперших прикладів ісламської письмової традиції, яким стала передусім найперша арабомовна книга і Писання мусульман - Коран, "матір книг" (умм ал-кітаб), першопочатковий ісламський комплекс доктрин, моральних і практичних постанов, акумульованих в сунні, і формуванням на цьому початковому етапі певних настанов, що згодом перетворили Коран в постійно популярну і найчастіше читану книгу, вчені пов'язують і появу системних принципів вчення про закон (шаріат), невіддільний від сунни (звичая, практики), Пророка і суспільства, що згодом отримав назву фікг (буквально: "знання закону").

Ключовими термінами роботи є терміни фікг (фікг ал-ісламі), усул ал-фікг і фікг ал-луга. Фікг як "ісламська доктрина про правила поведінки мусульман", або цілий комплекс соціальних норм, охоплює крім права в традиційному європейському розумінні також відносини віруючого з Богом, тобто правила культу і виконання релігійних обов'язків, а також і норми моралі.

  • Основні складники усул ал-фікг.

    Оскільки фікг являє собою цілу доктрину, що регулює практично всі діяльнісні аспекти, пов'язані з ісламом, його основним завданням від часу виникнення і розвитку було встановлення конкретно-ситуативних поведінкових нормативів і умов їх реалізації як правової доктрини.

    Необхідно звернути увагу на те, що в арабській науковій парадигмі поняття знання часто безпосередньо пов'язують з діяльнісними аспектами (про значення пари фікг і амал (знання й дія) в ісламі див. Роузентал8). Знання здобувають не просто заради знання, але для наступних обумовлених дій за наступною схемою: знання - істина - правильний вчинок. Саме поняття віри (іман) в ісламі в усіх варіантах його визначення містить обов'язковий компонент дії.

    Праці ісламських правознавців були переважно спрямовані на те, щоб охопити весь потенційний список значень перемінної фікг ал-ісламі і дати конкретні рекомендації по їх застосуванню починаючи від рівня побутових відносин до політики і міжнародного права.

  • Джерела ісламського законодавства.

    Фікг побудовано на постулаті, що Коран и сунна прямо чи імпліцитно містять у собі відповіді на будь - які питання, що їх факих (чи правознавець) має з них встановлювати і витлумачувати. Фікг, що виник на основі збирання хадисів (оповідей про висловлювання й діяння Пророка), являє собою доктрину, що була вибудована на інтерпретації текстів. Те, що вченими-факіхами було визначено три найголовніших джерела фікгу: наука калам, арабська мова, що несе в собі внутрішню структуру одкровень ісламу, і постанови, регламентовані системою шаріату, дозволило встановити у дослідженні систему логічних послідовностей побудови умовиведень усул ал-фікг (теорії і методики фікга): початкову постанову ал-агкам, її доведення ал-аділла, шляхи виводу умовиведення турук ал-істінбат, особа, що дістає це умовиведення ал-мустанбіт; виявлено найважливіші доказові джерела, що дозволяють виводити правомочні юридичні рішення, визначено ступінь їх доказової сили.

  • Діяльність муджтахида і система принципів іджтихаду.

    Частина з'ясовує регламент виведення рішень суб'єктом правової діяльності муджтахидом у вивченні і розв'язанні питань богословсько-правового комплексу ал-іджтіхад-"докладанні великих зусиль, намагань", що полягає у обранні, оцінці і визначенні співвіднесеності правових джерел, обранні і класифікації аргументів і методів, казуїстичному розгляді питань і розробці нових типів формул їх розв'язання, а у випадку неспівпадіння цих рішень з реальністю - пошуку компромісів.

    На час появи досліджень Ахмада Ібн Фариса ісламське правознавство вже досягло високого рівня розвитку,а поняття фікг вже міцно за ним усталилось; тому застосування терміну фікг щодо мовознавства визначає наявність концептуально-методологічного паралелізму між власне фікгом і фікг ал-луга в розумінні Ібн Фариса, з'ясування якого і складає предмет пропонованого дисертаційного дослідження.

    Частина 2. Основи і методика фікг ал-луга (основ арабського мовознавства).

    2.1. Теологічна і лінгвістична діяльність Ібн Фариса в контексті традиції фікг ал-луга.

    Друга частина дослідження відзачає, що, без сумніву, істотне зацікавлення в рамках дослідження АГТ становить аналіз первинних понять, що визначають саму науку про мову в арабській традиції. Подібні поняття пов'язані з тими першопочатковими настановами, на яких було вибудовано весь подальший процес розвитку науки на протязі численних століть до сучасності. Перегляд контекстів вживання цих термінів дає можливість визначити об'єм змісту, що його вкладено в поняття науки про мову в досліджуваній культурі за окремих історичних періодів, з'ясувати цільові настанови дослідників, їх ціннісні й методичні орієнтири, від яких в результаті мало залежати прийняття певного рішення стосовно навіть більш поодиноких проблем мовленевого опису.

    Вихідне питання пропонованої дисертації


  •