LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лінгвістична концепція арабо-мусульманського філолога 10 століття Ахмада Ібн Фариса на матеріалі його трактату "Фікг ал-луга ва сунан ал-араб фі каламіга"

що утворили три конкуруючі школи арабської граматики - Басрійську, Куфійську, Багдадську, - і основним результатом діяльності яких стало створення нормативної арабської граматики. Наш автор на період розквіту власної творчості цілком потрапляє до цього академічного філологічного континнуму і, разом з тим, співставляючи концепції шкіл і віддаючи належне кожній з них, зберігає незалежність авторських поглядів.

  • Характеристика наукового методу Ахмада Ібн Фариса на підставі аналізу його трактату "Ас-Сахібі".

    Науковому стилеві Ахмада Ібн Фариса на підставі текстологічного аналізу трактату "ас-Сахібі фі фікг ал-луга" властиві наступні риси:

  • співставляючи концепції куфійської і басрійської шкіл, Ібн Фарис надавав перевагу методиці першої з них;

  • він не наслідував фанатично жодного мазхабу як у фікгу, так і в лінгвістиці ;

  • науковий стиль Ібн Фариса відрізняється стислістю, точністю і доступністю для розуміння при витлумаченні досліджуваних питань;

    4) автор дослідження є укладачем нових термінів у галузі фікг ал-луга;

    5) для його наукового методу характерне широке застосування синонімів;

    6) авторові властивий аналітичний підхід у розгляді наукових проблем: сформульовано проблему, запропоновано її аналіз із врахуванням альтернативних, часто діаметрально протилежних, думок, після постанови питань автор віднаходить відповіді, супроводжувані доказами і висловлює власний погляд на розв'зання поставленого питання;

    7) Ібн Фарис не належить до прихильників і співчуваючих течії шуубійа, він весь час підкреслює високу значущість арабської мови, унікальність арабської цивілізації, заперечуючи при цьому вплив на неї світської філософської доктрини;

    8) відстоюючи "чистоту" арабської мови, автор виступає і проти іншомовних лексичних запозичень, проти спотворення мови Корану;

    9) саме Ібн Фарисові властиве використання хадисів ан-Набаві в сфері мовознавства;

    10) Ібн Фариса характеризує однозначність і точність у застосуванні і використанні понять і термінів;

  • його заслугою є новаторський підхід до проблем граматики, лексикографії, літературознавства.

    Відтак, встановлено, що метою написання досліджуваного трактату, так само як і пропонованого дисертаційного дослідження, став розвиток мовознавчої концепції на підставі взаємопов'язаності понять фікг ал-луга і фікг ал-ісламі, які перебувають між собою у відносинах корелятивної опозиції.

    Висновки дисертаційного дослідження створюють підстави для переконання, що досліджувана проблематика являє собою фрагмент розгалуженого семантичного поля, що охоплює цілий ряд культурно-релігійних концептів. Оскільки основу філології, як власне і фікг ал-луга, складає аналітичне вивчення тексту як пам'ятника літератури, мови і культури певного народу, філологія таким чином через посередництво мови є оберненою до культури певного народу, ставлячи проблеми походження мови - як виникла мова і у який спосіб, яким чином дійшла до нас, - і також значення слів і виразів, ідіом, вивчає мову у прозаїчних і поетичних текстах з точки зору граматики, засоби мовленевої виразності і стилістичні прийоми в межах риторики й поетики. Однак у арабській традиції філологічній інтерпретації й коментуванню тексту відповідають й інші області знання, що їх ніколи безпосередньо не розглядали як науки про мову,- ілм ат-тафсір, ілм ал-кіра'ат, ілм ал-хадис,- науки про витлумачення, читання Корану і хадисознавство - вивчення сунни як корпусу текстів висловлювань Пророка з питань релігійного культу, юридичної практики і повсякденного життя мусульманської спільноти, які дійшли переданими з найближчого оточення Пророка. Оскільки ці дисципліни і склали основу ісламської культури, існують підстави стверджувати, що ісламська наука є з самого початку філологічною.


    Висновки

    1.Філологічні погляди арабо-мусульманського дослідника теолога, філософа, мовознавця - граматиста, юриста, факіха, поета й літератора ал-Казвіні ар-Разі Абу ал-Хусейна Ахмада б. Фариса б. Закарія б. Мухаммада б. Хабіба, відомого як Ібн Фарис, розглядаються дослідженням в контексті багатовічної арабської граматичної традиції, що відіграла вирішальну роль у процесі формування сучасної арабської літературної мови і яку було покладено в основу прийнятих на даний момент в арабському світі норм і методів її опису і викладання.

    2. Фікг ал-луга, спираючись на мову божественого одкровіння, являє собою науку про правильне розуміння мови і разом з тим науку про "правильну" мову, завдяки чому арабське мовознавство цілком закономірно набуває щобільше прескриптивного характеру.

    3. Детальний текстологічний аналіз трактату Ібн Фариса на основі співставлення ісламського фікгу и фікг ал-луга дозволяє висунути тезу про типологичічну спорідненість і єдність цих двох взаємопов'язаних систем; спостержено певний ізоморфізм між мовою опису у правознавстві і мовознавстві.

    4.Спосіб формулювання автором власної концепції підготовлений розгалуженою лінгвістичною традицією трьох основних шкіл арабського мовознавства - куфійської, басрійської та багдадської - які, в свою чергу, мають витоком кількасотрічну історію розвитку арабської гуманістичної думки.

    5. Досліджувана проблематика являє собою фрагмент розгалуженого семантичного поля, що охоплює цілий ряд культурно-релігійних концептів. Оскільки в арабській традиції філологічній інтерпретації й коментарію тексту відповідають не лише означені, але й інші області знання, що їх ніколи не розглядали як науки про мову, а проте вони тим не менше складають основу ісламської культури, відтак, можна говорити про первинну філологічність ісламської науки.


    Основні положення дисертації викладено у наступних публікаціях:


    Хассунех М. Мусульманський фікг та його вплив на життя мусульман // Сходознавство.-1998.- №2.- Стр. 39-48.

    Хассунех М., Алмакаєва Г. Влияние арабских грамматических школ на методику Ахмада Ибн Фариса //Сходознавство.-1998.-№3-4.-С.85-97.

    Хассунех М., Богомолов О. Об истоках формирования категориального аппарата арабской грамматической традиции (контекстуальный анализ понятия fiqh al-lughah) //Сходознавство.-1998.-№3-4.-С.71-84.


    Хассунех М. М. Лингвистическая концепция арабо-мусульманского филолога 10 века Ахмада Ибн Фариса на материале его трактата "Фикх ал-луга ва сунан ал-араб фи каламиха".- Рукопись.

    Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.13 — Языки зарубежных народов Азии, Африки, аборигенов Америки и Австралии. - Институт востоковедения им. А. Крымского НАН Украины.- Киев, 1998.

    Диссертационная работа посвящена исследованию трактата "Фикх ал-луга ва сунан ал-араб фи каламиха" арабо-мусульманского филолога 10 столетия Ахмада Ибн Фариса и сопоставлению категориального аппарата исламского правоведения и арабского языкознания на основе концепции арабской грамматической традиции. Анализ произведения свидетельствует о типологическом изоморфизме языка описания в исламском и языковедческом фикхах. Способ формулирования автором собственной концепции


  •