LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Лінгвістична концепція арабо-мусульманського філолога 10 століття Ахмада Ібн Фариса на матеріалі його трактату "Фікг ал-луга ва сунан ал-араб фі каламіга"

основывается на достижениях многовековой истории арабского языкознания, представленного его основными школами - куфийской, басрийской и багдадской - и понимании основ арабо-мусульманской культуры как целостного комплекса. Фикг ал-луга, согласно этим концепциям, опираясь на язык божественного откровения, представляет собой науку о правильном понимании языка и вместе с тем науку о "правильном языке", вследствие чего арабское языкознание вполне закономерно приобретает все более прескриптивный характер. Исследуемая проблематика представляет собой фрагмент разветвленного семантического поля, который охватывает целый ряд культурно-религиозных концептов. Поскольку в арабской традиции филологической интерпретации и комментирования текста соответствуют не только данные, но и иные области знания, которые никогда не становились предметом исследования науки о языке, и тем не менее они составляют основу исламской культуры, можно предположить, что исламская наука изначально филологична. Поэтому диссертация может рассматриваться в качестве своего рода кросс-культурного введения в круг идей и методов традиционного арабского языкознания (арабской грамматической традиции) на основе погружения в глубинные исламские корни этой отрасли знания. Утверждения о взаимосвязи арабского языкознания и ислама звучат давно, однако до сих пор эта проблема еще не была подвергнута исчерпывающему научному анализу. Между тем, в отрыве от подобной глубинной культурологической перспективы невозможно по-настоящему разобраться в проблематике и методах средневекового и наследующего его современного национального арабского языкознания.

Ключевые слова: арабская грамматическая традиция, фикх (фикх ал-ислами, мусульманский фикх), усул ал-фикх (основы и методика фикха), фикх ал-луга (языкознание), илм ал-луга (лингвистика), сунан ал-араб (обычаи арабов), ас-сама' (восприятие на слух), иджма'(единодушное мнение), кийас(суждение по аналогии).

Хассунех М.М. Лінгвістична концепція арабо-мусульманського філолога 10 століття Ахмада Ібн Фариса на матеріалі його трактату "Фікг ал-луга ва сунан ал-араб фі каламіга".- Рукопис (російською мовою).

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.13 — Мови зарубіжних народів Азії і Африки, аборигенів Америки та Австралії. - Інститут сходознавства ім. А. Кримського НАН України.- Київ, 1998.

Дисертаційну роботу присвячено дослідженню трактату "Фікг ал-луга ва сунан ал-араб фі каламіга" арабо-мусульманського філолога 10 століття Ахмада Ібн Фариса і співставленню категоріального апарату ісламського правознавства і арабського мовознавства на підставі концепції арабської граматичної традиції. Аналіз твору свідчить про типологичічний ізоморфізм мови опису в ісламському і мовознавчому фікхах. Спосіб формулювання автором власної концепції підготовлений досягненнями вікової історії арабського мовознавства, представленого його основними школами, і розумінні основ арабо-мусульманської культури як цілісного комплексу.

Дисертацію може бути розглянуто як свого роду крос-культурний вступ до певного кола ідей і методів традиційного арабського мовознавства (арабської граматичної традиції) завдяки зверненню до глибинних ісламських коренів цієї галузі знання. Віддавна побутують твердження щодо взаємозв'язку арабського мовознавства й ісламу, проте насьогодні заналізована в дослідженні проблема вичерпного наукового аналізу іще не дістала. Разом з тим, справжнє розуміння проблематики і методів середньовічного і сучасного національного арабського мовознавства, що наслідує класичну традицію, у відриві від подібної глибинної культурологічної перспективи не є можливим.

Ключові слова: арабська граматична традиція, фікг (фікг ал-ісламі, мусульманський фікг), усул ал-фікг (основи і методика фікгу), фікг ал-луга (мовознавство), ілм ал-луга (лінгвістика),сунан ал-араб (звичаї арабів), ас-сама' (сприйняття на слух), іджма'(одностайна думка), кийас(судження за аналогією).

Hassuneh М. М. The linguistic concept of 10th century Arab Moslem philologist Ahmad Ibn Faris based on the material of his treatise "Fiqh al-lughah wa sunan al-arab fi kalamiha".- Manuscript (in Russian).

A thesis presented for Candidate of Philology degree under the Specialization 10.02.13 — "Languages of foreign countries of Asia, Africa, aborigines of America and Australia". - А. Kryms'ky Institute of Oriental Studies of the National Academy of Sciences of Ukraine.- Kiev, 1998.

The Candidate thesis comprises a study of a treatise by the 10th century Arab Moslem philologist Ahmad Ibn Faris known under the title "Fiqh al-lughah wa sunan al-arab fi kalamiha" based on a collation of categorial apparatus of the Moslem law (fiqh) and classical Arabic gramarian tradition. The analysis of the treatise proves a typological isomorphism in the language of description as applied in Islamic law and traditional Arabic grammar (i.e. in two fiqh's - al-fiqh al-islami and fiqh al-lughah). The research method applied by the author is rooted deep in the long history of Arab linguistic tradition as represented by its main schools as well as on the foundations of Arab and Islamic culture.

The thesis is meant as a cross-cultural introduction to the key ideas and methods of traditional Arabic grammar through going down deeper to the Islamic roots of this branch of knowledge. The idea is not really new for the European scholars, however, it has hardly been yet sufficiently demonstrated. The author has managed to prove that a large portion, if not all the ideas, methods and terms used by traditional Arab grammarians have an Islamic prospective. Without such cultural prospective one will hardly be able to really understand a large number of issues let alone the methods of language discription, as applied by the ancient Arab grammarians, that continue to be extensively used by modern Arab scholars.

Keywords: Arabic grammarian tradition, fiqh (al-fiqh al-islami, Islamic fiqh), usul al-fiqh (foundations or methodology of fiqh ), fiqh al-lughah (linguistics), ilm al-lughah (linguistics), sunan al-arab (customs of Arabs), as-sama' (oral tradition), ijma' (unanimous opinion), qiyas (judgment by analogy) .


  • 1Сибавайхі М. Ал-Кітаб. - Бейрут, 3-вид. 1410 р.Х. (1990).

    2 Ібн Фарис Ахмад. Фікг ал-луга, або ас-Сахібі фі фікг ал-луга ва сунан ал-араб фі каламіга.- Бейрут -Париж, 1963.

    33.Fleisch H. Introduction a l'etude des langues semitiques.- Paris, 1947.

    4 Крымский А. Классический арабский язык.-Спб.,1905.

    5 Халидов А.Б. Арабские рукописи.-М.,1985.

    6 Blashere R. Reflexions sur le developpement de la lexicographie arabe// ROMM.-1973.-3.- 13-14.-P.125-129.

    77. Brokelman K. Geschichte des Arabische Literatur. (GAL). - Berlin, 1898-1902.

    8 Роузентал Ф. Торжество знания.- М., 1978.


  •