LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лінгвістична синергетика ідіолекту Євгена Маланюка



НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ МОВОЗНАВСТВА ім. О. О. ПОТЕБНІ









СЕМЕНЕЦЬ Олена Олександрівна





УДК 811.161.2





ЛІНГВІСТИЧНА СИНЕРГЕТИКА ІДІОЛЕКТУ ЄВГЕНА МАЛАНЮКА









Спеціальність 10.02.01 – українська мова







АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора філологічних наук





















Київ – 2005

Дисертацією є рукопис.


Робота виконана на кафедрі української мови Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка, Міністерство освіти і науки України.



Науковий консультант – доктор філологічних наук, професор МАНАКІН Володимир Миколайович, Запорізький національний університет, декан факультету журналістики, завідувач кафедри видавничої справи та літературного редагування.




Офіційні опоненти: академік АПН України, доктор філологічних наук, професор МАЦЬКО Любов Іванівна, Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, завідувач кафедри стилістики української мови;


доктор філологічних наук СТАВИЦЬКА Леся Олексіївна, Інститут української мови НАН України, завідувач відділу соціолінгвістики;


доктор філологічних наук, професор СЛУХАЙ Наталія Віталіївна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри російської мови.




Провідна установа – Донецький національний університет, кафедра української мови, Міністерство освіти і науки України, м. Донецьк.






Захист відбудеться 26 жовтня 2005 року о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.172.01 Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України за адресою: 01001, м. Київ-1, вул. Грушевського, 4.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні (01001, м. Київ-1, вул. Грушевського, 4).


Автореферат розіслано " 25 " вересня 2005 року.








Учений секретар

спеціалізованої вченої ради

доктор філологічних наук, професор Н. Г. Озерова


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Українське мовознавство досягло значних успіхів у вивченні художнього тексту як особливого мовно-естетичного утворення. Традиції української школи лінгвостилістичного аналізу тексту, започатковані в працях О. О. Потебні, І. Я. Франка, Л. А. Булаховського, розвивали І. К. Білодід, В. М. Русанівський, М. М. Пилинський, Г. М. Колесник, Л. О. Пустовіт, І. І. Ковалик, Л. І. Мацько, М. Я. Плющ, С. Я. Єрмоленко, Н. М. Сологуб, Л. О. Ставицька, Н. В. Слухай (Молотаєва), А. К. Мойсієнко, Ю. С. Лазебник і багато інших дослідників. Працями українських мовознавців сформовано уявлення про художній текст як складно організовану багаторівневу структуру, яка має специфічні закони побудови й функціонування. І кожне нове досягнення веде за собою ставлення нових проблем і визначення перспективних шляхів їх розв'язання.

На сучасному етапі особливої актуальності набула потреба інтегрованого розгляду художнього тексту як відкритої нелінійної динамічної системи, яка, підлягаючи дії універсальних закономірностей організації когнітивних систем, виявляє при цьому специфіку механізмів самоорганізації. Необхідністю аналізу внутрішніх та зовнішніх системотворчих чинників поетичного тексту, доцільністю вивчення поетичної мови в аспекті детермінації з погляду авторської ментальності, у зв'язку з іншими типами дискурсу в межах цілісного ідіолекту письменника, а також потребою розкриття механізмів самоорганізації й наростання складності у вираженні мовно-естетичного змісту зумовлена актуальність теми дисертаційного дослідження.

Пропонована робота виконана в руслі нового напряму досліджень вітчизняної та світової науки – лінгвосинергетики як прикладної галузі застосування ідей синергетики, теорії складних нелінійних систем. Новий напрям скерований на вироблення трансдисциплінарної методології для пояснення взаємозалежності макро- та мікрорівнів в організації складної системи: не тільки визначуваності компонентів та їхніх функцій з погляду цілого, а й виникнення певних макроскопічних явищ унаслідок нелінійної взаємодії елементів мікрорівня організації системи.

Синергетичний підхід знаходить перспективну сферу застосування у філології, наприклад, у літературознавчому та мовознавчому аналізі художніх творів певних жанрів (праці К. Дуба, Л. Піхтовнікової). Досліджується синергетична сутність процесів історичного розвитку мови (Н. Кузьміна), когнітивних і прагматичних аспектів мовної діяльності (О. Тарасова). На базі синергетичного підходу Н. Бардіною ґрунтовно розроблений метод енергеально-конфігуративного моделювання спонтанної усномовної поведінки людини. Потреба вивчення синергетичної природи мовних процесів у царині поетичної творчості, розбудови синергетичної концепції цілісного письменницького ідіолекту визначає актуальність дисертаційного дослідження.

Основу дослідження становить одна з фундаментальних категорій філософської логіки – модальність, яка пов'язана з найважливішими аспектами буття та їх відтворенням у людській свідомості й мові. Ця категорія ґрунтується на універсальних закономірностях логіки, що організують раціональну свідомість, на яку нашаровуються також феномени чуттєвої сфери – оцінні та емоційно-експресивні компоненти смислу. Модальності людського мислення й почування виступають об'єднавчим чинником мовної діяльності людини. Специфікою реалізації алетичної, епістемічної, аксіологічної, деонтичної, емотивної та інших модальностей визначаються стильові пріоритети творчості письменника. Так, у соціально ангажованій літературі, яку репрезентує поезія Євгена Маланюка, особливу вагу має деонтична модальність і логічна семантика моральної норми. Синергетика модальностей поєднує в межах цілісної дослідної моделі вивчення зовнішніх та внутрішніх чинників системотворення поетичного тексту.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям дисертаційного дослідження пов'язаний з науковою проблемою, яка розробляється на кафедрі української мови Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка, – "Актуальні проблеми лексики і граматики української мови" (№ 0204V000690). Тему дисертації затверджено на засіданні бюро Наукової ради Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України "Закономірності розвитку мов і практика мовної діяльності" (протокол № 2 від 26.IV.2001 р.).

Метою дисертаційної роботи є вироблення новітньої методологічної бази дослідження поетичного тексту як складної відкритої нерівноважної системи у зв'язку із