LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Лінгвістична синергетика ідіолекту Євгена Маланюка

нескінченне змістове збагачення поетичного тексту з плином часу пов'язує зі сферою інтенсіоналів. Базовий процес інтенсіоналізації в поетичному тексті полягає в акцентуванні інтенсіональної сфери внаслідок актуалізації зв'язку імені з інтенсіоналом, форми вираження мовного знака – із сигніфікатом, а вже через нього – з референтом. Носіями інформації в складній нерівноважній системі поетичного дискурсу виступають не лише її компоненти, а й актуалізовані зв'язки – як між компонентами, так і всередині їхньої структури, між різними аспектами мовного знака.

Поетичний текст має специфічне структурування: над функціонально необхідними зв'язками одиниць національної мови надбудовуються зв'язки другого порядку, які не є функціонально необхідними в широких межах природної мови, але значно підвищують рівень організації й структурної складності системи, максимально реалізують можливості національної мови. Зв'язкам другого порядку належить провідна роль у формуванні інтегральної структурно-концептуальної складності поетичного тексту.

8. "Розтяжка інтенції" як енергетичний чинник, який виводить мовно-естетичну систему зі стану рівноваги, зумовлює динамічно-цілісне сприймання форми й змісту поетичного вислову, а також відношень цілого та його частини – завершеного мистецького твору і лексеми символічного змісту, яка на основі фрактально-польового принципу організації здатна виступати носієм інформації про цілісний поетичний твір.

Частина і ціле в художньому творі наділені здатністю взаємовпливу і взаємної модифікації. Змістова організація лексеми-символу формується в процесі згортання, стиснення змістової структури цілого висловлення й моделювання найсуттєвіших зв'язків між його компонентами. А зміст цілого тексту, у свою чергу, може бути інтерпретований як результат актуалізації й розгортання ієрархічної смислової перспективи мистецького символу.

Інформативність просторово-часової конфігурації фрактально-польових структур полягає в тому, що ядерна частина структури є осердям ретроспективної пам'яті, а в периферійних зонах закладені потенції майбутнього розвитку системи. Взаємозв'язки центру і периферії зумовлюють процес безупинного й нескінченного становлення в смисловій перспективі мистецького символу. Доцентровий рух у динамічній внутрішній топології феноменів ментальної сфери та символічної семантики лексем свідчить про негентропійні процеси вияскравлення індивідуально-стильової специфіки авторського письма.

9. Феномен мовної пам'яті, локалізованої в конотативній сфері лексичної і граматичної семантики, експлікує нерозривну єдність людини та її мови, антропоцентричну й етноцентричну природу мовних явищ. Зі збільшенням еволюційної передісторії – філогенетичного минулого, яке зберігається в структурах пам'яті компонентів художнього цілого, – зростає функціональна складність когнітивних мистецьких систем. Різні види мовної пам'яті (внутрішньої та зовнішньої, ретроспективної та проспективної) пов'язані між собою відношеннями діалектичних взаємозв'язків і взаємоперетворень.

Актуалізація зв'язків другого порядку в складній нелінійній системі поетичного тексту сприяє відновленню структур етномовної пам'яті, закодованої в лінгвальних одиницях. Відродження структур пам'яті національної мови формує історичну глибину індивідуального стилю письменника.


СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ


  • Синергетика поетичного слова. – Кіровоград: Імекс ЛТД, 2004. – 338 с. (рецензія: С. О. Швачко // Вісник СумДУ. – Серія: Філологія. – № 5 (77). – Суми, 2005).

  • Поетика акмеїзму і мовно-образна парадигматика творчості М. Гумільова і Є. Маланюка // Наукові записки. – Вип. 59. – Серія: Філологічні науки (мовознавство). – Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2005. – С. 162 – 172.

  • Культурологічна пам'ять мовних одиниць: синергетичний аспект // Вісник Львівського університету. – Серія філологічна. – Вип. 34. – Ч. ІІ. – Львів, 2004. – С. 403 – 409.

  • Логічна організація конвенційного та поетичного тексту // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. – Серія: Мовознавство. – № 1 (11). – Тернопіль, 2004. – С. 55 – 60.

  • Феноменологічна модель поетичного тексту в аспекті модальної логіки // Мова і культура (Науковий щорічний журнал). – Вип. 6. – Т. І: Філософія мови і культури. – К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2003. – С. 254 – 262.

  • Іконічна природа експресивних поетичних знаків // Наукові записки. – Вип. 48. – Серія: Філологічні науки (мовознавство). – Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В. Винниченка, 2003. – С. 155 – 166.

  • Синергетика модальностей у поетичній творчості // Філософські науки: Зб. наук. пр. (за матеріалами Всеукраїнської наук. конф. "Філософські проблеми синергетики: постнекласична трансформація наукового знання"). – Суми: СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2003. – С. 112 – 120.

  • Семиотическая специфика поэтического текста // Текст. Речь. Коммуникация: Сб. науч. тр. / Сев.-Осет. гос. ун-т. – Вып. 2. – Владикавказ: Изд-во СОГУ, 2003. – С. 115 – 126.

  • Поетична логіка поразки й перемоги в романі Ліни Костенко "Берестечко" // Дивослово. – 2002. – № 11. – С. 9 – 14.

  • Парадигматика лексем музичної семантики в поетичних ідіолектах М. Гумільова і Є. Маланюка // Наукові записки. – Вип. 44. – Серія: Філологічні науки (мовознавство). – Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В. Винниченка, 2002. – С. 84 – 89.

    11. Структуры памяти элементов системы поэтического идиолекта (А. Ахматова – Т. Шевченко – Е. Маланюк) // Идиолект: Сб. науч. тр. – Вып. 3. – Курск: Изд во Курск. гос. пед. ун-та, 2002. – С. 10 – 21.

  • Концепти лексем доля й воля в ідіолекті Євгена Маланюка // Наукова спадщина професора С. В. Семчинського і сучасна філологія: Зб. наук. пр.: У 2 ч. – К.: Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет", 2001. – Ч. 2. – С. 357 – 364.

  • Ідіостиль і поетичний жанр: динаміка взаємодії // Наукові записки. – Вип. 35. – Серія: Філологічні науки (мовознавство). – Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В. Винниченка, 2001. – С. 19 – 31.

  • Картина світу письменника як чинник формування ідіостилю // Вісник Черкаського університету. – Вип. 24. – Серія: Філологічні науки. – Черкаси: РВВ ЧДУ ім. Б. Хмельницького, 2001. – С. 15 – 20.

  • Концептуальная картина мира в творчестве писателя // Актуальные проблемы исследования языка и речи: Материалы Междунар. науч. конф.: В 2 ч. – Минск: БГПУ им. М. Танка, 2001. – Ч. І. – С. 114 – 115.

  • Функціонально-семантичні особливості дериваційної парадигми з коренем пруг-/пруж- у поетичному ідіолекті Є. Маланюка // Наукові записки. – Вип. 31. – Серія: Філологічні науки (мовознавство). – Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В. Винниченка, 2001. – С. 105 – 111.

  • Лексеми-символи у сфері діалогу систем поетичних ідіолектів (М. Хвильовий – Є. Маланюк) // Проблеми зіставної семантики: Зб. наук. статей. – Вип. 5. – К.: КДЛУ, 2001. – С. 333 – 336.

  • Волюнтативна семантика безособових, ґенітивних та номінативних речень у поетичному тексті // Наукові записки Вінницького держ. пед. ун-ту ім. Михайла Коцюбинського. – Серія: Філологія. – Вип. 3. – Вінниця: ВДПУ, 2001. – С. 193 – 196.

  • Естетична концепція Є. Маланюка


  •