LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Лінгвістична ситуація двомовності і контактно обумовлене явище інтерференції

112
Дорофеев Ю.В.
ПРОБЛЕМА СООТНЕСЕННОСТИ ЯЗЫКОВЫХ СРЕДСТВ В ХУДОЖЕСТВЕННОМ ТЕКСТЕ
(на материале стихотворения В.Высоцкого «В дорогу живо…»)


к факту объективной действительности. Во-

вторых, эта соотнесенность проявляется, прежде
Источники и литература
всего, в содержании выделенных нами единиц, а

не в их формальном сходстве, которое в данном
1. А.А. Брудный. Психологическая герменевтика.
случае будет недостаточным показателем. В-
– М.: Изд-во “Лабиринт”, 1998. – 336 с.
третьих, выявление соотносящихся языковых
2. Гальперин И.Р. Текст как объект лингвистиче-
средств позволяет обоснованно говорить о кон-
ского исследования. – М.: Наука, 1981. – 140
цептуальной информации, содержащейся в тексте.
с.
Таким образом, решение проблемы соотне-
3. Лотман Ю. М. Структура художественного
сенности языковых средств в художественном тек-
текста. – М.: Искусство, 1970. – 364 с.
сте (создание типологии, установление иерархии,
4. Лукин В.А. Художественный текст: Основы
позволяющей обоснованно говорить о роли языко-
лингвистической теории и элементы анализа. –
вых единиц в конкретном тексте) позволит значи-
М.: Издательство «Ось-89», 1999. – 192 с.
тельно усовершенствовать существующие методи-
5. Рудяков Н.А. Основы анализа художественно-
ки анализа и интерпретации текста, а также даст
го текста. – К.: Наукова думка, 1989. – 152 с.
возможность «доказательно рассуждать о качестве
6. Рудяков Н.А. Поэтика, стилистика художест-
литературного произведения» [Рудяков, с.6] и от-
венного произведения. – Симферополь: Тав-
ветить на вопрос о том, какая интерпретация и по-
рия, 1993. – 146 с.
чему может быть лучше или хуже другой.

Козаченко А.М.
ЛІНГВІСТИЧНА СИТУАЦІЯ ДВОМОВНОСТІ І КОНТАКТНО ОБУМОВЛЕНЕ
ЯВИЩЕ ІНТЕРФЕРЕНЦІЇ

Об’єктом лінгвістичних досліджень інтерфе-
Серед проблем, які потребують остаточного
ренції є міжмовні і внутрішньомовні опозиції, які
з'ясування, можна назвати і проблему терміноло-
виступають як причини порушення мовної норми.
гічну. Подаючи як класичні, так і менш поширені
Таке розуміння явища інтерференції завжди
у відповідній теорії визначення різноманітних си-
сприймалось у руслі теорії мовних контактів.
туацій мовних контактів, ми прагнули сформувати
Предметом нашого дослідження є встановлення
найбільш об’єктивне уявлення про сутність ситуа-
теоретичних основ вивчення явища інтерференції,
ції двомовності. Це допомогло нам у подальшому
що передбачає здійснення аналізу праць з порів-
дослідженні явищ інтерференції, які являють со-
няльної лінгвістики та формулювання визначень
бою реальність під час контактування двох мов.
різноманітних ситуацій двомовності, особливості
Лінгвістичною основою дослідження явища
яких суттєво впливають на прояви інтерференції в
інтерференції є теорія мовних контактів. У відпо-
мовленні.
відній теорії існує багата традиція вивчення про-
Питання взаємодії живих мов стали об’єктом
блеми взаємодії мов. Спочатку термін взаємодія
уваги вчених наприкінці ХІХ століття. На початку
мов виник у контактології як синонім поняття
ХХ століття в лінгвістиці з’явився термін “змішу-
змішування мов. Останнє, як пише Б. Гавранек,
вання мов”(І.О. Бодуен де Куртене, Г. Шухард,
означає “певні ситуації і шляхи розвитку, але в пе-
Л.В. Щерба, Б.Гавранек). Важливе значення для
ршу чергу їх результат, а саме спільні мовні риси
подальшого дослідження взаємного впливу мов
(мовна інтерференція )”[4, с. 95]. Поєднання у те-
мала монографія У. Вайнрайха “Мовні контакти”,
рміні “змішування мов” ситуації контакту, шляхів,
яка вийшла у 1953 році. З’явились праці, які тор-
які ведуть від нього до виникнення спільних рис, а
каються у тій чи іншій мірі питання позитивного
також результату взаємодії мов (у тому числі ін-
переносу та інтерференції в умовах формування
терференції) характерне для раннього етапу розви-
штучного білінгвізму (Р.Ю. Барсук, Є.М. Вереща-
тку теорії мовних контактів.
гін, І.М. Горелов, А.Л. Карлін, А.Є. Карлінський,
Сучасний стан розвитку контактології хара-
І.І. Кітросська, В.Ю. Розенцвейг, С.С. Сорокіна,
ктеризується наявністю термінологічного розме-
Л.М. Уман, В.Чепукенас та ін.). Цим же пробле-
жування зазначених понять, що, однак, не перери-
мам присвячено багато праць закордонних лінгвіс-
ває зв’язку між двомовністю та інтерференцією.
тів (У. Вайнрайх, З. Голомб, Р. Ладо, Г. Пауль, Е.
Зростання останнім часом уваги лінгвістів до яви-
Хауген, Г. Шухард, Ю. Юхаш).
ща інтерференції й активний розвиток контактоло-
Метою статті є аналіз лінгвістичної ситуації
гії пов’язується із розширенням мовних контактів.
двомовності і контактно обумовлене явище інтер-
Конкретним виходом досліджень у цій галузі, що
ференції.
має практичне значення, є теоретична розробка
Для реалізації цієї мети потрібно віконати слі-
методів найбільш успішного досягнення двомов-
дуючі завдання:
ності. Досягнення такої мети можливе за умови
- показати, що ситуація штучного білінгвізма є
проведення опису різноманітних ситуацій білінгві-
найбільш благоприятною для проявлення ін-
зму, а саме моделювання взаємного пристосування
терференції;
контактних мов у процесі мовленнєвої комуніка-
- доказати, що лінгвістичною основою дослі-
ції, що ускладнюється інтерференцією. Неоднора-
дження явища інтерференції є теорія мовних
зово підкреслюючи важливість дослідження “нега-
контактів.
тивного мовного матеріалу”, поява якого спричи-
Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ
113

нена дією інтерференції, Л.В. Щерба, зокрема,
іншої, зазнають в останній різного роду асиміля-
вказував на необмежені можливості цього пласту
цій… При інтерференції змін зазнає система, що
мовлення для розуміння глибинних властивостей
здійснює запозичення, в ній з’являються нові оди-
мови.
ниці, розвиваються нові типи відносин між струк-
Лінгвістичний аспект дослідження інтерфере-
турними елементами”[1, с.89–90].
нції вимагає розрізнення її у мові і мовленні. Від-
Розмежування запозичення та інтерференції
повідно до цього прийнято виділяти дві форми ін-
відбулось і на термінологічному рівні. Водночас у
терференції: мовленнєву та мовну.
дослідженнях, присвячених проблематиці мовних
У мовленні інтерференція проявляється у ви-
контактів, можна зустрітися з випадками викорис-
словлюваннях білінгва і є результатом взаємодії
тання терміна “інтерференція” не лише у його без-
рідної та іноземної мов. У мові ми стикаємось із
посередньому значенні, а й для позначення інших
випадками інтерференції, які внаслідок багатора-
наслідків взаємодії мов, у тому числі й запозичен-
зового повторення стали нормою і закріпились у
ня. С.В. Семчинський пояснює це тим, що “мово-
вживанні.
знавці вже призвичаїлись до терміна інтерферен-
Кожна мовна інновація не стає одразу надбан-
ція, позначаючи ним і мовні явища, а не лише ті,
ням усієї системи мови в цілому. Згаданий процес
що спостерігаються в індивідуальному мовлен-
закріплення починається з імпульсу і характеризу-
ні”[7, с.78].
ється поступовістю розширення нововведення. У
Відмінність інтерференції від інших наслідків
мовленні окремих білінгвів кожне порушення мо-
взаємодії мов може пояснюватись шляхом вияв-
вної норми, виникаючи спонтанно, швидко забува-
лення особливостей певних типів двомовності, що
ється. Коли ж створюються умови для повторення
визначається у теорії мовних контактів як причина
аналогічної мовленнєвої ситуації, інтерференція
виникнення інтерференції. З огляду на причини та
виникає знову. І лише внаслідок частого повто-
умови розповсюдження прийнято розрізняти чис-
рення в мовленні білінгвів деякі з цих