LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лінгвістична ситуація двомовності і контактно обумовлене явище інтерференції

явищ втра-
тий та змішаний, комбінований і співвіднесений,
чають ознаку помилки і починають передаватись
природний і штучний типи двомовності. Специфі-
іншим членам колективу (і не лише двомовним).
чність ситуації двомовності в умовах вивчення
Як вважає У.Вайнрайх, за цих умов двомовність
іноземної мови можна з’ясувати, виявивши різни-
практично втрачає свій вплив на процес закріп-
цю між природними та штучними її типами.
лення інтерференції в мові. Важливим для цього
Природна двомовність, на думку Е.М. Вере-
процесу є також ступінь розповсюдженості двомо-
щагіна, характеризується відсутністю “ цілеспря-
вності та систематичність (регулярність) здійсню-
мованого впливу на становлення мовленнєвого
ваного контакту між мовами. Ю.О. Жлуктенко за-
вміння”[2, с. 44]. Е.М. Верещагін вказує також на
значає з цього приводу: “Стан…більш-менш масо-
існування ситуації синтезованої двомовності. Він
вої двомовності(білінгвізму) особливо сприяє вза-
вважає, що синтезоване мовленнєве вміння може
ємодії мов, оскільки в таких умовах контакт між
виникати лише у випадках, коли природні та шту-
обома системами є безпосереднім і систематич-
чні (навчальні) умови поєднуються. Специфічни-
ним, не епізодичним, а постійним” [5, с.10].
ми ознаками цих типів двомовності, на думку вче-
Існує тенденція до термінологічного розмежу-
ного, слід вважати навчальну активність людини в
вання наслідків взаємодії мов на мовленнєвому та
процесі опанування мови та проведення зовніш-
мовному рівнях. Більше того, існують погляди, в
ньої корекції з боку вчителя або учасників навча-
яких говориться про недопустимість поєднання
льного процесу.
таких наслідків в межах єдиної класифікації.
Різницю між природною та штучною ситуаці-
Визначаючи наявність мовної та мовленнєвої
ями двомовності слід шукати в особливостях по-
інтерференції як “оказіональних запозичень”, У.
ведінки людини, яка вивчає іноземну мову. Особ-
Вайнрайх визнає її як мовленнєве явище, а інтег-
ливість природної двомовності полягає у набли-
рацією називає колишні відхилення від норми мо-
женості процесу її формування до умов вивчення
ви, що перестали бути такими. Диференційова-
рідної мови. Крім того, вважає Е.М.Верещагін,
ність підходу до інтерференції поглиблюється у
стимулом під час становлення природної двомов-
Е.Хаугена [8]. Дихотомію він замінює трихотомі-
ності постає потреба в комунікації. Своєю чергою,
єю. На його думку, слід виділяти три групи змін,
під час формування штучного її типу, навчання
що відбуваються під час контактування мов: пере-
проводиться “ із залученням раціональних та мне-
ключення, інтерференцію і інтеграцію. Він вважає,
мотехнічних прийомів, що відрізняється від на-
що мовний контакт слід уявляти як безперервний
вчання у природних умовах”[2, с.46].
процес, на одному початку якого знаходиться пе-
Ю.О. Жлуктенко вважає, що природна ситуа-
реключення кодів, а в кінці – повна їх інтеграція.
ція двомовності виникає в умовах безпосереднього
Відповідно маємо три стадії цього процесу, лише
спілкування носіїв різних мов [5]. Штучна ситуа-
середня з яких є власне інтерференцією.
ція охарактеризована ним як така, що існує у спе-
Згідно з точкою зору, яка вважається у сучас-
ціально створених умовах шкільного навчання
ній лінгвістиці загальновизнаною, інтерференцію
іноземної мови.
слід відмежувати від мовних змін, які відбувають-
Ю.О. Жлуктенко, як і Е.М. Верещагін, вказує
ся під час запозичення, оскільки встановлено, що
на невідокремленість обох систем контактних
ці явища не просто відрізняються одне від одного,
міжмовних зв’язків. Більше того, на його думку,
а є абсолютно протилежними. Різницю між ними
штучна ситуація двомовності іноді передує приро-
Л.І.Бараннікова пояснює, характеризуючи особли-
дній, що також може їх об’єднувати. Говорячи про
вості трансформації елементів контактних мов у
розбіжність штучної та природної двомовності,
процесі інтерференції та запозичення: “При запо-
Ю.О. Жлуктенко, услід за Е.М. Верещагіним,
зиченні елементи однієї системи, проникаючи до
критерієм її виділення обирає “спрямованість ко-
114
Козаченко А.М.
ЛІНГВІСТИЧНА СИТУАЦІЯ ДВОМОВНОСТІ І КОНТАКТНО ОБУМОВЛЕНЕ
ЯВИЩЕ ІНТЕРФЕРЕНЦІЇ

мунікативних ситуацій”. Він зазначає, що природ-
дуктивного білінгвізму до зазначеного слід додати
на двомовність реалізується в діяльності, яка
вміння і навички артикулювання звуків іноземної
спрямована на отримання інформації, а штучна та-
мови. За умов репродуктивного білінгвізму необ-
ких завдань не вирішує. Ю.О. Жлуктенко вказує
хідно вміти вимовляти звуки мови, що вивчається,
на розбіжності у механізмах навчання та корекції в
а також співвідносити їх з відповідними графема-
ситуаціях штучної та природної двомовності. Він
ми. Під продуктивним білінгвізмом розуміємо
зазначає, що природна двомовність проявляється
вміння білінгва виконувати ще більшу кількість
стихійно, а штучна виникає у внаслідок спеціаль-
мовленнєвих дій, тобто такий ступінь володіння
ного методичного втручання, з використанням різ-
мовою, коли людина вміє не лише слухати, читати,
номанітних допоміжних засобів.
відтворювати почуте або прочитане, а й створюва-
Особливість встановлених Ю.О. Жлуктенком
ти висловлювання іноземною мовою. Досягнення
розбіжностей між ситуаціями природної та штуч-
продуктивного білінгвізму є кінцевою метою про-
ної двомовності полягає, зокрема, у різному харак-
цесу навчання іноземної мови.
тері проявів лояльного ставлення до порушень мо-
Згідно із сучасними лінгвістичними вченнями
вної норми в обох її типах. Він вважає, що за умов
продуктивний білінгвізм може бути координатив-
природної форми контакту значна увага, як прави-
ним і субординативним.
ло, не приділяється суворому дотриманню прави-
Координативний білінгвізм – це продуктивний
льності форм вираження, а різні відхилення від
білінгвізм, що забезпечує породження правильно-
мовної норми сприймаються спокійно, оскільки
го мовлення, “коли різні мови використовуються
вони переважно не заважають взаємному розумін-
двомовцем у двох різних ситуаціях і між ними
ню комунікантів. Штучна ж форма, навпаки, пе-
встановлюються певні відповідності”[7,с.55]. На
редбачає здійснення контролю за збереженням чи-
відміну від координативного білінгвізму, суборди-
стоти і правильності мовлення. Важливою є також
нативний виникає, якщо “знання двомовцем обох
вказівка Ю.О. Жлуктенка на те, що в умовах при-
мовних систем неоднакові і коли суспільні момен-
родної двомовності мовленнєва практика людини
ти сприяють переважному використанню однієї
є більш інтенсивною, порівняно із ситуацією шту-
мови за рахунок іншої, при цьому білінгвізм і ін-
чної двомовності, а тому в цьому випадку рідна
терференційні явища мають лише один напря-
мова більш відчутно впливає на норми іноземної.
мок”[7, с.5]. Координативна двомовність є менш
Викладені вище моменти можна вважати кла-
важливою для теорії мовних контактів, оскільки
сичними у дослідженні проблеми класифікації ти-
мовлення білінгва у цьому випадку нічим не відрі-
пів двомовності. Представниками сучасної лінгвіс-
зняється від мовлення монолінгвів. У випадку суб-
тики розвинено ідеї, викладені в дослідженнях
ординативного білінгвізму порушення мовної но-
Е.М. Верещагіна та Ю.О. Жлуктенка.
рми найбільш характерні для вторинної мовної си-
Г.Л. Гринюк, досліджуючи індивідуальний бі-
стеми, а тому для теорії мовних контактів у якості
лінгвізм як “феномен, який виявляє себе насампе-
об’єкту дослідження найбільший інтерес стано-
ред там, де існують мовні меншості” [3, с.66], зве-
вить переважно субординативна двомовність, яка
ртається до поняття природна