LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Лінгвістична ситуація двомовності і контактно обумовлене явище інтерференції

двомовність, яке
ускладнюється інтерференцією.
використовується для того, “щоб розрізнити дво-
Дослідження особливостей лінгвістичної си-
мовність, набуту в мовному середовищі та у про-
туації двомовності і контактно обумовленого яви-
цесі засвоєння іноземних мов” [3, с.66].
ща інтерференції дозволяє зробити такі висновки:
З.Г. Муратова вказує на те, що природна дво-
1. Лінгвістичною основою дослідження явища ін-
мовність може виникати внаслідок досить трива-
терференції є теорія мовних контактів. Мовні
лого контактування носіїв двох мов у процесі їх
контакти постійно розширюються, наслідком
спільної діяльності, за відсутності цілеспрямова-
чого є розповсюдження двомовності. Ситуація
ного впливу на процес формування мовленнєвого
двомовності супроводжується контактно обу-
вміння. Штучна двомовність, на її думку, навпаки,
мовленим явищем інтерференції.
утворюється внаслідок активного і належним чи-
2. Відхилення від норм контактних мов проявля-
ном підготовленого впливу на формування даного
ється на двох рівнях: мовленнєвому (виявля-
вміння, за умови віддалення від основної маси но-
ється у висловлюваннях білінгва і визначається
сіїв іноземної мови [6].
як інтерференція); мовному (внаслідок частого
Слід зауважити, що З.Г. Муратова встановлює
повторення в мовленні втрачає ознаку помил-
різницю між природною і штучною двомовністю
ковості і починає передаватись як мовна нор-
за ознаками контактності/неконтактності. Вона
ма).
підкреслює також важливість використання для
3. Реалізація відхилень від норм у межах двох рі-
формування штучної двомовності деяких засобів,
внів може відбуватись у ситуаціях природного
які імітують умови оволодіння мовою в режимі
(здатність до спілкування двома мовами завдя-
природної двомовності.
ки постійному контакту з носіями іноземної
Для характеристики етапів досягнення мов-
мови) та штучного (здатність володіти інозем-
леннєвих умінь і навичок двомовним комунікан-
ною мовою в умовах проживання за межами
том важливо встановити особливості трьох типів
розповсюдження цієї мови) типів білінгвізму.
білінгвізму: рецептивного, репродуктивного і про-

дуктивного. Під рецептивним білінгвізмом розумі-
Література
ємо таке володіння іноземною мовою, коли у білі-

нгва сформовано лише вміння і навички сприй-
1. Баранникова Л.И. Сущность интерференции и
мання тексту цією мовою. Для досягнення репро-
специфика ее проявления // Проблемы двуязы-
Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ
115

чия и многоязычия / Под ред. П.А.Азимова. –
5. Жлуктенко
Ю.А.
Українсько-англійські
М.: Наука, 1972. – С. 88–98.
міжмовні відносини. Українська мова в США і
2. Верещагин Е.М. Психологическая и методиче-
Канаді. – К.: КДУ, 1964. – 168 с.
ская характеристика двуязычия (билингвизма).
6. Муратова З.Г. Понятие билингвизма и некото-
– М.: МГУ, 1969. – 160 с.
рые вопросы обучения иностранному языку //
3. Гринюк Г.А., Середа Н.А., Спіцин Є.С. З
Лингво-дидактические исследования. – М.:
досвіду білінгвального навчання іноземних
МГУ, 1987. – С.166 –175.
мов у країнах Європи // Іноземні мови. – 1998.
7. Семчинський С.В. Семантична інтерференція
– № 1. – С. 66–70.
мов. – К.: Вища школа, 1974. – 256 с.
4. Гавранек Б. К проблематике смешения языков
8. Хауген Э. Языковой контакт // Новое в лин-
// Новое в лингвистике. – М., 1972. – Вып. 6. –
гвистике. – М., 1972. – Вып.6. – С.61.
С. 94–111.

Меметов И.А.
СРАВНИТЕЛЬНАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА ОТДЕЛЬНЫХ ГЛАСНЫХ ФОНЕМ
ТУРЕЦКОГО И КРЫМСКОТАТАРСКОГО ЯЗЫКОВ

Цель
статьи

дать
сравнительную
языках может употребляться во всех позициях и
характеристику
отдельных
гласных
фонем
гармонирует обычно с гласными звуками заднего
турецкого и крымскотатарского языков.
ряда: а) в анлауте – тур. a “голодный”, aa
Задача ислледования – сравнить фонемы а, е,
“дерево”, ak “белый”; крым. тат. ач, агъач, акъ “в тех
о, U, .
же значениях”; б) в инлауте – тур. tarak “расческа”,
При работе над статьей автор использовал труды
“гребенка”, balk “рыба”, ba “голова”; крым. тат.
В.В.Радлова, Г. Ярринга, Б. Мункачи, Л. Адама, В.
къашкъыр “волк”, чанъ “звонок”; в) в ауслауте – тур.
Томсена, К. Фоя и др.
baba “отец”, boha “узел”, “сверток”; крым. тат.
Фонема а
къаргъа “ворона”, арпа “ячмень”, сыра “ряд”.
В турецком и крымскотатарском языках фонема
В турецком и крымскотатарском языках фонема
а – гласный заднего ряда, нижнего подъема,
а в словах, как правило, находится в постпозиции к
нелабиализованный. При артикуляции фонемы а
фонеме о, например, тур. koba “пещера”, doa
язык оттянут назад, в результате чего уменьшается
“природа”, “натура”, dolamak “ходить”, “бродить”;
глоточный резонатор, кончик языка находится ниже
крым. тат. къолчакъ “рукавица”, сопа “палка”,
и дальше от нижних резцов, задняя часть спинки
бозмакъ “ломать”, “разрушать”.
языка поднята по направлению к мягкому нёбу. В
Переход заднерядного а в гласный переднего
сравнении с соответствующим русским звуком этот
ряда е отмечен в слове ешиль “зеленый”; тур. yeil “в
звук является более задним.
том же значении” ( Фонема а в турецком и крымскотатарском
был в центре внимания тюркологов, и в настоящее
языках по своим дифференциальным признакам
время существует несколько дополняющих друг
коррелятивно противопоставляется гласным e, o, .
друга объяснений его причин. В.В.Радлов сравнивает
По признаку ряда она противопоставляется фонеме е:
замену заднерядных гласных переднерядными с
тур. at “лошадь” – et “мясо”, var “есть” – ver “дай”;
немецким умлаутом и рассматривает ее как результат
крым. тат. ат “лошадь” – эт “мясо”, бар “есть” – бер
воздействия вокализма непервых слогов на вокализм
“дай”. По признаку раствора рта фонема а в
начальной части слова[1] .
сравниваемых языках противопоставляется фонеме :
Аналогичное объяснение данному явлению в
тур. ka “бровь” – k “зима”, tak “нацепи”,
современных
уйгурских
наречиях
Воcточного
“прикрепи”, “надень” – tk “воткни”, “вбей”, “вонзи”;
Туркестана дает Г.Ярринг, указывающий, что все
крым. тат. къаш “бровь” – къыш “зима”, такъ
случаи палатализации или сужения в них широких
“надень”, “повесь”, “прицепи” – тыкъ “воткни”,
гласных обусловлены наличием в смежных, или,
“вонзи”. По признаку огубленности фонеме а
точнее последующих, слогах гласного ы (и)[2]. В
противопоставляются фонемы о, u : тур. al “возьми”,
односложных словах, как полагает Б. Мункачи,
“бери” – ol “будь”, “стань”, kal “останься” – kul
палатализация а вызвана влиянием анлаутного й, ср.
“раб”, “невольник”; крым. тат. ал “возьми”, “бери” –
в уйгурских наречиях йл “грива” (<йал), йш
ол “будь”, “стань”, къал “останься” – къол “рука” –
“возраст” (<йаш), йт “чужой” (<йат)[3]. Такое же
къул “раб”, “невольник”.
мнение было высказано Л. Адамом по вопросу о
В турецком и крымскотатарском языках фонема
палатализации а и у в койбальском языке[4].
а устойчива, в отличие от русского а, редко
Совершенно очевидно, что приведенные
подвергается
позиционным
изменениям
и
объяснения являются вполне обоснованными.
качественно не различается в ударном и безударном
Решающим фактором “смягчения” гласных почти
положении: тур. aksak “хромой”, aa “дерево”;
во всех случаях оказывается фонетическое
крым. тат. тата “сестра”, агъа “брат”.
окру