LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Лінгвістична спадщина П.О.Бузука в сучасному контексті

наукових досягнень П. О. Бузука в галузі мовознавства. У сучасній науці спостерігається підвищення інтересу як до проблем походження та розвитку мови, східнослов'янського глотогенезу та ін., так і до ідей учених, які працювали в цій галузі в першій половині ХХ ст. Важливою є також необхідність об'єктивної оцінки поглядів лінгвіста, що передбачає визначення ролі тверджень П. О. Бузука для мовознавства 20-х–30-х рр. ХХ ст., а також з'ясування значущості результатів наукової діяльності цього лінгвіста для філологічної науки ХХ – початку ХХІ ст.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Напрям дослідження пов'язаний з фундаментальною науковою роботою кафедри загального та російського мовознавства і теорії та історії літератури Слов'янського державного педагогічного університету "Методологічні аспекти історіографії українського і російського порівняльно-історичного мовознавства", затвердженою Міністерством освіти і науки України і зареєстрованою в Українському інституті науково-технічної і економічної інформації за номером 0106U081359. Науковий керівник теми – доктор філологічних наук, професор В. А. Глущенко, професор кафедри загального та російського мовознавства і теорії та історії літератури Слов'янського державного педагогічного університету. Тема дисертаційного дослідження затверджена на засіданні бюро Наукової ради "Закономірності розвитку мов і практика мовної діяльності" Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні Національної Академії наук України (протокол № 4 від 30 жовтня 2003 р.).

Мета роботи полягає у виявленні внеску П. О. Бузука в методологію та методику лінгвогенетичного дослідження, зокрема в методику моделювання історії мови, у принципи її періодизації, у дослідження фонетичних і морфологічних процесів, що відбулися в історії слов'янських (насамперед східнослов'янських) мов.

Досягнення цієї мети передбачає розв'язання таких завдань:

  • Проаналізувати твердження П. О. Бузука щодо методології дослідження мовної історії, враховуючи еволюцію поглядів ученого.

  • Простежити відбиття методологічних поглядів мовознавця на матеріалі конкретних лінгвогенетичних досліджень.

  • Визначити особливості інтерпретації історії фонетичних і морфологічних явищ у лінгвістичній концепції П. О. Бузука.

  • Дослідити відповідне коло питань на тлі досягнень українського, білоруського та російського мовознавства 20-х–30-х рр. ХХ ст.

  • Виявити, які твердження вченого зберегли значимість для мовознавства ХХ–ХХІ ст.

    Об'єктом дослідження є розглянута в лінгвоісторіографічному плані сукупність наукових текстів. Це праці з історичної фонетики та морфології слов'янських, насамперед східнослов'янських, мов і студії, присвячені проблемі слов'янського глотогенезу: монографії, лекційні університетські курси, статті, рецензії, авторами яких є П. О. Бузук та інші українські, російські й білоруські мовознавці кінця ХІХ – 20-х–30-х рр. ХХ ст., а також лінгвісти інших країн.

    Предметом дослідження є система поглядів П. О. Бузука на методологічні питання моделювання історії слов'янських мов, на проблему слов'янського глотогенезу, на історію явищ фонетики і морфології східнослов'янських мов.

    Метод дослідження. Методологія дослідження ґрунтується на принципі історизму. Лінгвістична концепція П. О. Бузука оцінюється з погляду її значущості для сучасного вченому мовознавства; встановлюється, що нового вніс П. О. Бузук у науку порівняно з досягненнями його попередників та сучасників, що з лінгвістичних поглядів вченого було відкинуте, а що прийняте наукою, які твердження лінгвіста зберегли свою актуальність для сучасного мовознавства. Отже, для досягнення сформульованої мети дослідження доцільним вважається застосування актуалістичного методу, сутність якого полягає у використанні сучасних знань для вивчення минулого і передбачення майбутнього. Особливого значення метод актуалізму набуває у дослідженнях з лінгвістичної історіографії.

    Наукова новизнаодержаних результатів полягає в тому, що вперше в спеціальному дослідженні проводиться всебічний аналіз лінгвістичних поглядів П. О. Бузука. Це зумовило необхідність здійснити: 1) виклад поглядів П. О. Бузука на історію мови (на матеріалі слов'янських мов); 2) аналіз методологічних проблем у трактуванні лінгвіста; 3) розкриття історії фонетичних і морфологічних явищ у студіях П. О. Бузука. Новизна роботи виявляється й у тому, що в ній розглянуто значну кількість лінгвістичних праць учених кінця ХІХ – 20-х– 30-х рр. ХХ ст. (у тому числі й маловідомих). Оцінка досягнень П. О. Бузука проводиться з урахуванням еволюції поглядів мовознавця на певні аспекти проблем, що розглядаються. Дослідження мовознавчої діяльності П. О. Бузука надасть змогу заповнити важливі сторінки в історії лінгвістики.

    Практичне значення одержаних результатів. Матеріали дисертації сприятимуть розв'язанню проблем лінгвістичної історіографії, створенню об'єктивної картини розвитку мовознавства. Доцільним вважається застосування матеріалів дисертації у викладанні історико-лінгвістичних дисциплін на філологічних факультетах вищих навчальних закладів. Досліджуваний матеріал може бути включений до курсів "Загальне мовознавство", "Вступ до мовознавства", "Українська діалектологія", "Білоруська діалектологія", а також до спецкурсів "Сучасні аспекти лінгвістики", "Лінгвокраїнознавство". Матеріали дисертації доцільно використовувати й на факультативних заняттях з української мови в загальноосвітніх школах з поглибленим вивченням державної мови, у культурно-просвітницькій роботі.

    Особистий внесок здобувача. Усі результати дослідження одержані дисертантом самостійно. У спільній з К. А. Тищенко статті "Проблема хронологізації мовних явищ в українській компаративістиці кінця ХІХ – 30-х рр. ХХ ст." здобувачеві належить виклад позиції П. О. Бузука, а також таких російських і українських компаративістів, як О. О. Шахматов, П. Г. Житецький, Б. М. Ляпунов, К. Т. Німчинов, І. С. Свєнціцькій.


    Апробація результатів дисертації. Написання розділів дисертаційного дослідження та роботи в цілому підсумовувалося обговоренням результатів на засіданнях кафедри загального та російського мовознавства і теорії та історії літератури Слов'янського державного педагогічного університету, а також на щорічних наукових конференціях цього ВНЗ (2003–2005), у тому числі на ІІ загальноуніверситетській науковій конференції молодих учених (2005). За темою дослідження прочитані доповіді на ІІ міжнародній науковій конференції "Лексико-грамматические инновации в современных славянских языках" (Дніпропетровськ, 2005), на І Міжнародній науково-практичній конференції "Загальні питання філології" (Дніпродзержинськ, 2004), на ІІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції "Слов'яни: історія, мова, культура" (Дніпродзержинськ, 2005), на Міжнародній науковій конференції "Східнослов'янська філологія: від Нестора до сьогодення" (Горлівка, 2006), на VII Міжнародній науковій конференції "Беларуска-руска-польскае супастаўляльнае мовазнаўства, літературазнаўства, культуралогія" (Вітебськ, 2006).

    Обсяг і структура роботи. Загальний обсяг роботи – 212 сторінок, текстова частина викладена на 185 сторінках. Структура роботи визначена її метою і


  •