LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лінгвістична термінологія турецької мови

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА







ПІДВОЙНИЙ ВОЛОДИМИР МИКОЛАЙОВИЧ





УДК 811.51:81'373





ЛІНГВІСТИЧНА ТЕРМІНОЛОГІЯ

ТУРЕЦЬКОЇ МОВИ






Спеціальність 10.02.13 – мови народів Азії, Африки,

аборигенних народів Америки та Австралії













автореферат

Дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук









Київ-2001


Дисертацією є рукопис.



Роботу виконано на кафедрі тюркології Київського

національного університету імені Тараса Шевченка.



Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор

Халимоненко Григорій Іванович, Київський національний

університет імені Тараса Шевченка,

завідувач кафедри тюркології.



Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор

Емірова Аділе Мемедівна, Таврійський національний

університет імені В.І. Вернадського,

професор кафедри російської мови.



Кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник

Хамрай Олексій Олександрович, Інститут сходознавства

ім. А. Кримського НАН України, завідувач

відділу видань та інформації.



Провідна установа: Київський державний лінгвістичний

університет, кафедри фонетики

та граматики слов'янських мов.



Захист відбудеться "29" травня 2001 року о 14 годині

на засідання спеціалізованої вченої ради Д 26.001.33 Київського

національного університету імені Тараса Шевченка (Київ,

бульвар Тараса Шевченка, 14, ауд. 63).


З дисертацією можна ознайомитися в Науковій бібліотеці

імені М. Максимовича Київського національного

університету імені Тараса Шевченка

(Київ, вул. Володимирська, 58, к. 10).






Автореферат розісланий "28" квітня 2001р.




Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат філологічних наук, доцент Ю.Л.Мосенкіс.


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА

Проблема лінгвістичної термінології (ЛТ) ставилася в центр мовознавчих досліджень, спрямованих на вивчення терміносистем у туркменській (Б.Амансариєв), киргизькій (В.Закірова), казахській (Ж.Молдажаров), азербайджанській (М.Ісмаїлова) мовах. Незважаючи на те, що статус терміна та терміносистеми досі не отримав однозначної інтерпретації як в українському, так і зарубіжному мовознавстві, він розглядається як одиниця лексичного рівня мови, що має значення; як член термінологічної системи, що відбиває наукове поняття і лише в межах цієї терміносистеми отримує певні лексико-семантичні характеристики; як мовна форма, що складається з аспектів лексису та логосу. Концептуальна методика системного опису термінів розроблена в лінгвістиці достатньо повно.

У турецькому мовознавстві вивчення ЛТ обмежувалося лексикографічним описом термінів (З.Кокмаз, Б.Вардар, Н.Коч), системний аналіз турецьких лінгвістичних термінів як у внутрішньо-лінгвістичному, так і в соціолінгвістичному аспектах не проводився.

Керуючись методологічним принципом цілісного лінгвістичного опису терміно-системи, що визначає аспекти дослідження термінів на лексичному та словотворчому мовних рівнях, вважаємо за необхідне розглянути проблеми ЛТ турецької мови як у рамках синхронії, так і в діахронії.

Теоретичного та практичного обґрунтування вимагають зокрема такі проблеми:

а) визначення лінгвогенетичних зв'язків ЛТ турецької мови;

б) встановлення дериваційної мотивації лінгвістичних термінів турецької мови;

в) теоретичне обґрунтування терміна як наукового поняття у проекції на ЛТ турецької мови;

г) принципи перекладу турецьких лінгвістичних термінів українською мовою.

Актуальність теми дослідження зумовлена зазначеною проблематикою та сучасним станом розвитку турецької ЛТ.

Об'єктом дослідження є турецька ЛТ, яка розглядається з боку її формування, словотвору, лексико-семантичних характеристик.

Звязок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано в межах держбюджетної наукової теми Дослідження актуальних проблем східної філології, що розробляється відділенням сходознавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка (керівник теми – доктор філологічних наук, професор Г.І.Халимоненко, протокол № 6 від 28.02.1999 р.).

Основною метою дослідження є опис та аналіз лінгвістичних термінів турецької мови з погляду їх структури, семантики та лексикографічної фіксації.

Мета роботи зумовила вирішення таких завдань:

1) дослідження лінгвогенетичних звязків мовознавчих термінів турецької мови;

2) встановлення лексико-семантичної характеристики турецьких лінгвістичних термінів;

3) проведення аналізу словотвірної структури лінгвістичних термінів турецької мови;

4) дослідження термінознавчої ситуації в Туреччині в діахронічному та в синхронічному аспектах;

6) визначення принципів укладання перекладного турецько-українського словника лінгвістичної термінології;

Джерелом дослідження послужили праці провідних турецьких мовознавців (H.Adıgzel, T.Banguoğlu, A.Dilar, H.Ediskun, M.Hengirmen, L.Karahan), а також словники лінгвістичних термінів турецької мови (E.Grsoy-Naskali, M.Hegirmen, N.Ko, Z.Korkmaz, B.Vardar).

Загальний обсяг опрацьованого матеріалу становить 1700 турецьких лінгвістичних термінів.

У дослідженні були використані методи та прийоми, які є найбільш доцільними для опису та аналізу ЛТ турецької мови та забезпечують розуміння термінотворення як живого мовно-мовленнєвого процесу, зафіксованого в науковому тексті й одночасно включеного в лексико-семантичну систему мови. Це передусім: 1) описовий метод із прийомами спостереження та класифікації мовних явищ за принципом неповної індукції; 2) компонентний із прийомом зіставлення, порівняння словникових дефініцій, систематизації лексико-семантичних відношень у галузі ЛТ турецької мови; 3) таксономічний із прийомом графічного представлення системних звязків між термінами (якщо це можливо).

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше в українському мовознавстві проведено системний опис турецької ЛТ; досліджено проблему становлення терміносистеми мовознавства та термінологічних дискусій у Туреччині; пропонується історичний огляд формування ЛТ турецької мови; проведено лексико-семантичну класифікацію турецьких лінгвістичних термінів; характеризуються основні принципи укладання Турецько-українського словника лінгвістичної