LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лінгвістичний аналіз сучасного політичного дискурсу США (90-ті роки XX століття)

для сприйняття інформації. Одиниці з негативною оціночністю використовуються для того, щоб погасити соціальну напругу, для критики опонентів, створення образу ворога. З пропагандистською метою у сучасному американському політичному дискурсі використовуються й евфемізми. У демократичному суспільстві маніпуляція масовою свідомістю приймає більш витончені та удосконалені форми. Політики, як правило, використовують прийоми пропаганди з метою зображення у позитивному контексті власної діяльності та обмовляння своїх суперників. Одним з прикладів цього явища є прізвиськофілія. Мова у політичній комунікації виступає як засіб впливу на когнітивну систему реципієнта, засіб нав'язування поглядів. Сучасна пропаганда, переважно, спрямована на підтримку одних політичних партій, їх лідерів та проти інших партій, проти неприйнятних ідеологій та створення образу ворога. Результатом існування та використання пропаганди у США є поява і широке застосування політичних термінів з яскраво вираженим негативним оціночним значенням.

На американську політику, ідеологію працювала і водночас експлуатувалася нею система цінностей США, частково втілена у концепті Американської мрії (American Dream), яка представлена у мові одиниями freedom, equality before law, equality of opportunity, fairness, achievement, patriotism, democracy, American exceptionalism (a belief in the special moral status and mission of America), caring beyond the self, religion, luck. У певні історичні періоди американські президенти або кандидати на цю посаду, обирали одну або декілька цінностей, перетворюючи їх або створюючи на основі цих цінностей політичні слогани. Найбільш ціннісноорієнтованим вважали дискурс Президента Рональда Рейгана. Під час президентських кампаній він звертався до понять, що позначають загальнолюдські цінності (family, work, neighborhood, peace, freedom), а також суто американські цінності (self-esteem, patriotism, self-realization, religiosity), зробивши актуальним концепт Амери-канської мрії.

Дискурс Президента Білла Клінтона орієнтується на моральні та традиційні сімейні цінності, втілені у поняттях family, health, safety, security, education. Перемогу Білла Клінтона у президентських виборах 1996 року багато у чому пов'язують із розробкою стратегії цінностей (що свого часу допомогло стати президентом Рональду Рейгану). Не можна заперечувати той факт, що суперник Білла Клінтона Боб Доул також звертався до цінностей у своїй кампанії, але недоліком його стратегії цінностей було те, що вона будувалася на анти- поняттях: "it was anti-gay, anti-sex, anti-single mothers, anti-abortion, anti-everything-but-the nuclear family". На відміну від такої стратегії негативних цінностей, демократи запропонували стратегію позитивних цінностей, яка була сприйнята виборцями набагато краще, ніж стратегія республіканців. Президент Клінтон нагадав, що однією з найдавніших та найголовніших американських цінностей, проголошеною у Конституції, є рівні можливості для усіх громадян (equal opportunity), але в наш час це поняття має інше значення, ніж 220 років тому: "First and foremost, we must press on to make opportunity available for all of our people. Equal opportunity is our central value, but the very meaning of that has fundamentally changed. For example, in the 19th century, opportunity meant access to a land grant. In the 21st century, it will mean access to a Pell Grant, to a community college, to a trade school, to a university". Це свідчить про те, що в системі цінностей відбулися зміни: "старі" цінності набули нового значення. Порівнюючи можливості перших американців та сучасних громадян США, Президент Клінтон акцентує увагу на тому величезному прогресі, якого досягло людство й, зокрема, Сполучені Штати: "We have made enormous progress." Говорячи про велику роль освіти (education) у житті людей, яка також належить до системи цінностей, Білл Клінтон зазначає, що американська система вищої освіти є найкращою у світі: "We know, for example, that America has the finest system of higher education in the world, and people come from all over the world to be a part of it". Крім найкращої системи освіти, Сполучені Штати "кращі" за решту країн і в інших сферах: "And in the cutting age industries of the future - computers, biotech, aerospace - America leads the world. But America also leads the world again, for the first time since the 1970s, in automobile production and sales... The United States is now the world's number one exporter again... We are the most productive economy in the world." Таким чином, Президент Клінтон акцентує увагу на ще одній важливій американській цінності, що втілена у номінацію leadership. Усвідомлення особливого статусу Сполучених Штатів, очевидно, повинно сприяти зростанню патріотизму та гордості громадян за свою країну: "America is, and must always be, a place where individual dreams can come true, where people who work hard succeed, where people of different points of view and different heritages can not only live together but prosper; a place where, by respecting our differences and working together to meet our responsibilities, we earn the gold medals of freedom and opportunity". Президент зазначає, що багато людей прибули до країни у пошуках золота, проте справжнім "золотом" є рівні можливості для усіх громадян: "The real "gold" that paved our streets was the golden opportunity for people from any background to be able, through hard work and ingenuity, to make a fresh start in life".

Президент Клінтон приділяє увагу такому важливому ціннісному поняттю як work, використовуючи яскраву метафору "Workers are heart and soul of our nation". Ще одним з центральних ціннісних понять дискурсу Президента Клінтона є поняття peace. Лексема peace з'являється у його виступах в оточенні лексичних одиниць, які надають певної динаміки цьому, на перший погляд, стабільному поняттю (the peace process; the path to a lasting peace; a just, lasting, and comprehensive peace; the path of peace, etc). В інших випадках Президент Клінтон вживає поряд з лексемою peace акціональні дієслова: "...the United States will do whatever we can to support the peace process... and to minimize the risk of peace"; "...they (the leaders( have agreed to restore the peace..."; "I invited them here... to seek to curb the terrible violence and death... to help both parties return to the hard work of building peace through negotiations".

Президент Клінтон також звертається до понять trust та understanding, що є важливими компонентами системи політичнх цінностей: "I believe the calm, constructive, face-to-face meetings Prime Minister Netanyahu and Chairman Arafat have had here will help to build the trust between them..."; "But I beleive there is a higher level of understanding and a higher level of trust than existed before these talks began".

Ще одним важливим ціннісним поняттям, до якого звертається Президент Клінтон у своїх виступах, є religion. Білл Клінтон говорить про те, що Америка стала притулком для усіх людей, що не мали можливості сповідати обрану релігію у себе на батьківщині: "Throughout our history, men and women have come to America to escape religious persecution elsewhere and secure religious freedom here; ...people coming together across the lines of faith and political conviction and race to protect the religious liberties