LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лінгвістичні аспекти термінологічної багатозначності

Т.Я. Волкова. Лінгвістичні аспекти термінологічної багатозначності

УДК 81'373.612:811.11

Т.Я. Волкова,

кандидат філологічних наук, доцент

(Донецький національний університет)

ЛІНГВІСТИЧНІ аспекти термінологічної багатозначності

Традиційно багатозначність термінів розглядається як негативне явище в термінології. Однак багатозначність термінів англійського літературознавства, з погляду авторки, є природною властивістю цих термінів, що може проявлятися у вигляді семантичної варіативності й у вигляді полісемії і зумовлена характером англійського літературознавства як царини філології.

У сучасному термінознавстві можна виділити три точки зору на багатозначність терміна:

1) Р.А. Будагов, Д.С. Лотте вважають полісемію термінів негативним явищем, багатозначні слова варто усувати з термінології [1; 2];

2) полісемія має місце і виправдана в термінології, тому що термін – це насамперед слово, і йому природно притаманна багатозначність (В.П. Даніленко [3] та ін.);

3) А.И. Моісєєв, О.С. Прозоров, Л.Л. Кутіна визнають багатозначні слова в термінології. Однозначність терміна – лише тенденція й ідеал [4; 5; 6].

М.А. Шуригін [7], В.І. Прач [8], А.Г. Матюшенко [9], І.І. Міхіна [10], Ю.В. Палієвская [11], В.І. Сіфоров [12], П.В. Джандоєва [13] і ін. відзначають поширеність полісемії в термінологіях філологічної й інших гуманітарних і технічних наук. Серед них особливо відзначається багатозначність термінології літературознавства.

Цікаво відзначити, що вживання самого терміна "полісемія" може бути прикладом багатозначності терміна. Так, Ф. Рігз у роботі, присвяченій термінологіям гуманітарних наук, позначає цим терміном явище семантичної номінації, а терміни семантичного утворення, з його погляду, - це 'неологізми': "На жаль, безліч значень слів, що придбали особливе значення в суспільних науках" - тобто стали термінами цих наук – "обумовлено не тільки науковими дослідженнями, проведеними в цих галузях, але і роботами журналістів, політиків та інших авторів, що пишуть загальнолітературною мовою та часто запозичають слова технічних стилів у загальнолітературну мову. Тим самим ці слова одержують нові значення, часто неясно описані і постачені емоційними, нерідко пейоративними, конотаціями.."[14:198] (переклад наш – Т.В.). Примітно, що причину полісемії Ф. Рігз вбачає в прагматичній установці термінологій соціальних наук. Думка про релевантність прагматичного аспекту у термінології філософії висловлює В.В.Турчин: ''Становлення термінології філософії немислиме без науки прагматики, де термін виступає специфічним інструментом-ідентифікатором науково-соціальної пам'яті людства" [15].

На нашу думку, описана ситуація найбільш яскраво виявляється в літературознавчих терміносистемах, коли не тільки 'технічні' слова, у даному випадку літературознавчі терміни, проникають у загальнолітературну мову, але і загальновживані слова стають природною приналежністю 'технічної' мови, тобто термінології, оскільки досліджуваний предмет – художня література – у відомому змісті і є загальнолітературною мовою.

Метою роботи є виявлення особливостей багатозначності термінів англійського літературознавства і тенденцій її розвитку, а також встановлення факторів, що її зумовлюють у цій терміносистемі.

Відповідно до цієї мети були поставлені такі задачі:

  • вивчення семантичної структури термінів англійського літературознавства в різних англомовних літературознавчих словниках;

  • розкриття прагматичних особливостей англійського літературознавчого терміна в контексті еволюційного розвитку літературознавчих шкіл, поглядів і тенденцій.

    Матеріалом дослідження слугували 1155 монолексемних термінів англійського літературознавства. Англо-американські літературознавчі словники, опубліковані в 70-80-90 роки минулого сторіччя, використовувалися як джерело матеріалу.

    Як показує вивчення семантичної структури термінів англійського літературознавства в спеціальних словниках, багатозначність цієї термінології може виявлятися двояко, тобто у вигляді семантичної варіативності й у вигляді полісемії. Ілюстрацією семантичної варіативності термінів англійського літературознавства є трактування терміна allegory(алегорія) у визначеннях різних словників. 3 одного боку, це 'a story or visual image with a second distinct meaning partially hidden behind its literal or visible meaning' [16] 'оповідання або візуальне зображення з іншим чітким значенням, яке є частково схованим за буквальним або візуальним значенням - тобто ця термінологічна одиниця (ТО) є терміном, що позначає одну з літературних форм. З іншого боку, це 'а description of one thing under the guise of another suggestively similar...' [17] 'опис однієї речі під прикриттям другої', що означає, що мова йде вже не про літературну форму, а про процес. З третього боку, це "a form of narration that functions as a trope, lying somewhere between personification and metaphor..."[18]. "Форма оповіді, що функціонує як троп і знаходиться десь між уособленням і метафорою...". У подібних випадках має місце реалізація різних ЛСВ терміна, зафіксованих у різних термінологічних словниках, при цьому кожний з цих варіантів має право на існування, оскільки позначає більш тонкі понятійні відтінки, що відбивають процес розвитку самої науки - літературознавства.

    Таким чином, під семантичною варіативністю ми розуміємо різне тлумачення значення тих самих термінів авторами різних літературознавчих словників.

    З іншого боку, англійський літературознавчий термін може бути багатозначним у межах одного лексикографічного джерела. Такий прояв багатозначності в даній роботі вважається полісемією. Наприклад, ТО elegy (елегія) - це "an elaborately formal lyric poem lamenting the death of a friend or public figure, or reflecting seriously on a solemn subject..." [16] "ліричний вірш точно регламентованої форми, в якому оплакується смерть друга або громадського діяча або який містить серйозні міркування на якусь урочисту тему"'. Як випливає з цього визначення, elegy-,це літературна форма, що має визначений, установлений законами


  •