LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Лінгвістичні мініатюри як засіб удосконалення мовної компетенції учнів 5 - 7 класів

опублікованих у співавторстві, здобувачем розроблено практичні завдання для учнів з розділів "Дієприкметник", "Прислівник", "Службові частини мови", охарактеризовано 32 терміни при укладанні "Словника-довідника з української лінгводидактики" з грифом МОН України.

Апробація результатів дисертації. Хід та результати дослідження висвітлювалися й обговорювалися на засіданнях кафедри української мови, кафедри філологічних дисциплін Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка, у повідомленнях та доповідях на міжнародній конференції "Ціннісні пріоритети освіти ХХІ століття" (Москва-Луганськ, 2007), на всеукраїнських конференціях: "Актуальні проблеми менталінгвістики" (Черкаси, 2001), "Освітньо-виховний потенціал української мови як державної: реалії та перспективи" (Херсон, 2002), "Шляхи реалізації міжпредметних зв`язків у середній і вищій школі" (Херсон, 2003), "Актуальні проблеми сучасної лінгвометодики вищої школи" (Черкаси, 2003), "Теорія і практика мовленнєвої діяльності в сучасній і вищій школі: стан і перспективи" (Херсон, 2004), на регіональних конференціях: "Особливості навчання державної мови в південно-східному регіоні" (Луганськ, 2002), "Образне слово Луганщини" (Луганськ, 2004, 2005, 2006, 2007).

Матеріали дослідженнявпровадженов навчальний процесзагальноосвітніх шкіл І-ІІІ ступенів №44 (акт № 141 від 27.12.07), №14 (акт № 81 від 11.02.08) м. Луганська та №41 м.Херсона (акт № 47 від 15.02.08), № 53 м.Миколаєва (акт № 135 від 19.11.07), № 33 імені Василя Симоненка м.Черкас (акт № 39 від 21.02.08), Лутугинської районної гімназії Луганської області (акт № 27 від 11.02.08).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження знайшли втілення у 8 публікаціях, з них 4 – у фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура й обсяг дисертації. Структура дисертації зумовлена логікою дослідження, визначеними завданнями, складається зі вступу, трьох розділів та висновків до них, загальних висновків, додатків, списку використаних джерел, що містить 255 найменувань. Зміст дисертації викладено на 206 сторінках (з них – 166 сторінок основного тексту). У роботі вміщено 13 таблиць, 4 схеми, 1 модель, 1 діаграма.


ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У Вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання, гіпотезу, методи дослідження, з'ясовано наукову новизну й практичне значення, особистий внесок здобувача, відомості про апробацію та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі "Теоретичні засади роботи над створенням лінгвістичних мініатюр як засобу вдосконалення мовної компетенції учнів"–визначено психологічні та лінгводидактичні засади використання лінгвістичних мініатюр у 5–7 класах з метою вдосконалення мовної компетенції учнів; розкрито сутність ключових понять: мініатюра, лінгвістична мініатюра, міні-текст, мовна компетенція; висвітлено проблеми визначення суттєвих, обов'язкових, концептуальних характеристик тексту, його категорій.

Аналіз фахової літератури дав змогу констатувати, що у вітчизняній методиці не визначено лінгводидактичний потенціал лінгвістичних мініатюр, відсутні роботи, присвячені проблемам застосування лінгвістичних мініатюр, немає одностайності й у тлумаченні поняття "лінгвістична мініатюра". Ми розуміємо під лінгвістичною мініатюрою образні, невеликі за обсягом тексти лінгвістичної спрямованості, що розкривають певні мовні поняття чи явища, не втрачаючи своєї науковості.

Зважаючи на те, що лінгвістична мініатюра – це текст малої форми, логіка нашого дослідження вимагала з'ясування його суттєвих характеристик. В основу дослідження тексту покладено систему поглядів І. Гальперіна, Т. Дридзе, Н. Зарубіної, Л. Лосєвої, Л. Мацько, В. Мельничайка, М. Пентилюк, М. Шанського та ін. У лінгвістичній літературі подано кілька трактувань тексту; визначено його категорії та види залежно від генетичних і стильових ознак, ситуації спілкування та комунікативної мети; виділено основні якості усного й писемного тексту. Це розкрило можливість визначити найголовніші характеристики лінгвістичних мініатюр.

Опрацювання психологічних студій (Д. Богоявленський, Ю. Пелех, А. Петровський, І. Цимбалюк та ін.) дозволило дійти висновку, що успішному вдосконаленню мовної компетенції учнів 5–7 класів сприяє врахування вчителем індивідуальних та вікових особливостей, інтересів, рівня пізнавальних можливостей, здібностей школярів середнього шкільного віку, розуміння суті психічних процесів, що лежать в основі рецептивної та продуктивної мовленнєвої діяльності. Опрацювання наукової літератури з психолінгвістики (Л. Виготський, М. Жинкін, І. Зимня, О. Лурія, І. Синиця, А. Смирнов, Б. Теплов та ін.) дало підстави стверджувати, що успішно розвивати та вдосконалювати креативні здібності, необхідні для створення мініатюр, можна лише на основі глибокого знання творчих можливостей учнів.

Ефективна робота з лінгвістичними мініатюрами передбачає дотримання науково обґрунтованих загальнодидактичних принципів (науковості, доступності, наочності, наступності й перспективності, активності й свідомості, міцності, глибини та дієвості знань, умінь і навичок, емоційності) та специфічних принципів навчання: пізнавально-практичної спрямованості в навчанні, використання мовленнєвої практики для засвоєння теорії мови й лінгвістичних понять для розвитку мовлення, використання лінгвістичного аналізу тексту під час вивчення мовних одиниць усіх рівнів мовної системи, збереження мовної єдності, спадковості й наступності поколінь, зв'язку усного й писемного мовлення.

Процес створення лінгвістичної мініатюри відбувається відповідно до етапів продуктивної мовленнєвої діяльності (мотив " формування внутрішнього програмування " реалізація програмування в зовнішньому мовленні " контроль за результатами мовленнєвої діяльності) з урахуванням конкретної ситуації, що передбачає мету, місце, адресата спілкування й визначення конкретного комунікативного завдання.

Раціональним у процесі вдосконалення мовних умінь і навичок учнів середнього шкільного віку є використання таких методів: слово вчителя, бесіда з учнями, робота з підручником, спостереження над мовними явищами та їх аналіз, вправи.

Активно впливає на активізацію мовленнєвої та пізнавальної активності учнів вибір засобів навчання, а саме: текстів різних стилів і типів мовлення.

Система роботи над лінгвістичними мініатюрами будується від засвоєння мовних понять через аналіз лінгвістичних мініатюр, що подають матеріал емоційно, нестандартно, до створення власних лінгвістичних висловлювань.

У другому розділі „Теорія і практика використання лінгвістичних