LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Лінгвістичні мініатюри як засіб удосконалення мовної компетенції учнів 5 - 7 класів

загальнодидактичних принципів навчання, як-от: науковість, доступність, емоційність – лінгводидактичних і специфічних (свідомість, мотивація навчання, пізнавально-практична спрямованість у навчанні та ін.) під час розробки системи вправ і завдань, визначення взаємозв'язку між уроками розвитку мовлення й лінгвістичною теорією, урахування набутих учнями знань, умінь і навичок у початковій школі тощо.

Аналіз психолінгвістичної та методичної літератури дав підстави стверджувати, що робота над удосконаленням мовної компетенції учнів шляхом сприйняття, аналізу й створення лінгвістичних мініатюр повинна мати систематичний характер. Головним орієнтиром для розробки системи вправ і завдань на основі лінгвістичних мініатюр учнів 5–7 класів є встановлення рівня засвоєння мовних і мовленнєвих понять, володіння учнями мовними вміннями й навичками відповідно до цільової настанови, рівня сформованості мовної компетенції, визначення типових помилок і недоліків у створених лінгвістичних мініатюрах. Такі вправи й завдання проводилися систематично, у чітко визначеній послідовності, що зумовлено поступовим удосконаленням мовної компетенції учнів та відповідністю завданням експериментального навчання. Система вправ містила такі види:

1) за ступенем творчості:

репродуктивні (передбачали неодноразове повторення тих чи інших способів дій над мовним матеріалом або за зразком, усвідомлення, осмислення, закріплення мовної інформації на основі лінгвістичної мініатюри);

креативні (спрямовані на вдосконалення вмінь і навичок учнів текстосприйняття та текстотворення);

2) за метою проведення завдання:

пропедевтичні (спрямовані на активізацію опорних знань учнів й ознайомлення з новими мовними поняттями, необхідними для подальшого засвоєння);

тренувальні за зразком або за інструкцією (передбачали формування в учнів умінь і навичок аналізувати лінгвістичні мініатюри, переказувати їх, створювати на їх основі лінгвістичні казки);

оцінно-контрольні (мали на меті оцінювати рівень засвоєння учнями мовних понять; перевіряти рівень сформованості вмінь і навичок учнів створювати лінгвістичні мініатюри залежно від цільової настанови);

корекційні (направлені на формування в учнів умінь та навичок редагувати та коректувати власні лінгвістичні мініатюри);

3)за ступенем самостійності:

групові й колективні (використовувалися з метою перевірки рівня засвоєння учнями мовних понять та сформованості мовних умінь і навичок);

індивідуальні (виконувалися кожним учнем самостійно й передбачали аналіз, переказування і створення лінгвістичних мініатюр в усній або писемній формах);

4) за формою проведення: усні та письмові.

Для вправ і завдань досить часто добиралися тексти різної стильової належності, здебільшого такі, що належать до науково-популярного та художнього стилів (вірші Д. Білоуса, А. Бортняка та інших поетів). Це дозволяло проілюструвати учням мовне поняття або явище, описане в лінгвістичній мініатюрі, безпосередньо в текстах художнього й науково-популярного стилів.

Наприкінці кожного етапу експериментальної роботи проводилися контрольні зрізи, що дозволяло перевіряти рівні сформованості мовних умінь і навичок під час створення лінгвістичних мініатюр.

У табл. 2 показано результат порівняльного аналізу зрізових робіт учнів до й після навчання за експериментальною методикою. Виведено середній показник у % рівня сформованості мовних умінь і навичок під час створення лінгвістичних мініатюр.

Таблиця 2

Результат порівняльного аналізу зрізових робіт


Класи

Зрізи

Рівень сформованості мовних умінь і навичок під час створення лінгвістичних мініатюр у %



Високий

Достатній

Середній

Низький

Експери-ментальні

до навчання

14%

30%

61%


після навчання

15%

29%

38%

18%

Конт-рольні

до навчання

14%

31%

62%


після навчання

4%

7%

36%

53%


15% учнів ЕК виявили оригінальні творчі здібності в різних видах мовленнєвої діяльності під час створення лінгвістичних мініатюр: вільно висловлювали власні думки, аналізуючи мовні поняття, сприймали й відтворювали зміст тексту-взірця, контролювали і вдосконалювали власне мовлення, добирали лінгвістичний матеріал відповідно до мовленнєвої ситуації, виконували завдання на трансформацію, конструювання тощо.

Більшість учнів ЕК (29%) у цілому оволоділи вміннями працювати з лінгвістичними мініатюрами, що засвідчило достатній рівень усного й писемного мовлення в різних ситуаціях спілкування, усвідомили комунікативну належність і функціонально-стилістичні особливості мовних міні-текстів, сприймали, репродукували і створювали власні висловлювання лінгвістичної тематики; лексична і граматична будова мовлення досить різноманітна, але наявні помилки в мовному оформленні.

Середній рівень сформованості мовних умінь і навичок під час створення лінгвістичних мініатюр виявило 38% учнів ЕК, які відтворювали мовний матеріал, переказували невеликі тексти, складали елементарні висловлювання, але не були готові виконувати роботи, що вимагали застосування трансформаційних умінь, унаслідок чого їхнє мовлення було недосконалим, мало рецептивно-репродуктивний характер, допускалися недоліки в побудові складних речень.

Учні ЕК з низьким рівнем сформованості відповідних умінь (18%) могли сприйняти й відтворити лише незначну частину лінгвістичного висловлювання, допускали значну кількість орфографічних, граматичних, пунктуаційних і стилістичних помилок; висловлювання характеризувалося недостатньою осмисленістю й логічністю, бідністю словникового запасу.

Порівняльну характеристику рівнів сформованості в учнів умінь і навичок створювати лінгвістичні висловлювання представлено в діаграмі 1 (експериментальні класи позначено темним кольором, контрольні – світлим).

Діаграма 1

Рівні сформованості в учнів умінь і навичок

створювати лінгвістичні мініатюри


Як свідчать дані діаграми, в учнів експериментальних класів виявилися вищі показники створювати лінгвістичні мініатюри