LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лінгвістичні особливості ідіостилю Сохраба Сепехрі

апарату лінгвістичних досліджень з використанням концептуального аналізу та когнітивних методик, які дотепер не використовувалися не лише для аналізу творчості іранських поетів, а й взагалі поетів Сходу, дає змогу, по-перше, шляхом реконструкції концептосфери творів поета з опорою на виключно лінгвістичний матеріал проникнути у внутрішній світ митця, а по-друге, – визначити домінантні особливості мовної картини світу, збудованої поетом у його творах, та змоделювати „портрет" поета як мовної особистості в аспекті взаємодії мови, людини і культури. При аналізі образної системи митця урахування того факту, що метафора не є лише мовно-зображальним засобом та поетичною фігурою, а пов'язана з концептуальною системою носіїв мови, дозволяє скласти уявлення про основні константи світобачення поета, що знаходять мовне вираження на образному рівні його ідіостилю.

Зв'язок роботи з науковими темами. Дослідження виконано в рамках наукової теми „Країни Близького Сходу та виклики сучасності: трансформаційні процеси в політиці, економіці, культурі", що розроблялася відділом Сучасного Сходу Інституту сходознавства ім. А. Кримського НАН України, м. Київ. Державний реєстраційний номер 01050003674.

Метою дослідження є визначення домінантних особливостей ідіостилю Сохраба Сепехрі шляхом реконструкції концептуального простору його поетичної творчості та опису мовної картини світу митця як мовної особистості.

Досягнення мети передбачало розв'язання таких завдань:

– визначити сутність поняття „ідіостиль", відокремити його від поняття „ідіолект", „поетичний ідіолект" тощо;

– проаналізувати основні підходи, що існують у сучасній науці для дослідження поетичного ідіостилю з лінгвістичних позицій;

– окреслити актуальні на сьогодні складові та категорії ідіостилю з огляду на антропоцентричне спрямування сучасної лінгвістики;

– охарактеризувати значення лінгвістичного аналізу художнього тексту як засобу дослідження ідіостилю;

– обґрунтувати можливість застосування концептуального аналізу при аналізі ідіостилю з метою реконструкції поетичної картини світу митця;

– розглянути основні підходи, що використовуються для дослідження образної системи поета з лінгвістичних позицій;

– описати концептуальний простір поезії С. Сепехрі в еволюційному аспекті шляхом аналізу основних концептів та утворюваних ними концептуальних полів на матеріалі віршів усіх восьми поетичних збірок поета;

– схарактеризувати способи метафоричного осмислення найважливіших для поетичної картини світу митця концептів;

– виходячи з того, що мовна картина світу знаходить своє вираження не тільки на лексико-семантичному, а й на морфологічному та синтаксичному рівнях, описати граматичні особливості та стилістичні засоби організації тексту С. Сепехрі;

– визначити основні риси С. Сепехрі як мовної особистості та описати створену ним поетичну картину світу.

Об'єктом дослідження є мова поетичних творів С. Сепехрі, яскравого представника провідного напрямку іранської поезії ХХ ст. „ше'ре ноу" („нова поезія").

Предмет дослідження становлять: концептосфера поетичної картини світу С. Сепехрі та її мовна реалізація в еволюційному аспекті; метафоричні словосполучення бінарного типу з субстантивним означенням як яскравий компонент образної системи поета; граматичні та стилістичні особливості поетичного мовлення митця.

Методи дослідження визначаються специфікою роботи та окресленими завданнями. Для досягнення основної мети дослідження застосовано комплексне поєднання методів концептуального, контекстуального, семантико-стилістичного та лінгвокультурологічного аналізів, методу лінгвістичного спостереження й опису мовних явищ, кількісного й таксономічного методів, а також когнітивних методик.

Матеріалом дослідження послужило повне зібрання поетичних творів Сохраба Сепехрі, що складається з восьми поетичних збірок. Дві збірки являють собою поеми із загальною кількістю рядків – 767, решта – поетичні збірки, кількість віршів яких становить 134.

Наукова новизна дисертаційної праці полягає у тому, що в ній уперше в українській науці ідіостиль іранського поета ХХ століття досліджено з лінгвістичних позицій з застосуванням концептуального аналізу та когнітивних методик: описано концептуальний простір поезії Сепехрі в еволюційному аспекті; схарактеризовано способи метафоричного осмислення найважливіших для поетичної картини світу митця концептів; визначено основні риси Сепехрі як мовної особистості.

Теоретичне значення дослідження полягає у подальшому опрацюванні поняття ідіостилю в контексті сучасної лінгвопоетичної науки, зокрема, таких його категорій, як мовна картина світу й мовна особистість митця; у застосуванні когнітивних методик та концептуального аналізу, які переважно розробляють на матеріалі європейських мов, на новому матеріалі – східного поетичного тексту; у подальшій розробці методики реконструкції поетичної моделі світу і „творчого портрету" митця як мовної особистості.

Практична цінність наукової праці полягає в тому, що результати дослідження можуть бути використані у викладанні курсів і написанні посібників і підручників із сучасної перської літератури, лінгвістичного аналізу художнього тексту, стилістики перської мови, лінгвокультурології Ірану, у спецкурсах і спецсемінарах, присвячених вивченню ідіостилів іранських письменників та поетів, а також у лексикографічній практиці – при укладанні словників поетичних образів.

Особистий внесок здобувача. Усі результати дослідження є наслідком самостійної праці дисертанта. Наукових робіт, написаних у співавторстві, немає.

Апробація результатів дослідження. Окремі розділи і вся дисертація загалом обговорювалася на засіданнях кафедри Близького Сходу Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка та науковому семінарі Інституту сходознавства ім. А. Кримського (2002-2006 р.). Зміст дисертації пройшов апробацію у виступах на наукових конференціях: 1) Міжнародні наукові конференції „VІ-Х Сходознавчі читання А. Кримського" (Київ – 30-31 жовтня 2002 р.; 4-5 червня 2003 р.; 2-3 червня 2004 р.; червень 2005 р.; 5-6 жовтня 2006 р.); 2) ІV-V Міжнародні науково-практичні конференції „Україна – країни Сходу в ХХІ столітті: діалог мов, культур, цивілізацій" (Київ – 17-18 травня 2002 р.; 18-19 квітня 2003 р.); 3) Міжнародний науковий семінар „Взаємодія літератур Ірану та світу" (Тегеран – 6 травня 2003 р.); 4) VІ Міжнародна науково-практична конференція „Україна – Східний Світ: людина і суспільство" (Київ – 23-24 квітня 2004 р.); 5) Міжнародна наукова конференція „Семіотика культури/тексту в етнонаціональних картинах світу" (Київ – 14 квітня 2004 р.); 6) Міжнародна наукова конференція за участю молодих вчених „Мови та літератури народів світу в контексті глобалізації" (Київ – 12 квітня 2005 р.); 7) ХV Міжнародна наукова конференція „Мова і культура" ім. проф. Сергія Бураго (Київ – 19-23 червня 2006 р.). Результати дослідження