LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Лінгвістичні та екстралінгвістичні дослідження номінації жовтого кольору (на матеріалі фразеології англійської та української мов)

навколишнього світу своєрідно відображається в мові. Так, не в усіх мовах існує однакова кількість назв на позначення кольору. Навіть деякі основні кольори спектра не завжди мають окремі назви. Наприклад, червоний, оранжевий та жовтий у мовах африканських народів здебільшого мають одну лише назву. Кожна мова має свій спосіб "членування" спектра. Тобто колір пов'язаний з історією народу, його культурою, побутом, традиціями тощо.

У своєму дослідженні ми звертаємось до жовтого кольору, який є на четвертому місці серед основних 11 кольорів, після так званої тріади – білий, чорний, червоний. Саме ці чотири кольори лишились праобразом античної колористики. Що ж до диференціації кольорів з точки зору фізики, жовтий є одним з трьох основних кольорів (білий і чорний не вважаються кольорами), разом із синім та червоним, кожний із яких є самостійним кольором, який неможливо отримати внаслідок суміші кольорів, на відміну від решти. Серед значень, які приписують 3 основним кольорам, жовтий означає розум.

З усіх основних кольорів жовтий – найбільш суперечливий, біполярний, він займає особливе місце як атрибут, що володіє як позитивною, так і негативною символікою, в залежності від мови та контексту.

Так, жовтий колір – це символ Сонця, він дарує тепло, життя, енергію. Люди, які віддають перевагу цьому кольору натури творчі, сильні духом, люблять владу.

У язичництві жовтий колір був атрибутом бога Велеса, покровителя худоби та врожаю, і співвідносився із візуальними образами сонця, пшениці та золота, символізуючи, в першу чергу, достаток, але з приходом християнства його характеристики змінюються з позитивних на негативні. Так, на Русі та й у Європі за жовтим кольором закріпились в основному негативна конотація, колір зради, боягузтва. Зрадника Іуду часто зображували в одязі жовтого кольору, а в епоху Середньовіччя єретики були зобов'язані одягатись у жовте.

Будучи, крім того, природним кольором в'янучої рослинності, цей колір не міг не асоціюватися зі старінням та смертю. Знаходимо відповідні приклади і у фразеології: the yellow leaf – старість. Традиційно виділяються наступні значення кольору жовтий в українській лінгвокультурній традиції: колір в'янучих рослин; колір старого паперу; колір неякісної їжі; колір старої шкіри; нездоровий колір обличчя: в очах жовтіє – стає погано від болю тощо [7; 8].

Разом з тим, дієслово жовтіти означає не тільки відмирання рослинності, але й дозрівання плодів та злаків. Хоча у фразеології знаходимо антонімічне процесу дозрівання значення: жовтороте пташеня – недосвідчена людина.

Такі найдавніші символічні значення жовтого кольору як урожай, багатство, сонце, збереглися також у традиції розмальовування писанок.

В українській культурі ми зустрічаємо жовтий колір у національній символіці: він є складовим державного прапору України, символізуючи при цьому пшеницю, а отже урожай, достаток; також тризуб – український герб – часто зображується жовтим.

Співіснування негативних та позитивних символічних значень, яке проявляється не стільки на рівні мови, скільки у використанні чуттєвих образів жовтого кольору в національному костюмі, кераміці та декорі в українській культурній традиції пов'язано з великим упливом язичницьких уявлень, їх існування у народній свідомості. Це, в свою чергу, зумовлено тим, що на Україні церква не була елементом владної структури i не настільки сильно й авторитарно контролювала повсякденне життя, як у католицьких країнах. Внаслідок цього в українській культурі набагато відчутніші релікти дохристиянської старовини – i в побуті, i в книжній культурі.

Хоча слід зазначити, що фразеологічні одиниці з кольоропозначенням жовтий/yellow як англійської, так і української мов мають в основному негативні значення. Так, наприклад: а yellow streak – нахил до віроломства, боягузтва; to be (feel, look) yellow about the gills – мати нездоровий вигляд, погано себе почувати; to turn yellow – злякатися, виявити малодушність; yellow dog – нікчемна людина // пожовтіти від злості / заздрості; мати жовту картку – бути психічно хворою людиною тощо [7; 8].

У періоди епідемій чуми для позначення заражених територій використовували жовті хрести, саме звідси виник звичай ототожнювати жовтий колір з кольором зарази. У фразеології спостерігаємо:yellow flag – мор. жовтий (карантинний) прапор; yellow Jack – жовта пропасниця, лихоманка [7; 8].

Повії, матері незаконнонароджених дітей у Німеччині, зрадники у Франції в середині століття повинні були носити головні убори з жовтою смужкою. В царській Росії паспорти повій друкувалися на жовтому папері, звідси вирази жовтий білет, піти по жовтому білету.

Також прикметник жовтий набув негативної функції щодо преси та друкованих видань: the yellow press – бульварна преса; yellow back – дешевий бульварний роман (за кольором обкладинки); yellow journalist – журналіст бульварної преси; yellow rag (sheet) – бульварна газета, листок тощо.

Однак на Сході жовтий колір був символом царювання, гідності та центру, також оптимістичним весільним кольором юності, незайманості, щастя та достатку, любові, симпатії та милосердя. Так, жовта хризантема – знак японської сім'ї імператора. Жовтий колір – колір буддизму, будистських імператорів.

Психофізіологічні дослідження впливу кольору на людину свідчать про те, що жовтий колір сприймається людиною легше та швидше інших кольорів, тому що жовтий – сигнал тревоги та попередження, в якості яскравого сигнального кольору використовується в дорожніх знаках, в жовтий колір фарбуються таксі, шкільні автобуси тощо. Невипадково, спортсмени за неспортивну поведінку на футбольному полі, на волейбольній площадці отримують жовту попереджувальну картку.

Що стосується кольоропозначення золотий, який є синонімом слова жовтий, тут дещо інша картина, він начебто перебрав усі позитивні значення жовтого кольору на себе. До того ж прикладів фразеологічних одиниць (ФО) з таким кольоропозначенням як у англійській, так і в українській мовах більше ніж із жовтим. Порівняйте: golden days (hours) – щасливий час; golden age – золотий вік; golden opinions – приємна, похвальна відозва; golden time – щасливі роки / золота доба – найплодовитіший період,