LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лінгвістичні та екстралінгвістичні фактори наповнення семантичних полів у сучасній російській літературній мові (семантичне поле вік)

словотворчих засобів.

Щодо питання про типологію польових структур, то перш за все у роботі відокремлюється поняття семантичного поля від поля асоціативного. Останнє є принципово відмінним явищем через те, що відбиває варіативні, іноді зовсім неочікувані та непередбачувані зв'язки слів у свідомості носіїв мови. Підтвердженням висловленого положення стали результати асоціативного експерименту, в ході якого опитувані видали серед інших і такі реакції на слово-стимул возраст, як день рождения, вино, праздник, солнце, земля, жизнь, болезни, страх, ничего хорошего.

Недоцільним вважається класифікувати семантичні поля за належністю його компонентів до тієї чи іншої частини мови: семантичне поле може складатися зі слів різних частин мови, а також з більш складних одиниць.

Таким чином, у роботі, що реферується, актуалізуються такі важливі характеристики семантичного поля:

  • у СП об'єднуються слова й ЛСВ слів на основі спільної, інтегральної семи;

  • інтегральна й диференційні семи виявляються шляхом розгляду словникового тлумачення слів як суми семантичних компонентів;

  • межі поля визначаються самим дослідником з урахуванням реального обсягу й усталеності поля у конкретній мові на певному етапі її розвитку.

Яскравим прикладом дієвості виокремлених ознак семантичного поля і принципів його конструювання в дисертації слугує структура СП вік з відповідним лексичним наповненням.

Так, ядро поля представлене лексемою возраст, що містить інтегральне значення поля, та ще кількома одиницями з загальним значенням, які часто використовуються як синонімічні лексемі возраст, коли мова йде про рослини, неживі істоти та явища: давность, длительность существования, время существования, период (ступень) в развитии (росте), пора.

Семантика інших конституентів поля характеризується більш складною структурою. Розгляд семного складу дозволив не лише зареєструвати ці одиниці у СП вік, але й структурувати групу відібраних лексем на базі інтегральної й диференційних ознак у їхньому змісті. Відповідно до ступеня наближеності лексем до інваріантного значення поля вони займають більш чи менш віддалену від ядра позицію в центральній або периферійній зоні.

Центральну частину вказаної групи слів формують лексико-семантичні групи лексем, у змісті яких сема 'вік' є основною: абстрактні іменники, що називають основні вікові періоди (детство, зрелость, младенчество, молодость, отрочество, старость, юность, юношество у зн. "юність"); іменники, що номінують учасників вікових груп (девочка, девушка, девочка, девчата, дед, детёныш, дети, женщина, мальчик, младенец, отросток, парень, поросль, проросток, расплод, ребёнок, росток, старик, старуха, тинейджер, юноша); прикметники, що містять власне вікову ознаку ((не) взрослый, (не) молодой, (не) старый, пожилой, юный); дієслова, що відображають вікову динаміку (взрослеть, стареть).

Вказані ЛСГ у свою чергу є структурними компонентами відповідних тематичних парадигм, куди увійшли також синтаксично й / або семантично складніші одиниці, об'єднані спільною темою: "віковий період (етап)" (восьмидесятилетие, восьмилетие і под., грудниковый период, в грудном возрасте, детский возраст, на закате дней, зрелый возраст, малолетство, младенческий возраст, (не) совершеннолетие тощо); "учасник вікової групи" (аистёнок, акулёнок і под., восьмилетка, двухлетка і под., деваха, девица, девка, дедок, дедуля, дедушка, деревце, детва, детвора, дети (до) школьного возраста тощо); "вікова ознака" (восьмидневный, годовалый і под., девичий, (не) детский, долголетний, древний, застарелый, младенческий, (не) совершеннолетний, староватый тощо); "вікова динаміка" (взрослить, возрасти, возрастить, вырасти, вырастить, дорасти, повзрослеть, состарить, состариться, становиться старше тощо).

На відміну від "навколоядерних" ЛСГ, решту компонентів ТГ не можна однозначно назвати набутком центральної частини СП вік, оскільки в семантичній структурі більшості конституентів інтегральна сема хоча й займає центральну позицію, однак поділяє її з іншими компонентами, що визначають стилістичну належність і емоційну забарвленість слів. У такому разі вважається доцільним говорити про перехідний простір між центральною й периферійною зонами СП.

На периферії розташувалися найменування, що були віднесені до СП вік на основі другорядних сем або сем контекстуальних. Як правило, такі номінації входять своїми первісними значеннями у суміжні СП. Про вік такі лексеми сповіщають опосередковано, фіксуючи природні або, навпаки, неприродні фізичні, психічні властивості організму чи зовнішні параметри, функціональні якості предмета на певному етапі його розвитку, існування. У найбільш загальному вигляді периферійні ЛСГ можна представити так: іменники із значенням абстрактного вікового періоду (етапу) (годовщина, долголетие, многолетие, юбилей); іменники з непрямим показником віку (акселерат, амбал, антиквариат, барахло, безотцовщина, бутуз, ветошь, всходы, высадок, глупыш тощо); іменники з нефіксованим віковим показником (баба, внук, дама, доченька, одногодки, поколенье, пращур, сверстник тощо); абстрактні іменники, що називають властивість, дію, характерну або можливу для об'єкта у певний період існування (акселерация, дряхлость, инфантилизм, инфантильность, мальчишество, омолаживание, пацанство, старость); прикметники, що опосередковано визначають давність існування об'єкта (антикварный, античный, безбородый, беспризорный тощо); прикметники з нефіксованою віковою ознакою (однолетний, разновозрастной, средневозрастной, средний тощо); прикметники із значенням абстрактної вікової ознаки ((не) долговечный, извечный, многолетний, однолетний, предвечный); дієслова із значенням дії, що характеризує вік об'єкта (беспризорничать, ветшать, всходить, возмужать, выцвести тощо); прислівники із значенням проміжку часу з віковою межею (смалу, смолоду, сыздетства тощо).

Периферійні ЛСГ є продовженням груп із спільною темою "віковий період", "учасник вікової групи", "вікова ознака", "вікова динаміка", що охоплюють одиниці центральної частини поля. Водночас сукупність периферійних ЛСГ утворює парадигму більш високого рівня із спільною темою "непрямий віковий показник", куди також можуть бути включені й надлексичні одиниці, а саме, вільні словосполення й фразеологізми.

Розділ другий "Лексичний корпус семантичного поля вік"присвячено розгляду причин здебільш екстралінгвістичного характеру, що вплинули на включення тієї чи іншої лексеми до вказаного СП. Одиниці, що ввійшли до складу семантичного поля вік описано з огляду їхніх парадигматичних, синтагматичних, словотворчих властивостей, а також подано певну культурно-символічну інтерпретацію відповідних понять.

Другий розділ складається з п'яти підрозділів, у першому з яких розкривається сутність поняття "вік" і описуються типи номінацій людини за віковою ознакою. У наступних трьох підрозділах кожен з типів номінацій розглядається детальніше з екстраполяцією на інші категорії об'єктів. Останній підрозділ другого розділу присвячено розгляду СП вік у