LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Лінгвістичні та екстралінгвістичні фактори наповнення семантичних полів у сучасній російській літературній мові (семантичне поле вік)

(росте), пора; в центральній частині поля розташувалися ЛСГ, для яких сема 'вік' має статус основної (наприклад, абстрактні іменники, що називають основні вікові періоди, іменники, що номінують учасників вікових груп); центральні ЛСГ у свою чергу є структурними компонентами тематичних парадигм "віковий період", "учасник вікової групи" тощо, що включають також синтаксично й / або семантично складніші одиниці й утворюють перехідний простір між центральною й периферійною зонами; периферія СП вік представлена ЛСГ іменників, прикметників, дієслів, прислівників з непрямим показником віку іменованого об'єкта, що, з одного боку, є продовженням названих ТГ, а з іншого – утворюють у сукупності парадигму із спільною темою "непрямий віковий показник", що дозволяє включення й надлексичних одиниць.

4. До екстралінгвістичних факторів, що зумовлюють специфіку СП вік відносяться: розуміння віку не лише як соціального терміна, але й як поняття, що характеризує тварин, рослини, предмети і явища; тривалість життя людини, різних видів тварин, рослин, час існування предметів; ступінь задіяності представників кожної з категорій об'єктів у розгалуженій системі відносин; індивідуальність й винятковість розвитку живих організмів, а також появи й функціонування предметів і явищ навколишньої дійсності.

5. За характером інформації про вік і способу її представлення конституенти СП вік розпадаються на три типи: вікова лексика з конкретною кількісною детермінацією, лексика з детермінацією періоду існування, вікова лексика з непрямою детермінацією.

6. Представлення повної парадигми слів, мотивованих основами числівників і / або іменників з семантикою "проміжок часу" типу двадцатилетний, двадцатилетие можливе шляхом опису словотворчої моделі їх побудови й вказівки на обмеження лінгвістичного характеру (невідповідність нормам граматики російської мови, громіздкість, немилозвучність) й екстралінгвістичного (актуальність і доступність конкретної інформації про вік).

7. Загальновизнаної чіткої періодизації життєвого циклу людини не виявлено, але російська мовна картина світу відбиває уявлення людини про послідовну зміну вікових періодів у житті людини, тварини, рослини, про процеси, характерні для організму, предмета на тому чи іншому етапі існування, про ставлення до представників різних вікових категорій, а також рослинна й тваринна символіка віку людини.

8. Основна частина лексики з опосередкованою детермінацією вікової ознаки, як і всього СП вік у цілому, стосується характеристики людини. Пояснюється цей факт більшою кількістю й різноманітністю внутрішніх і зовнішніх якостей людини, порівняно з об'єктами інших категорій, що можуть бути покладені в основу іменування.

9. Межі поля зумовлюються й процесами деривації. Звуження або розширення меж СП вік пов'язано з випадками, коли словотворчий засіб значно впливає на семантичну структуру похідного слова в цілому й на статус семи 'вік' зокрема, а також з випадками, коли словотворчий компонент є безпосереднім носієм інтегральної семи.


Основні положення дисертації висвітлено в таких публікаціях:


  • Границы семантических полей // Франція та Україна, науково-практичний досвід у контексті діалогу національних культур. Х Міжнародна конференція. Матеріали / Упорядник Л.В. Пономарьова. – Дніпропетровськ: Пороги, 2004. – С. 226-227.

  • Семантическое поле "возраст человека" в современном русском языке // Вісник Дніпропетровського університету. – Дніпропетровськ, 2004. - № 3. – С. 241-247.

  • Возрастная дифференциация вокативов в сознании языковой личности // Вісник Луганського національного педагогічного університету ім. Тараса Шевченка. – 2004. – № 12 (80). – С. 134-139.

  • Лексикографическое наполнение парадигмы сложных слов, обозначающих возраст // Вісник Запорізького національного університету. Філологічні науки. – №1. – Запоріжжя, 2005. – С. 161-169.

  • Проблема формирования семантических полей // Лексико-грамматические инновации в современных славянских языках: Материалы II Международной научной конференции. – Днепропетровск, 2005. – С. 344-345.

  • К вопросу о классификации семантических полей в русской лексикологии // Філологічні науки. Підсумкова наукова конференція викладачів та студентів ДНУ. Матеріали / Упорядник О.І. Панченко. – Дніпропетровськ: Оксамит, 2005. – С. 47-49.

  • Лингвистическая и экстралингвистическая интерпретация понятия "возраст" в контексте его семантического поля // Система і структура східнослов'янських мов: до 170-річчя з дня народження О.О. Потебні. Зб. наукових праць. – Київ: Знання України, 2005. – С. 159-166.

  • Семантическое поле в научно-методическом аспекте преподавания русского языка как иностранного // Проблемы преподавания русского языка в российской федерации и зарубежных странах. Материалы международной конференции. В 2-х т. Том І. – М.: ред. Изд. Совет МОЦ МГ, 2005. – С.271-273.


    АНОТАЦІЯ


    Половинко О.О. Лінгвістичні та екстралінгвістичні фактори наповнення семантичних полів у сучасній російській літературній мові (семантичне поле вік). – Рукопис.

    Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.02 – російська мова. – Дніпропетровський національний університет, Дніпропетровськ, 2006.

    Дисертацію присвячено вивченню основних факторів лінгвістичного й екстралінгвістичного характеру, що зумовлюють у сучасній російській мові лексичне наповнення семантичних полів взагалі й семантичного поля вік зокрема, як фрагмента лексичної системи, що ілюструє складну й специфічну для російської мови картину світу. У роботі конкретизовано аспекти різних семантичних угруповань слів, що безпосередньо пов'язані з формуванням семантичного поля; сформульовано загальні принципи конструювання семантичних полів; представлено структуру семантичного поля вік у сучасній російській літературній мові: ядро, центр, периферія з відповідним їхнім лексичним наповненням; розширено межі семантичного поля вік внаслідок включення в нього усіх лексем, що відображають часові рамки існування не лише живих організмів, а й речей, предметів, явищ реальної дійсності; знайдено кореляцію між існуючими віковими періодизаціями та їхнім відображенням у сучасній російській мові; розглянуто питання про універсальне й специфічне у віковій лексиці у зв'язку з актуалізацією головної семи; визначено зв'язок процесів деривації з семантичною структурою конкретних слів.

    Ключові слова: семантичне поле, вік, парадигма, тематична група, лексико-семантична група, інтегральна сема, диференційна сема, семема, семантична структура слова, лексико-семантичний варіант слова.


    АННОТАЦИЯ


    Половинко Е.А. Лингвистические и экстралингвистические факторы наполнения семантических полей в современном русском литературном языке (семантическое поле возраст). – Рукопись.

    Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.02 – русский язык. –


  •