LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Лінгво-методичні засади навчання орфографії української мови в основній школі

орфографічних умінь і навичок.

У п'ятому розділі – "Експериментально-дослідне навчання орфографії української мови за пропонованою методикою" – дано характеристику етапів екс-периментальної роботи, обґрунтовано її мету і завдання, описано хід формуючого експерименту, проаналізовано одержані результати.

Внутрішній зв'язок дослідного навчання з теоретичною розробкою лінгво-методичних основ оволодіння орфографією в загальноосвітній школі базується на

24


кількісному вираженні взаємопов'язаних компонентів у навчальному процесі і різнобічному якісному аналізі їх. Центральне місце у виконаній нами роботі на-лежить педагогічному експерименту, що є методом комплексного характеру, оскільки охоплює спільне використання методів спостереження, бесід, анкетуван-ня, діагностуючих зрізів, контрольних робіт.

Дослідне навчання здійснювалося впродовж трьох етапів:

І етап дослідження (1991-96 рр.) був підготовчим. Він проходив у кількох напрямах: 1) проведення й аналіз діагностуючих творчих робіт у школах різних регіонів України; 2) організація анкетного опитування вчителів української мови і літератури, учнів загальноосвітніх шкіл і їхніх батьків; 3) проведення контроль-них зрізів з метою виявлення у школярів загальнолінгвістичних і мовленнєвих умінь; 4) розробка спеціальної системи навчання орфографії для 5-7 класів загальноосвітніх шкіл; 5) опосередкована апробація розробленої методики у ро-боті із студентами Ш-У курсів педінституту.

П етап (1997-98 рр.) – основний, передбачав реалізацію спеціально розроб-леної методики навчання орфографії у 5-7 класах загальноосвітніх шкіл, що пе-редбачала регулювання і коригування її.

Ш етап (1999-2000 рр.) – завершальний, призначався для кількісного і якіс-ного аналізу результатів педагогічного експерименту.

На підготовчому етапі нами встановлено, що навчально-пізнавальна актив-ність школярів 5-7 класів характеризується певним спадом: якщо у 2 і 3 класах 75 % учнів виконують письмові роботи на високому і достатньому рівнях, то в 5, 6 і 7 класах відповідно 66 %, 62 % і 59 %. Коли 98 % одинадцятикласників здатні виконати письмові роботи на високому, достатньому і середньому рівнях, то се-ред п'ятикласників такого результату досягає 93 % учнів, серед шестикласників – 92 %, а з числа семикласників – 91 %.

Впроваджуючи експериментальне навчання, ми виходили з того, що успіш-ного формування в учнів 5-7 класів орфографічних навичок можна досягти, не збільшуючи навчального навантаження. Цьому сприяло оволодіння вчителями рекомендованим комплексом методів і прийомів навчання, що дозволило вплину-ти на рівень усного і писемного мовлення школярів, а також мотиваційне забезпе-чення навчально-пізнавальної діяльності учнів: віра в успіх навчання, усвідомле-ння важливості правописних умінь.

Експериментальна методика передбачала вирішення таких завдань: 1) апро-бувати диференційований підхід до вивчення орфографії залежно від характеру мовленнєвого середовища; 2) дослідити залежність орфографічної грамотності школярів від взаємодії внутрішнього і зовнішнього мовлення; 3) вивірити потен-ційні можливості комплексного використання структурних зв'язків у вивченні орфографії з різними розділами української мови; 4) виявити відповідність реко-мендованих методів і прийомів навчання правопису змістові програми дослідже-

25


ння; 5) визначити ефективність застосування пропонованої методики формування у школярів орфографічних умінь і навичок в умовах діалектного впливу і між-мовної інтерференції.

Педагогічний експеримент проходив у Селецькій ЗОШ Дубровицького р-ну Рівненської обл., Білокриницькій ЗОШ Кременецького р-ну Тернопільської обл., Кіровській ЗОШ Нікопольського р-ну Дніпропетровської обл., Рівненській ЗОШ № 18, які знаходяться в ареалі північноукраїнських, південно-західних, південно-східних і перехідних говорів від північних до південно-західних. Поряд із рідною у цих школах вивчається російська мова. Вибір міської школи пояснюється не тільки тим, що це типовий об'єкт для спостережень за навчанням української ор-фографії в умовах міжмовної інтерференції, але й тим, що ми ставили завдання вивірити силу впливу напівдіалектів (розмовної мови міст, що має елементи тери-торіальних говорів) на формування в учнів правописних навичок і довести, що проблема діалектних орфографічних помилок актуальна не лише для вчителів сільських шкіл.

Основну частину експериментальної роботи було присвячено перевірці системи орфографічної роботи на фонетико-орфоепічній, лексичній, словотвірній і граматичній основах в умовах діалектного і міжмовного впливу. У проведенні формуючого експерименту дотримувалися дидактичних вимог про вирівнювання всіх умов навчального процесу в контрольних і експериментальних класах (був однаковим обсяг і зміст виучуваного матеріалу, застосовувалася рівнозначна система уроків і кількість годин із кожної теми), крім спеціально організованого в експериментальних класах засвоєння орфографії у зв'язку з різними розділами української мови та з урахуванням взаємодії українського мовлення з російським і територіальними діалектами.

Засобом визначення результатів експериментального навчання були діагно-стуючі контрольні роботи. Вони забезпечили інформацією про фактичні знання учнів, показали, наскільки продуктивно вироблялися у школярів орфографічні навички на кожному з етапів їх формування. Як підсумок зробленого – позитивні результати контрольних робіт, написаних школярами в кінці навчального року.

Зважаючи на те, що ймовірність орфографічних помилок, спричинених впливом мовленнєвого середовища, більша в роботах творчого характеру, учням було запропоновано написати твори на такі теми: 5 клас – "Прикмети весни", "День, якого з нетерпінням чекаю"; 6 клас – "Про що мені розповіла крапелька дощу", "Чому мені подобається (не подобається) вчитися"; 7 клас – "Що сниться бруньці взимку", "Коли мені радісно".

Більшість школярів контрольних класів виявила достатній, середній і низький рівні знань. Результати підсумкових творів в середньому адекватні зрізо-вим (за грамотність), що виконувалися на початку навчального року, а в окремих класах були й нижчими.

26


Загальний рівень підсумкових робіт учнів експериментальних класів (висо-кі, достатні і середні показники) становить 98,6 %, або на 20,2 % вищий, ніж у їхніх ровесників із контрольних класів, а якість знань (високі і достатні результа-ти) складає 59,1 % в експериментальних класах і 33,2 % - в контрольних.

Середній бал в експериментальних класах вищий, ніж у контрольних, на 1,18 (7,64 і 6,45). Виразивши відношення здобутих результатів коефіцієнтом Ку (успішності), одержимо:

Ку ═ ═ ═ 1,18,

де Ае – середньоарифметичний бал в експериментальних класах, Ак – в контроль-них класах.

Слід зауважити, що в контрольних класах помітний спад коефіцієнта успішності (5 клас – 6,67, 6 клас – 6,64, 7 клас – 5,95), тоді як в експерименталь-них класах відбувається його зростання: наприклад, у 6 класі – 6,77, а в 7-ому - 7,97 при середньоарифметичному 7,64. Це свідчить про перспективність викорис-тання розробленої методики в школі.

Вищий рівень орфографічної грамотності