LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лінгво-методичні засади навчання орфографії української мови в основній школі

поєд-нання слів, синтаксично організовуючи їх за властивими українській мові зако-нами.

У шкільній практиці відомі випадки, коли учні, яким під силу виконувати спеціальні орфографічні вправи, виявляють правописну безпорадність у творчих роботах. Причина полягає в тому, що їх ізольовано навчають орфографії і мов-ленню: застосування орфографічних правил порушується невмінням дітей одно-часно висловлювати свої думки і дотримуватися орфографічних норм.

Досконалість писемного мовлення досягається виконанням вправ творчого характеру: добір слів із заданими орфограмами і складання речень; утворення од-нокореневих слів і введення їх у текст; укладання тематично об'єднаних рядів слів, обґрунтування написань; добір синонімів і антонімів з контрольними орфо-грамами, введення їх у зв'язні висловлювання; вільні і творчі диктанти і т. ін.

Вищий рівень самостійності у застосуванні орфографічних знань забезпе-чується написанням переказів і творів. Під час виконання цих робіт школярі вчаться користуватися набутим за роки навчання запасом слів, застосовувати його на практиці, грамотно оформляти текст, ретельно перевіряти правильність написаного.

Орфографічна робота у зв'язку з розвитком мовлення спрямована на вироб-лення в учнів навичок побудови власних висловлювань, а це запорука досягнення головної мети шкільної освіти – вільного володіння рідною мовою в усіх сферах суспільного життя. Творча діяльність привчає школярів орієнтуватися в умовах спілкування, добирати мовні засоби, адекватні характеру мовленнєвої діяльності, передавати зміст усного висловлювання на письмі, вдосконалювати його згідно з чинним правописом.

21


У четвертому розділі – "Концепція пропонованої системи навчання орфо-графії в сучасній школі" – охарактеризовано базові поняття в роботі над орфогра-фією української мови, вмотивовано вплив мовленнєвого середовища в різних регіонах України, розкрито зміст розробленої системи навчання орфографії укра-їнської мови.

Важливою лінгво-методичною проблемою є відбір базових понять з орфо-графії, який дає змогу створити так званий орієнтовний фон діяльності учня з ме-тою вільного оперування фактами письма.

Базовими поняттями в роботі над правописом є: орфограма, тип орфограми, варіант орфограми, розпізнавальні ознаки орфограми, умови вибору орфогра- ми, орфографічне правило. Крім того, слід зосереджувати увагу на компонентах загальної орфографічної теорії, зокрема мовних поняттях (значення слова, форми слова, значення морфем, спільнокореневі слова, синоніми, антоніми, залежні сло-ва і т. ін), які лежать в основі правил і забезпечують необхідну для грамотного письма швидкість визначення частин мови, відмін, особи, морфем, добір перевір-них слів тощо, і мовних фактах (закінчення іменників, дієслів, суфікси прикмет-ників і т. ін.). Мовні факти і поняття сконцентровані в нормах сучасної українсь-кої літературної мови, що також перебувають у відповідних взаємозв'язках.

Для того щоб з'ясувати характер орфографічних помилок, викликаних ін-терферуючою дією мовленнєвого середовища, ми провели контрольні зрізи в 5-7 класах окремих шкіл Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Львівської, Одеської, Рівненської, Тернопільської, Херсонської, Хмельницької і Чернівецької областей.

Учням п'ятих, шостих і сьомих класів запропонували написати твори на задані теми. Письмовими роботами було охоплено 2401 школяра, з них – 754 п'я-тикласники, 796 шестикласників і 851 семикласник. У написаних творах серед інших помилок учні припустилися 8000 орфографічних, з яких лише 2845 неін-терферованого характеру – ті, що пов'язані з невмінням вживати велику літеру у власних назвах, частки, зокрема не і ні, з різними частинами мови та дієслівними формами, писати складні слова разом, окремо і через дефіс. Близько 65 % з числа зафіксованих орфографічних невправностей позначені інтерферуючим впливом діалектної і спорідненої мов.

Врахувавши особливості існуючої класифікації орфографічних помилок, ми розробили свій підхід до групування правописних похибок, спричинених дією мовленнєвого середовища, яке на сьогодні склалося в Україні. Як і кожна класи-фікація, пропонована нами є до певної міри умовною, оскільки важко вмістити всі невправності в рамках однієї схеми. Проте цей поділ дає змогу визначити най-типовіші особливості правописних відхилень, аби застосувати до них найефек-тивніші методи і прийоми навчання.

Розподіл орфографічних помилок можна відобразити так (див. схему 1):

22

З метою покращання орфографічної грамотності нами розроблено методику формування в учнів 5-7 класів орфографічних навичок з урахуванням впливу на-вколишнього мовленнєвого середовища та органічного зв'язку орфографії з різ-ними розділами української мови.

Аналіз сучасної філософської, педагогічної і методичної літератури пока-зав, що термін "система" набув поширення: розглядається і як пізнавальний засіб, вихідним пунктом конструювання якого є безліч елементів, що знаходяться між собою в певних відношеннях та зв'язках (Б.П.Бітанас, Т.О.Ладиженська, О.В.Те-кучов, П.Т.Фролов та ін.), і як така якість знань, що характеризує наявність у сві-домості учня структурних зв'язків, адекватних зв'язкам між знаннями всередині наукової теорії (Л.Я.Зоріна), і як системний підхід, що зумовлює стратегію до-слідження об'єкта і зв'язаний специфічними відношеннями між етапами його пізнання (І.В.Дмитревська) і т. ін.

На основі визначень системи, опрацювання лінгвістичної, психологічної і методичної літератури з досліджуваної проблеми, ми розробили методику навча-ння орфографії, що полягає в апробації нового підходу до опрацювання право-пису української мови в 5-7 класах загальноосвітніх шкіл на основі врахування впливу, вираженого дією діалектної і російської мов на процес формування в учнів орфографічних навичок, а також реалізацією принципу зв'язку орфографії з різними розділами української мови. Запропонована методика базується


Схема 1

Класифікація орфографічних помилок
























23







на лінг-вістичних принципах української орфографії, зіставному аналізі українського і російського правописів, даних описової діалектології української мови, психо-логії навчання орфографії. Вона підпорядкована поетапному формуванню у шко-лярів орфографічних навичок:

І. Встановлення лінгвістичного діагнозу слова і – в разі потреби – приведе-ння лексеми у відповідність із літературним аналогом.

П. Визначення орфограми за властивими їй ознаками.

Ш. З'ясування назви орфограми.

ІУ. Правиловідповідна мотивація орфограми.

У. Послідовне виконання орфографічних операцій, зумовлених вибором нормативного написання.

УІ. Комплексне використання різновидової навчальної діяльності, спрямо-ваної на практичне застосування орфографічних знань.

УП. Корекція