LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лінгвоакустичні характеристики паузації в сучасному англомовному лекційному дискурсі (експериментально-фонетичне дослідження чоловічого та жіночого мовлення в дидактичній сфері)

лекції в дидактичній сфері. Дисертація є внеском у розвиток теорії фоностилів, а також у вивчення фонетичних особливостей мовлення осіб різної статі та розробку теорії соціолекту.

Практична цінність працівизначається виявленням раціонального мінімуму, структури та характеру взаємодії просодичних підсистем у реалізації паузальної межі інформаційних сегментів лекційного дискурсу та можливістю застосування положень та висновків дослідження в практиці професійно-орієнтованого викладання інтонації англійського мовлення (соціально коректні моделі просодичної організації усних текстів), у курсі теоретичної фонетики (розділи: "Інтонація мовлення", "Комунікативно-фонетичні варіанти мовлення", "Паузація"). Отримані результати дослідження можуть бути використані при написанні методичних рекомендацій та посібників з фонетики англійської мови і розробці лінгвістичного забезпечення для автоматичного синтезу мовлення.

Достовірність отриманих результатів забезпечується застосуванням комплексної методики дослідження, що включає: інформантний, аудиторський та електроакустичний аналіз експериментальних даних із застосуванням математико-статистичної обробки.

Апробація роботи. Загальний зміст і результати дисертаційного дослідження викладено в публікаціях автора, а також у доповідях на Ювілейній науково-практичній конференції в Київському державному лінгвістичному університеті 21-24 квітня 1998 року, на міжнародному колоквіумі "English as a World Language: Pronunciation Norm and Variation in Speech Communication" (Kyiv, March 11-12, 1999); на міжвузівській науково-практичній конференції "Мови і світ: дослідження та викладання" (Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, 21-22 листопада 1999 року). За темою дисертації опубліковано 4 статті.

Дисертація складається з переліку умовних позначень, вступу, трьох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (204 праці вітчизняних і закордонних авторів), малюнків (6) та додатка, до складу якого входять 56 таблиць. Обсяг тексту дисертації – 160 сторінок, загальний обсяг роботи – 210 сторінок.

У вступі об?рунтовується актуальність обраної теми, визначається об'єкт і предмет дослідження, викладається гіпотеза, формулюються мета та завдання дослідження, його наукова новизна, практичне й теоретичне значення, а також дається опис матеріалу й методів дослідження.

У першому розділі викладаються теоретичні передумови дослідження. Розглядаються поняття жанрової специфіки лекції, соціальної диференціації мовлення, роль просодії в організації усних науково-навчальних текстів, взаємозалежність паузи та інших компонентів просодії, функціональний аспект мовленнєвих пауз в англомовному лекційному дискурсі.

Другий розділ присвячено опису програми і методики проведення експериментально-фонетичного дослідження.

У третьому розділі наведено результати експериментально-фонетичного дослідження та їх лінгвістична інтерпретація.

У загальних висновках узагальнено результати виконаного дослідження, сформульовано його основні висновки й накреслено можливі перспективи подальших досліджень.

Основний зміст роботи

У галузі соціальної диференціації мови виділяються два основні типи варіативності – ситуативна та стратифікаційна (О.Д.Петренко, О.Д.Швейцер). Ситуативна пов'язана зі стилістичною диференціацією мови і включає поняття сфери суспільної діяльності (освіта, суспільно-політична діяльність, масова комунікація), та детермінує виконання мовцем певної соціальної ролі. Поняття соціальної ролі включає статус мовця, що поєднує в собі соціальні та індивідуальні характеристики особистості того, хто говорить: належність до певного класу чи прошарку, рід занять чи професія, освіта, вік і стать.

Поняття соціального статусу мовця є головним поняттям стратифікаційного типу варіативності. Стратифікаційна варіативність пов'язана зі структурою суспільства. Вона знаходить своє відображення у відмінностях, які проявляються в мовленні представників різноманітних соціальних груп. Основною одиницею аналізу цього типу варіативності є мовний колектив, тобто сукупність взаємодіючих індивідів, які виявляють певну єдність мовних ознак (спільність інвентаря мовних одиниць, використовуваних мовних систем і т.д.).

Відповідно до цього протиставлення чоловічого та жіночого мовлення обумовлюється реалізаціями системи мови представниками різної статі, які можуть містити в собі як загальні, так і специфічні для кожної з них одиниці.

Дослідження особливостей мовлення лекторів-чоловіків та лекторів-жінок проведено в межах як стратифікаційної, так і ситуативної варіативності. У даному випадку йдеться про ситуативно-стратифікаційну площину мовної варіативності, яка дає можливість встановити спільні риси мовлення лекторів різної статі, зумовлені ситуацією мовлення, та відмінні, що пояснюються мовленнєвою поведінкою чоловіків та жінок у сфері науково-навчальної комунікації.

Основна комунікативна цілеспрямованість наукового стилю – повідомлення інформації. Інформативну сторону лекції в дидактичній сфері формують різноманітні теорії, опис фактів, формулювань, законів, питання методології. Комунікативні одиниці, більші ніж висловлювання, характеризуються постійним перегрупуванням інформативних центрів: смислова структура одних висловлювань виявляється більш значущою для створення комунікативного динамізму тексту, ніж смислова структура інших висловлювань, що й утворює основу тема-рематичних відношень комунікативних одиниць, більших за висловлювання. Основними ознаками комунікативно-орієнтованих функціональних одиниць тексту у плані змісту є їх відносна смислова завершеність, у плані вираження - дискурсивна реалізація у формі будь-якої надфразної єдності чи їх сукупності (О.П. Воробйова). Особливості актуалізації цих інформаційних блоків сприяють досягненню прагматичного ефекту під час продукування усних науково-навчальних текстів.

Прагматичною метою лектора є найбільш адекватне "донесення" повідомлення до аудиторії, привертання уваги слухачів і спрямування її на повідомлення, встановлення контакту з аудиторією та збереження його протягом усієї лекції (М.О.Соколова, К.П.Гінтовт, Л.О.Кантер та інші).

Усному науково-навчальному тексту властивий також різний ступінь експресивності – оптимального засобу передавання розумового змісту в момент мовлення, виразності, яка може включати в себе, залежно від стилю, екстралінгвістичних факторів та намірів мовця, емоційний аспект, логічний аспект або їх поєднання. Просодія тексту бере безпосередню участь у реалізації комунікативного завдання, що стоїть перед текстом, і забезпечує його успіх та ефективність.

Однією з актуальних проблем дослідження нормативності інтонаційних риторичних засобів комунікативно-орієнтованих функціональних одиниць тексту і тексту в цілому є встановлення просодичної актуалізації паузальної межі інформаційних сегментів дискурсу в чоловічих та жіночих реалізаціях прагматичного потенціалу лекції в дидактичній сфері.

Відповідно до мети дослідження, у роботі сформульована узагальнена класифікація мовленнєвих пауз: І) з точки зору фізіології: паузи дихання та інші; 2) з точки зору наявності/відсутності темпорального компонента у складі паузи: темпоральні (короткі, малі, середні, довгі,