LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Лінгвоакустичні характеристики паузації в сучасному англомовному лекційному дискурсі (експериментально-фонетичне дослідження чоловічого та жіночого мовлення в дидактичній сфері)

тривалі) й нетемпоральні (квазіпаузи); 3) з точки зору комунікативно-прагматичної обумовленості пауз: інтрасегментні (фонетичні) й інтерсегментні паузи, які, у свою чергу, поділяються на паузи структурного членування мовлення (синтаксичні, міжсинтагмені та предикуючі) і тентативні (психологічні та паузи хезитації).

Для визначення особливостей дистрибуції пауз у жіночих та чоловічих реалізаціях лекційного .дискурсу, а також для виявлення акустичних параметрів тональних і динамічних характеристик на паузальній межі інформаційних сегментів дискурсу було проведено експериментально-фонетичне дослідження за допомогою інформантного, аудиторського та акустичного методів аналізу.

Експериментальним матеріалом даного дослідження служили квазіспонтанні лекції в дидактичній сфері у виконанні 8 лекторів 25-30-літнього віку чоловічої статі (4 диктори) та жіночої статі (4 диктори), вимова яких відповідає літературній нормі американського варіанту англійської мови (General American).

Для отримання додаткових даних про специфіку просодичного оформлення лекторського мовлення чоловіків та жінок, крім квазіспонтанних презентацій лекційного матеріалу, перед дикторами було поставлено завдання з презентації письмового тексту (зачитування), однакового для всіх інформантів. Під час підготовки кожен з дикторів багаторазово прочитував текст для вибору оптимальних просодичних контурів науково-навчального тексту.

До проведення інформантного аналізу було залучено як носіїв мови - викладачів англійської мови з США, так і аспірантів та викладачів кафедри практичної й теоретичної фонетики англійської мови Київського державного лінгвістичного університету. Загальна кількість інформантів - 8, з них: 4 носії мови та 4 інформанти, що володіють англійською мовою як іноземною та мають спеціальну філологічну освіту. Інформанти працювали з письмовими текстами лекцій, надрукованими без абзаців та розділових знаків.

У результаті інформантного аналізу виявлено структурні компоненти композиційно-інформаційної будови тексту квазіспонтанної лекції. Необхідними елементами композиції лекції в дидактичній сфері є: вихідні дані або вступ; формулювання гіпотези або проблеми, що розглядається, та її констатація й аргументація з імплікацією висновків. Особливості композиційного оформлення квазіспонтанної лекції релевантні незалежно від статі диктора.

Встановлено, що в основі ієрархії комунікативно-прагматичних програм, що реалізуються в лекції, лежить дихотомія основної та другорядних комунікативних програм. Основна комунікативна програма спрямована на реалізацію основного комунікативного наміру, на вирішення надзавдання. Другорядні комунікативні програми виникають під час продукування лекції й застосовуються з метою найбільш адекватного донесення основної інформації до реципієнта. Інформаційні блоки, що несуть основну ідею лекції, нову, як правило, невідому реципієнтові інформацію, при аналізі розглядалися як рематичні блоки /РБ/. Смислові блоки з другорядною комунікативною програмою, що базуються на вже відомих фактах, подіях, тобто слугують своєрідним фоном основної інформації, трактувалися як тематичні інформаційні блоки /ТБ/.

Аналіз інформаційної архітектоніки квазіспонтанних лекцій виявив їх специфіку: розбіжність в інформаційній побудові тексту лекцій дикторів різної статі. Дикторам-чоловікам властиве переважне вживання тематичного блоку (або блоків) інформації перед рематичним блоком. Тобто диктори чоловічої статі намагаються поступово "підвести" слухача до головної інформації, заздалегідь пояснити те, що потім буде постулюватися в рематичному блоці як головна інформація, або головна ідея лекції. Для жіночих реалізацій характерною є схема, за якою спочатку констатується факт, а потім дається його пояснення, розшифрування (див. рис. 1).


Рис. 1. Інформаційна структура квазіспонтанної лекції


Аудиторський аналіз проводився у два етапи. На першому етапі аналіз виконувався групою аудиторів, у яку ввійшли п'ять носіїв англійської мови із США, що мають філологічну підготовку та практику аудіювання усних текстів.

Аудиторам-інформантам було запропоновано встановити відповідність експериментального матеріалу нормі вимови американського варіанту сучасної англійської мови, визначити відповідність інтонаційних реалізацій текстів жанровим особливостям науково-навчального мовлення та ідентифікувати різні види презентації лекційного матеріалу на перцептивному рівні.

На другому етапі аудиторського аналізу перед 4 кваліфікованими викладачами-фонетистами було поставлено завдання встановити рух мелодійного контуру на межі та всередині фраз, визначити гучність вимови перед- і запаузальних ділянок мовленнєвого континууму, виділити паузальні межі інтонаційно-смислових одиниць різної складності, встановити особливості дистрибуції пауз у науково-навчальному тексті з точки зору їх функціонального навантаження (див. рис. 2).

За результатами аудиторського аналізу визначено основні різновиди лекції в дидактичній сфері: квазіспонтанна лекція – напівпідготовлене





Рис. 2. Функціональна класифікація інтонаційних інтерсегментних пауз лекційного дискурсу


мовлення із застосуванням нотаток або без них та лекція-зачитування – озвучування письмового тексту, що не виключає окремих елементів творчості. У 90% випадків аудитори безпомилково відносили експериментальний текст до того чи іншого виду лекційного мовлення.

Синтагматичне членування лекції-зачитування відповідає синтаксичній структурі тексту. У квазіспонтанному тексті синтагматичне членування має певні особливості порівняно з лекцією-зачитуванням: синтагми коротші, їх тривалість зменшується в залежності від темпу мовлення (чим повільніший темп, тим коротші синтагми) та інформаційної структури тексту ( у РБ синтагми коротші, ніж у ТБ).

Відзначено, що в окремих випадках авторський варіант синтагматичного членування квазіспонтанних лекцій та результати інформантного аналізу не збігались. Це свідчить про те, що, незважаючи на важливість розгляду лексичних та граматичних структур тексту, саме фактор авторського просодичного оформлення мовлення є головним у виділенні найменших смислових квантів лекції.

Аудиторський аналіз показав, що в 70% квазіспонтанних лекцій періоди усної презентації матеріалу чергуються з періодами повного зачитування заздалегідь записаного тексту лекції.

Відповідно до мети й завдань експериментально-фонетичного дослідження під час проведення аудиторського аналізу було визначено особливості дистрибуції інтерсегментних пауз у чоловічих та жіночих реалізаціях досліджуваних лекцій залежно від інформаційної структури науково-навчальних текстів та наявності/відсутності темпорального компонента у складі паузи.

У результаті аудиторського аналізу встановлено, що паузальне членування двох видів лекцій, в залежності від статі мовця, має як спільні, так і диференційні ознаки.

До спільних ознак відносимо: переважне вживання абсолютних (темпоральних) пауз (78% від загальної кількості пауз у квазіспонтанній лекції та 74% – в лекції-зачитуванні); наявність структурно-смислових (міжсинтагмених без перерви у фонації) квазіпауз (19% у квазіспонтанній лекції та 22% – у лекції-зачитуванні) і психологічних (внутрішньосинтагмених пауз без перерви у фонації) квазіпауз