LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Лінгвоакустичні характеристики паузації в сучасному англомовному лекційному дискурсі (експериментально-фонетичне дослідження чоловічого та жіночого мовлення в дидактичній сфері)

(3% у квазіспонтанній лекції та 4% - у лекції-зачитуванні); провідна роль пауз структурного членування мовлення (75% (квазіспонтанна лекція) та 91% (лекція-зачитування)); більш часте вживання тентативних пауз у РБ, ніж у ТБ; переважна реалізація внутрішньосинтагменої психологічної паузи перед словом чи групою слів, що виділяються; більша рекурентність актуалізації психологічних пауз у РБ (65%) порівняно з ТБ ( 35%). Вживання пауз хезитації характерне для квазіспонтанної лекції (17%). У лекції-зачитуванні паузи цього типу зустрічаються оказіонально (0,5% від загальної кількості пауз в лекції). Вживання пауз у лекції-зачитуванні синтаксично передбачене, при квазіспонтанній презентації матеріалу вживання пауз визначається насамперед інформаційною структурою тексту.

Інформативними для диференціації двох типів реалізації за параметром паузального членування квазіспонтанної лекції та лекції-зачитування є такі дані: 1) у квазіспонтанному мовленні лекторів-жінок кількість темпоральних пауз на 7% переважає їх кількість у мовленні дикторів чоловічої статі; 2) для чоловічого мовлення характерне вживання квазіпауз; 3) у чоловічому виконанні можливе оказіональне вживання пауз без перерви у фонації в міжфразовій позиції (1% від загальної кількості пауз); 4) головна роль пауз структурного членування у жіночих реалізаціях (83%) при більш частому вживанні тентативних пауз (34%) у мовленні лекторів-чоловіків; 5) найбільш розповсюджений тип пауз структурного членування в жіночих реалізаціях двох видів лекції та чоловічих реалізаціях квазіспонтанної лекції – міжсинтагмена пауза з перервою у фонації; 6) при зачитуванні лекції диктором-чоловіком найбільш розповсюдженим видом паузи є міжсинтагмена пауза без перерви у фонації (30%); 7) для лекторів-чоловіків характерною є диференціація інформаційних блоків завдяки вживанню більшої кількості психологічних пауз у РБ (77%) порівняно з ТБ (23%); 8) оказіональне вживання незаповнених пауз хезитації при зачитуванні лекційного матеріалу чоловіками; 9) при квазіспонтанній презентації лекції паузи хезитації в мовленні дикторів-жінок виникають частіше на межі смислових єдностей (синтагм, фраз) (26% від загальної кількості пауз), у той час як у чоловічих реалізаціях – всередині смислових блоків; 10) єдиний заповнювач пауз хезитації в жіночих реалізаціях – звук-заповнювач, у чоловічих реалізаціях квазіспонтанної лекції можливе вживання звуків-заповнювачів (7% від загальної кількості пауз в лекції), хезитацій-повторів (0,3%), "фальшивих стартів" (0,2%) та самоперебивань (0,1%).

Вивчення тональних характеристик паузальної межі інформаційних сегментів дискурсу на акустичному рівні здійснювалося з урахуванням тонального рівня завершення передпаузального та початку запаузального сегментів; частотного діапазону відрізків мовленнєвого континууму, які передують паузі або слідують за нею; інтервалу змін ЧОТ кінцевого передпаузального, початкового запаузального сегментів та черезпаузального стику; кривини інтервалу на передпаузальній та запаузальній ділянках та змінності мелодії на ділянках мовленнєвого континууму перед та після паузи. Динамічні ознаки перед- та запаузальних ділянок характеризувалися рівнем, діапазоном та показниками змінності інтенсивності. Темпоральні зміни на паузальній межі дискурсу визначалися за середньоскладовою тривалістю висловлювань, середньою тривалістю синтагми, за темпом мовлення дикторів і темпом презентації перед- та запаузальних ділянок, за відносною тривалістю пауз. Враховувався також коефіцієнт паузації.

Для проведення дослідження на рівні акустики було відібрано 190 реалізацій мікротекстів, виконаних у двох лекційних різновидах дикторами різної статі, загальний час звучання яких склав 45 хвилин.

Під час акустичного аналізу досліджувалося три акустичні параметри: ЧОТ, інтенсивність та тривалість, розглядалися їх абсолютні та відносні значення.

У результаті акустичного аналізу визначено комплекс спільних та диференційних просодичних параметрів на паузальній межі інформаційних сегментів лекційного дискурсу у виконанні лекторів різної статі. Встановлено, що збільшення кількості пауз, які характеризуються наявністю перерви у фонації, та подовження їх тривалості (подібне явище має місце частіше у чоловічих реалізаціях лекційного дискурсу) не може бути безумовним маркером уповільнення темпу презентації матеріалу. Інструментальний аналіз показав, що визначальним фактором, який впливає на швидкість мовлення лектора, крім тривалості абсолютних пауз, є середньоскладова тривалість та кількість квазіпауз у лекції.

Встановлено, що ефект паузи, яка сприймається на перцептивному рівні як така, котра не характеризується наявністю перерви у фонації (квазіпауза), може утворюватися: 1) абсолютною паузою тривалістю до 110 мсек; 2) різким підвищенням рівня початку тону на запаузальній ділянці; 3) розширенням тонального діапазону у позиції після паузи; 4) вживанням вузького тонального інтервалу перед паузою і широкого після неї; 5) наявністю великого тонального інтервалу черезпаузального стику; 6) збільшенням показника швидкості зміни ЧОТ у запаузальній позиції; 7) збільшенням показника мелодійних змін (змінність мелодії) на ділянці, що йде за паузою. Квазіпауза актуалізується також підвищенням рівня інтенсивності вимови запаузального сегмента. Після реалізації максимуму інтенсивності на першому запаузальному сегменті спостерігається поступове зменшення її показника, більший діапазон інтенсивності запаузальної ділянки, збільшення швидкості зміни показника інтенсивності на передпаузальній ділянці та зменшення на запаузальній, зменшення показника перепаду інтенсивності у позиції після паузи.

Усі перераховані вище фактори більшою чи меншою мірою сприяють утворенню ефекту паузи без перерви у фонації в мовленні лекторів неза-лежно від статі і є інваріантними для утворення психологічних квазіпауз (внутрішньосинтагмених пауз без перерви у фонації). Головним фактором сприйняття реципієнтом структурно-смислових квазіпауз є фактор смислу.

Акустичний аналіз дав змогу визначити абсолютну та відносну трива-лість пауз. Зіставлення паузальних показників перцептивного та акустичного рівнів дозволило встановити взаємозалежність темпоральних і функціональних характеристик пауз лекційного дискурсу (див. рис. 3).

Аналіз виявив обов'язковість динамічних змін (рівень інтенсивності, діапазон інтенсивності, швидкість зміни інтенсивності та змінність інтенсивності) у мовленні лектора при реалізації паузи, а також показав взаємозалежність і взаємодію тональних, динамічних і темпоральних характеристик мовленнєвого континууму на паузальній межі інформаційних сегментів дискурсу. Характер цих змін, що мають місце на передпаузальній та запаузальній ділянках мовленнєвого континууму, визначається типом і характером конкретного виду пауз.

Аудиторський та акустичний види аналізу дали змогу визначити особливості просодичної актуалізації паузальної межі інформаційних сегментів дискурсу в залежності від інформаційної структури лекції. Ці особливості знаходять вираз в інтонаційних контрастах презентації ТБ та РБ.







Рис. 3. Взаємозалежність темпоральних та функціональних характеристик пауз лекційного дискурсу.

Умовні позначення: вс. – внутрішньосинтагмена пауза;

мс. – міжсинтагмена пауза;

мф. – міжфразова;