LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Лінгвоакустичні характеристики паузації в сучасному англомовному лекційному дискурсі (експериментально-фонетичне дослідження чоловічого та жіночого мовлення в дидактичній сфері)

НФЄ – надфразна єдність.



У висновках, що випливають з перцептивного аналізу та були підтверджені акустичним аналізом, констатується збільшення тривалості абсолютних пауз та зменшення квазіпауз у РБ квазіспонтанної лекції. У ТБ було помічено зворотню тенденцію.

Встановлено, що характерним для реалізації міжсинтагмених пауз без перерви у фонації, внутрішньосинтагмених пауз з перервою у фонації та заповнених пауз хезитації є більша тривалість передпаузального та менша - запаузального сегментів по відношенню до середньоскладової тривалості синтагми, незалежно від інформаційної будови лекції. Зворотня тенденція спостерігається при вживанні міжсинтагмених пауз із перервою у фонації в рематичних та внутрішньосинтагмених пауз без перерви у фонації і незаповнених пауз хезитації – у тематичних інформаційних блоках.

Динамічні зміни на перед- та запаузальних ділянках більші в ТБ. Винятком є реалізація міжфразових пауз із перервою у фонації, коли рівень інтенсивності на перед- та запаузальній ділянках вищий у РБ.

Особливістю мелодійного оформлення передпаузальних ділянок у ТБ є їх більша тональна варіативність порівняно з РБ, для яких найбільш характерними залишаються низхідні тони. Це пояснюється смисловою структурою рематичного блоку, який несе головну інформацію.

На акустичному рівні спільними для двох типів реалізації паузального членування є такі ознаки: обов'язковість виділення просодичними засобами перед- та запаузальних відрізків мовленнєвого континууму, що свідчить про інтонаційний характер усіх типів пауз; тривалість абсолютних пауз у лекції переважає середньоскладову тривалість синтагми та фрази; відмінності просодичного аранжування пауз залежать від інформаційної організації науково-навчального тексту та від виду презентації матеріалу, тобто квазіспонтанного мовлення чи зачитування тексту лекції.

Було визначено диференційні ознаки жіночих та чоловічих реалізацій лекційного дискурсу в дидактичній сфері. Жіночі реалізації лекцій характеризуються ширшим тональним діапазоном та частотнішим вживанням висхідних тонів. У жінок нижчі, ніж у чоловіків, показники швидкості зміни тону, змінності мелодії і частотного діапазону реалізації перед- та запаузальних ділянок, кривини кривої інтенсивності і діапазону інтенсивності та змінності інтенсивності на відрізках, що передують паузі та слідують за нею. Диференційною ознакою, яка характеризує паузальне членування мовлення дикторів різної статі, є також тенденція до підвищення показників тональних, динамічних та темпоральних змін мовлення лекторів-чоловіків у позиції після паузи при зворотній тенденції у жіночих реалізаціях.

Лінгвістична інтерпретація результатів інформантного, аудиторського та акустичного аналізу дала змогу визначити функціональну роль пауз у членуванні мовлення лектора як засобу композиційної організації усного тексту, тобто фактора, що визначає особливості інформаційної структури та стильові ознаки лекції, як компонента просодії, який свідчить про існування соціальних варіантів лекторського мовлення.

Здійснене дослідження підтвердило прийняту гіпотезу: акустичні характеристики чоловічих та жіночих реалізацій паузальної межі інформаційних сегментів дискурсу обумовлені існуванням соціальних варіантів норми просодичного оформлення лекції. На основі вивчення кореляції даних перцептивного та акустичного аналізу встановлено основні закономірності комунікативно-прагматичних програм лекції в дидактичній сфері, виявлено основні лінгвістичні й акустичні характеристики паузації дискурсу.

Основними висновками проведеного дослідження є:

Лекція у вищій школі функціонує як оптимальна інтегрована смислова єдність при умові функціонально-стильової нормативності риторичних засобів інтонаційно-смислової організації комунікативних одиниць тексту.

Класифікація мовленнєвих пауз, розроблена в дисертації, уможливлює адекватний опис результатів дослідження паузальної межі інформаційних сегментів сучасного англомовного лекційного дискурсу.

Варіювання просодичних параметрів паузального членування в мовленні лекторів різної статі має як ізоморфні, так і аломорфні тенденції. Це обумовлюється суб'єктивно-прагматичними факторами і свідчить про існування жіночих та чоловічих варіантів лекторського мовлення в межах наукового стилю мовлення.

Перцептивний аналіз виявляє тенденцію до збереження норми просодичного оформлення читання тексту лекції дикторами жіночої статі також при квазіспонтанній презентації матеріалу. Паузальне членування квазіспонтанної лекції у виконанні дикторів-чоловіків має ознаки, характерні для паузації при спонтанному мовленні.

Акустичні диференційні характеристики соціальних варіантів лекторського мовлення виявлено у всьому діапазоні просодичних ознак: динамічних, висотнотональних і темпоральних. Найвищий ступінь контрасту просодичних параметрів в актуалізації паузальної межі інформаційних сегментів лекційного дискурсу притаманний чоловічим реалізаціям.

Лінгвістична інтерпретація результатів дослідження дає підстави вважати встановлені акустичні характеристики паузальної межі інформаційних сегментів дискурсу релевантними для мовлення лекторів. Це дозволяє розробити рекомендації щодо просодичних характеристик лекційного дискурсу. Вони можуть слугувати основою для подальшої поглибленої наукової розробки розглянутої нами проблеми в дослідженнях, спрямованих на встановлення характеру взаємодії тембру та паузації в усних науково-навчальних текстах, на визначення психолінгвістичних характеристик мовлення лекторів-чоловіків і лекторів-жінок та подальше вивчення фонетичних особливостей мовлення осіб різної статі. Коректний вибір комбінацій просодичних характеристик як норми презентації лекції та її варіантних реалізацій сприяє оптимізації навчання автентичної англійської мови.

Основні положення дисертації відображені в таких публікаціях:

1. Просодичні особливості чоловічих та жіночих реалізацій лекційного дискурсу в дидактичній сфері // Наукові записки. Сер.: Проблеми філології і методики навчання іноземних мов. – Кіровоград: КДПУ, 1997. – Вип. 12. – С. 67-72.

2. Прагма-просодичний аспект лекційного мовлення в дидактичній сфері // Взаємодія одиниць різних рівнів германських та романських мов. Дослідження молодих вчених. Сер.: Філологія. Вісник Київського державного лінгвістичного університету. – К.: Київ. держ. лінгвіст. ун-т. – 1997. – Вип. 3. – С. 68-73.

3. Sociolinguistic Aspect in the Intonation of Lecture Discourse // IATEFL-Ukraine Newsletter. – 1998. – №12. – P. 17-18.

4. Риторичний аспект жіночих та чоловічих реалізацій лекції у дидактичній сфері (на матеріалі англійської мови) // Вісник Київського лінгвістичного університету. Сер.: Філологія. – К.: Київ. держ. лінгвіст. ун-т, 1999. – Т. 2, №1. – С. 159-164.



Анотація (Resume)



Петренко І.В. Лінгвоакустичні характеристики паузації в сучасному англомовному лекційному дискурсі (експериментально-фонетичне дослідження чоловічого та жіночого мовлення в дидактичній сфері). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 – германські мови. – Київський державний лінгвістичний університет, Київ, 2000.

Дисертацію присвячено вивченню лінгвістичних та акустичних