LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Лінгвогендерна інтерпретація лексичного та граматичного потенціалу наукового стилю сучасної російської мови



ТАВРІЙСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМ. В.І. ВЕРНАДСЬКОГО






ШИЛІНА АНЖЕЛА ГРИГОРІВНА



УДК 811. 161.1: 81' 373. 46






ЛІНГВОҐЕНДЕРНА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ЛЕКСИЧНОГО ТА ГРАМАТИЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ НАУКОВОГО СТИЛЮ СУЧАСНОЇ РОСІЙСЬКОЇ МОВИ



10.02.02 – російська мова




АВТОРЕФЕРАТ


дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук



Сімферополь - 2002




Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Таврійському національному університеті ім. В.І.Вернадського Міністерства освіти та науки України


Науковий керівник - кандидат філологічних наук, доцент

Семиколєнова Олена Іванівна,

Таврійський національний університет

ім. В.І.Вернадського, доцент кафедри

міжмовних комунікацій і журналістики

Офіційні опоненти:

доктор філологічних наук, професор Озерова Ніна Григорівна,

Інститут мовознавства ім. О.О.Потебні, завідувач відділу російської мови;

кандидат філологічних наук, доцент Дідковська Людмила Прокопівна, Інститут філології Київського національного університету ім. Т.Г.Шевченка, доцент кафедри української та російської мов як іноземних


Провідна установа -

Національний педагогічний університет ім. М.П.Драгоманова, кафедра російської мови, Міністерство освіти та науки України, м. Київ


Захист відбудеться 13 грудня 2002 р. о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 52.051.05 Таврійського національного університету ім. В.І.Вернадського (95007, м. Сімферополь, вул. Ялтинська, 4).

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Таврійського національного університету ім. В.І.Вернадського (95007, м. Сімферополь, вул. Ялтинська, 4).


Автореферат розісланий 8 листопада 2002 р.


Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Лавров В.В.





Загальна характеристика роботи


Зміни в соціальній сфері не тільки впливають на матеріальні та інтелектуальні умови трансформації суспільства, але і відкривають нові перспективи для розвитку мови, насамперед - для розвитку наукового та публіцистичного стилів сучасної російської мови та для літературної мови в цілому.

Особливої уваги, як нам здається, заслуговує науковий стиль, бо він інтерпретує явища соціальної дійсності через призму наукових концепцій і теорій.

Вивчення наукового стилю привертало увагу спеціалістів різних галузей лінгвістики. За останнє десятиліття об`єктом детального лінгвістичного дослідження в Україні стали галузеві терміносистеми. Проблеми таких термінологій, як суспільно-політичної, економічної, педагогічної, психологічної, технічноі, біологічної, хімічної, богословської, бібліотечної, риторичної, лінгвістичної тощо, аналізуються в роботах Т.І. Панько, Є.С. Регушевського, Н.Ф. Непийводи, М.С. Разумейко, Л.М. Веклинець, Л.О. Симоненко, О.А. Коновалової, М.В. Сташко, Г.В. Наконечної, З.Й. Куньч та ін.

Для розуміння та правильного тлумачення нових термінологічних реалій необхідно мати уявлення про найбільш загальні закономірності розвитку терміносистем, про механізми реалізації цих закономірностей у рамках термінологічної системи, що досліджується. Услід за В.М.Лейчиком, В.А.Татариновим, В.П.Даниленко, Г.П.Мельниковим, С.В.Гриньовим, Л.А.Капанадзе, В.Н.Прохоровою та ін. як механізми, які регулюють закони розвитку термінологічних систем, можна назвати такі: міжмовні та міжсистемні запозичення; спеціалізацію значення; утворення термінів морфологічним і/або синтаксичним способом.

Взявши за основу твердження Е.Сепіра про те, що зміни в структурі "роз'єднаних" споріднених мов проходять ті ж самі і дуже подібні фази розвитку, можна передбачити, що терміносистеми також можуть проходити схожі етапи становлення.

Сказане вище стосується і терміносистеми ґендерних досліджень.


Актуальність дослідження. Ґендерні дослідження (далі ҐД) (від англ. gender – сконструйовані суспільством відмінності в ролях, поведінці, ментальних й емоційних характеристиках між чоловічим і жіночим) – порівняно новий науковий напрямок в Україні. Він виник на Заході в кінці 60-х – на початку 70-х років ХХ століття, але і до цього часу далеко не всі дослідники вважають його науковим, розглядаючи як кон'юнктурний. Саме тому досить часто ҐД займають нині периферійне становище серед інших галузей наукових знань.

Для надання ҐД "академічної респектабельності" (Рябов, 2001) спеціалісти різних соціально-гуманітарних галузей (А.В.Кириліна, О.І.Горошко, В.В.Потапов, І.І.Буличов, В.В.Оріонова, Т.А.Клименкова, О.В.Вороніна, О.Н.Колесникова та ін.) пропонують "вписати" категорію ґендер до методології тієї чи іншої науки, у рамках якої здійснюються ҐД.

Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження узгоджена з планом науково-дослідницької роботи Таврійського національного університету ім. В.І.Вернадського та є фрагментом теми кафедри російської мови "Функціональний опис російської мови та її одиниць" під №0101V001797.

Мета роботи – простежити динаміку формування терміносистеми ґендерних досліджень у зв'язку з розвитком самої науки. Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити ряд задач:

- визначити та обґрунтувати семантико-тематичний склад термінології ҐД;

- охарактеризувати особливості функціонування базових термінів ҐД;

- розглянути етапи спеціалізації значень базових термінів ҐД, які включають розширення значення та звуження значення;

- описати терміни ҐД, які запозичені із суспільних та природничих наук;

- визначити перспективи й основні аспекти подальшого формування терміносистеми ҐД.

Об'єктом дослідження в даній дисертаційній роботі є тексти ҐД.

Предметом дослідження стала терміносистема ҐД. Дослідження проводилося на матеріалі картотеки термінів ҐД (майже 800 термінологічних одиниць), складеної на основі опрацювання наукових текстів ҐД (понад 50 українських і російських праць із лінгвістики, філософії, соціології, економіки, психології, педагогіки, права). Аналіз тлумачень проводився за енциклопедичним і лінгвістичним словниками, а також використовувалися наукові статті та монографії, в яких є авторські дефініції.

Методи дослідження. Основним є метод синхронного лінгвістичного опису, який включає емпіричні спостереження, порівняння, узагальнення. Дослідження плану змісту терміносистеми, аналіз семантики термінологічних одиниць здійснюється методом дистрибутивного аналізу. Використовуються також елементи компонентного аналізу, порівняльного методу.

Наукова новизна пропонованого дослідження полягає в тому, що соціокультурні процеси останніх десятиліть зумовили не тільки зміни в сприйнятті категорій чоловіче та жіноче в суспільстві, але й динаміку формування нового термінологічного апарату. У роботі вперше проводиться систематизація термінів ҐД, описуються особливості оформлення терміносистеми ҐД.

Практичне значення роботи зумовлюється можливістю