LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лінгвогендерна інтерпретація лексичного та граматичного потенціалу наукового стилю сучасної російської мови

застосування результатів дослідження при читанні вузівських курсів із лексикології, морфології, загального мовознавства, стилістики та культури мови, при проведенні спецкурсів і спецсемінарів із термінології та ґендерних досліджень у лінгвістиці. Отримані дані можуть бути використані в соціально-гуманітарних наукових дослідженнях із ґендерної проблематики.

Особистий внесок здобувача в роботі "Про проблеми ґендерного дискурсу в мові", опублікованої у співавторстві, полягає в описі типів і особливостей запозичених термінів ҐД.

Апробація роботи. Основні положення дисертації доповідались на конференціях професорсько-викладацького складу Таврійського національного університету ім. В.І.Вернадського (Сімферопольського державного університету) (1997-2002), на республіканських і міжнародних конференціях (Сімферополь, 1997, 1999; Ялта, 1999; Алушта, 2002); їхній зміст відображений в одинадцяти публікаціях. На базі даного дослідження була виконана робота, подана на Всеукраїнський конкурс наукових робіт "Ґендерна політика в Україні" та удостоєна Диплома першого ступеня (2002).

Публікації. Основні положення дисертації відображені в 11 публікаціях, із них 4 (чотири без співавторів) опубліковані в провідних наукових фахових виданнях України (1,3 др.ар.), 7 – доповіді та тези наукових конференцій (1,2 др.ар.).

Мета та задачі визначили структуру дисертаційного дослідження, яке складається зі вступу, двох розділів, висновку, списку використаної літератури, списку словників-джерел, списку умовних скорочень, списку проаналізованих текстів ҐД і додатка. Повний обсяг дисертації становить 175 сторінок, список літератури складається з 240 найменувань.


Основний зміст роботи


У вступі обґрунтовано актуальність і наукову новизну роботи, сформульовано мету та завдання дослідження, визначено джерела фактичного матеріалу, охарактеризовано методи вивчення, визначена теоретична та практична цінність отриманих результатів, форма їхньої апробації.

У першому розділі дисертаційного дослідження "Лінгвоґендерні аспекти дослідження та їхня реалізація в різних розділах мовознавства" розглядаєтьсяґендерний аспект у таких лінгвістичних напрямах, як соціолінгвістика, психолінгвістика, феміністська лінгвістика, лінгвокультурологія.

Аналіз показав, що ҐД у лінгвістиці розвивались у двох основних напрямах: 1) розгляд так званих "чоловічих" і "жіночих" мов; 2) опис соціальних (ґендерних) стереотипів у мові.

Крім двох названих напрямів, А.В.Кириліна називає ще й інші. Наприклад, огляд та інтерпретація зарубіжних досліджень, особливо з феміністської лінгвістики; оформлення лінгвістичної ґендерології, або ґендерної лінгвістики, як окремого напряму у мовознавстві; лінгвокультурологічні дослідження на базі феміністської методології; дослідження маскулінності; ґендерні аспекти перекладу; питання лексикографічної проблематики ґендеру; ґендерні проблеми семантичної та граматичної валентності.

У першому підрозділі "Ґендерний підхід у соціолінгвістиці" відзначається, що в соціолінгвістиці поряд з такими питаннями, як мова й нація, білінгвізм, мовна ситуація, соціальна диференціація мови, або характер взаємозв'язків між мовами та соціальними структурами, розглядаються особливості лінгвістичних практик, які використовуються чоловіками та жінками. На сучасному етапі лінгвістична наука має достатньо велику кількість праць, які розглядають проблему так званих "чоловічих" і "жіночих" мов (праці Ф.Маутнера, Е.Сепіра, О.Есперсена, М.В.Китайгородської, О.А.Земської, О.Д.Петренка та ін.). Виникненню "чоловічих" і "жіночих" мов сприяв розподіл соціуму на чоловічий і жіночий, що необхідно враховувати при вивченні мовної поведінки в конкретних соціальних ситуаціях комунікації.

У другому підрозділі "Психолінгвістичне вивчення статі" розглядаються психічні та фізіологічні чинники, що зумовлюють причини появи відмінностей у мові чоловіків і жінок. Психолінгвістичні дослідження статі (О.І.Горошко, С.В.Мелікян, О.Іванова та ін.) підтвердили, що поряд із соціальними чинниками, які визначають особливості чоловічої та жіночої мови, можуть бути відзначені й психофізіологічні, зокрема: функціональна асиметрія мозкових півкуль чоловіків і жінок.

У третьому підрозділі "Феміністська лінгвістика" аналізується один із напрямків у мовознавстві, який був розповсюджений завдяки жіночому рухові в кінці 60-х - на початку 70-х років ХХ ст. у США та Німеччині. Мова йде про феміністську лінгвістику або про феміністську критику мови. Основна мета феміністської лінгвістики полягає у викритті системи патріархату – чоловічого домінування в суспільному та культурному житті.

На думку західних наукових джерел, Р.Лакофф, З.Трьомель-Пльотц, Л.Пуш були одними з перших, хто звернув увагу на андроцентризм суспільства і, відповідно, на андроцентризм у мові. Однак, як пише А.В.Кириліна, "ця проблематика обговорювалася в російській лінгвістиці значно раніше, ніж виникла феміністська лінгвістика"1, що було пов'язано з дослідженнями граматичної категорії роду (В.В.Виноградов, І.П.Мучник, Н.А.Янко-Триницька, М.В.Китайгородська, Н.Г.Озерова та ін.). За останнє десятиліття до цієї проблеми звернулися Н.М.Габрієлян, Л.П.Іванова, А.П.Мартинюк, О.Д. Петренко, О.І.Семиколєнова, А.Д. Шмельов, Г.М. Яворська та ін.

У четвертому підрозділі "Ґендерний підхід у лінгвокультурології" відображена проблема асиметричності культурних концептів чоловік і жінка. Лінгвокультурологічні дослідження показали, що традиційна картина світу людини становить собою насамперед картину світу чоловіка: переважання чоловічої перспективи, яка є своєрідним еталоном звичайного менталітету народів.

На думку В.Н. Телії, Д.Ч. Малишевської та ін., неоднозначність образу жінки в мовній картині світу пов'язана перш за все з ґендерними стереотипами, опис яких у лінгвокультурології поданий на матеріалі фразеології та пареміології .

Таким чином, ґендерні дослідження в лінгвістиці - галузь лінгвогуманітарних знань, які формуються. У кожного лінгвістичного напряму є свій основний термінологічний апарат: у соціолінгвістиці – мужской язык, женский язык, мужская речь, женская речь тощо; у психолінгвістиці – афазия; пол; ассоциативная картина мира (мужчин/женщин), устный/письменный вид речи (мужчин/женщин) тощо; у феміністській лінгвістиці – андроцентризм, лингвистический сексизм, ґендерная асимметрия тощо; у лінгвокультурології – концепт 'мужчина'/'женщина', ґендерные стереотипы тощо. На наш погляд, це дає можливість поставити питання щодо доцільності опису, вивчення та систематизації термінів ґендерних досліджень у мовознавстві. Перш за все мова йде про сам термін ґендерні дослідження, який у різних наукових галузях може мати синоніми. Наприклад, лінгвістична ґендерологія (А.В.Кириліна, 2002; С.Р.Охотникова, 2002; Л.М.Синельникова, Г.Ю.Богданович, 2001) або ґендерна лінгвістика (М.Д.Путрова, 2002), ґендерна педагогіка (С.Л.Риков, 2002), ґендерна соціологія (Н.Л.Пушкарьова, 2001), ґендерна психологія (Ш.Берн, 2001).

У другому розділі"Особливості формування терміносистеми текстів ґендерних досліджень" вказується, що динамічність розвитку терміносистеми ҐД забезпечується насамперед запозиченням термінів, а також спеціалізацією значень термінів, які вже існують.

У підрозділі "Запозичення як один із механізмів формування терміносистеми ҐД"