LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лінгвогендерна інтерпретація лексичного та граматичного потенціалу наукового стилю сучасної російської мови

підкреслюється, що запозичення вважаються не тільки одним із активних способів поповнення термінології, але й одним із "найлегших способів" виникнення термінів2. У зв'язку з цим усі терміни текстів ҐД можна розділити на дві основні групи: 1) базові терміни, запозичені із зарубіжних ҐД; 2) терміни, запозичені з інших наук.

Базові терміни наукових текстів – це терміни, за допомогою яких обґрунтовуються наукові положення, авторські теорії, а також концептуально важливі поняття. Як базові терміни текстів ҐД можна визначити такі: гендер, сексизм, феминизм, дискриминация, стереотип, складні терміни з компонентами гендерный, патриархальный/ патриархатный, феминный/ маскулинный тощо. Ці терміни дають можливість дослідникам диференціювати поняття "біологічна стать" і "соціальна стать", проаналізувати складну систему соціальних, психологічних, економічних відносин між чоловіками та жінками в суспільстві.

Як основний базовий термін у ҐД розглядається термін ґендер (від англ. gender – рід, стать), який з'явився у західних соціально-філософських працях у 60-х роках ХХ століття (Р. Столлер, А. Оклей, К. Міллет та ін.).

Формування змісту терміна ґендер у західній традиції проходило поетапно: I етап - ґендер як позначення лексико-граматичної категорії; II етап - ґендер - синонім терміна "стать"; III етап - ґендер – самостійний термін, який позначає "соціальну стать"; IY етап - розширене значення терміна: ґендер як історико-культурологічна категорія.

Можемо констатувати, що в західній філософії та соціології термін ґендер має інституційний характер і відображає той факт, що людина є не тільки біологічною, але й соціальною істотою.

У російсько- та україномовному просторі термін ґендер починає використовуватися в середині 80-х років ХХ століття. У лінгвістичних словниках цей термін до цього часу не зафіксований, а в енциклопедичних словниках з'явився тільки в 1999 році: ґендер – соціальний і соціально-психологічний атрибут, який поділяє людей на категорії "чоловічий", "жіночий" або "гермафродитний". На думку соціологів, у соціологічному дискурсі ґендер повинен застосовуватися тоді, коли стосується соціально створеного розподілу суспільства на тих, хто належить до чоловіків, і тих, хто – до жінок (Большой толковый социологический словарь, 1999.- С. 134).

ҐД, які розвиваються в Україні та Росії, на думку О.І.Горошко та А.В.Кириліної, мають потребу в розробленій методології та термінологічній ясності, оскільки вони ще тільки формуються в самостійну галузь наукових знань. Тому питання про термінологічну чіткість терміна ґендер, як інших базових термінів, першорядне й повинно стати одним із головних завдань для українських і російських термінологів.

Паралельно з базовими термінами в текстах ҐД використовуються терміни, які запозичені з інших наук: соціології (сегрегация, брак, семья тощо), філософії (гуманизм, постструктурализм, постмодернизм тощо), політології (абсентеизм, право тощо) і медицини (вирилизм, сексуальность, репродуктивное здоровье тощо). Цьому питанню присвячений підрозділ "Терміни ҐД, які запозичені з інших наук". Активне використання термінів, запозичених із інших суспільних наук і медицини, пов'язане насамперед із міждисциплінарним характером ґендерних досліджень, а також із предметом дослідження, із найважливішими моментами в описі ґендерних ідентичностей чоловіків і жінок та їхніх інтеракцій у суспільстві. По суті можна говорити про спеціалізацію цих термінів у текстах ҐД.

Докладно процес спеціалізації розглядається в підрозділах "Розширення значення слова як етап спеціалізації" та "Звуження значення слова як етап подальшої спеціалізації".

Під спеціалізацією ми розуміємо не тільки втрату словом більш загального (широкого) значення та заміну його більш вузьким (спеціальним) (О.С. Ахманова), але й придбання словом розширеного обсягу значення. Спеціалізація значення термінів ҐД проявляється у розширенні значення слів та звуженні обсягу значення слова.

Як приклад розвитку значення аналізується зміст базового терміна фемінізм (від лат. femina - жінка). До 90-х років ХХ століття загальномовні словники тлумачили значення терміна ідеологізовано, наприклад: феминизм загальна назва течій у буржуазних жіночих рухах за рівність у правах жінок із чоловіками при збереженні основ капіталістичного ладу (Словарь иностранных слов, 1989. – С. 597). Із 90-х років ХХ століття тлумачення стає нейтральним: феминизм- громадський рух за зрівняння жінок у правах із чоловіками (Словарь иностранных слов, 1999. – С.293).

У наукових текстах 90-х років з'являються авторські, розширені, тлумачення терміна: феминизм- це зміна парадигми в сприйнятті світу, зміна парадигми в науці. Його основним завданням є висвітлення канонів у науці, конфронтація культурологічних концепцій і канонічних тем із феміністськими теоріями (Шоре Э., Хайдер К. Вступительные замечания о совместном русско-немецком научном проекте// Пол, ґендер, культура, 1999. – С. 15 ).

Однак, незважаючи на таку словникову та авторську нейтральність у тлумаченні, у традиційній публіцистиці термін феминизм супроводжується різними конотаціями: Обратившись к избитой уже теме феминизма, с удивлением обнаружила, что далеко не все понимают, что это такое. Для некоторых мужчин феминистка - это злобная напористая баба, грубо расталкивающая их локтями на пути к успеху и попирающая их мужское достоинство (Крымское время. - 2000. - №99. - С. 12). На наш погляд, це зумовлено впливом концепту жінка, який має в сучасній культурі неоднозначну інтерпретацію.

Протилежний розширенню процес звуження значення термінів у ҐД здійснюється кількома способами.

Спеціалізація значення терміна через дефініцію показана на прикладі терміна эмансипация (від лат. emancipatio – визволення). У сучасних енциклопедичних і тлумачних словниках термін эмансипация має чотири значення: 1) визволення з-під влади хазяїна; 2) одержання волі, свободи; 3) одержання правової самостійності; 4) рівноправність жінок у всіх сферах. Однак перші три значення поступово старіють. Четверте, яке раніше не було основним, зараз може розглядатися як основне. Це підтверджується тим, що в лінгвістичних словниках тлумачення лексеми эмансипация ілюструється такими прикладами: речння – эмансипация женщин (Словарь иностранных слов, 1994; Словарь русского языка в 4-х томах, 1999), цитатою: Хотят восстановить права женщины, которые не должны быть меньше прав мужчины. Понимаете, это и называется эмансипацией. Помяловский, Мещанское счастье (Словарь русского языка в 4-х томах, 1999). У ҐД автори використовують термін эмансипация тільки в значенні 'эмансипация женщин' без контекстуальної підтримки: Противоречивость протекания процесса эмансипации обусловлена не только постоянным столкновением, противодействием различных социальных сил, идей, ситуаций, но и – если так можно выразиться – всем контекстом этого явления (Воронина О.А. Женский вопрос СССР: Демографический диагноз, 1990. – С.3).

Спеціалізація значення терміна при одночасній "підтримці" контекстом характерна для базового терміна дискриминация.

Розвитку його значення сприяли різні чинники, у тому числі й міжнародний правовий документ – Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації у відношенні до жінок (1979). Міждисциплінарний термін дискриминация ( від лат. discriminatio - розрізнення, розподіл) багатозначний, що відображається